Рішення № 75789419, 03.08.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/8069/15-ц

2/212/31/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого – судді Борис О.Н., за участю секретаря судового засідання Хазієвої Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, цивільну справу № 212/8069/15-ц, 2/212/31/18 за позовом публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк» (надалі –ПАТ «Альфа-Банк», Позивач) звернулося до ОСОБА_1 (надалі – ОСОБА_1, Відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості у загальному розмірі 2172389,14 грн. за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом – 436300,87 грн., пені – 1736088,27 грн., а також з вимогою про стягнення витрат понесених на сплату судового збору в сумі 3654,00 грн.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 25.07.2008 року між закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» (19.08.2009 року приведено у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» перейменовано на Публічне акціонерне товариство) та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №490082901, відповідно до якого Позивач надав Відповідачу кредит у сумі 34183,98 доларів США. Позивач свої зобов’язання виконав в повному обсязі, що підтверджується заявою на видачу готівки №9943 від 25.07.2008 року та випискою з особового рахунку Відповідача. У порушення умов Договору, Відповідач свої зобов’язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 21.08.2015 року має прострочену заборгованість за кредитом – 19804,16 доларів США, що за курсом НБУ на 21.08.2015 року складає 436300,87 грн.. Через систематичне порушення зобов’язань Відповідачем зі сплати кредиту йому нараховано неустойку-пеню, яка станом на 21.08.2015 складає 188572,40 доларів США, що за курсом НБУ на 21.08.2015 року складає 4154394,98 грн. Враховуючи вимоги ст. 266, ч.2 ст. 258 ЦК України пеня за останні 12 місяців складає 78802,89 доларів США, що за курсом НБУ на 21.08.2015 року становить 1736088,27 грн. У зв’язку із невиконанням зобов’язань Відповідачем вони вимушені були звернутися до суду за захистом своїх прав.

Позовна заява надіслана до суду засобами поштового зв’язку 29 серпня 2015 року, до суду надійшла 09 вересня 2015 року.

На виконання вимог ст. 122 ч. 3 ЦПК України (в редакції Закону чинного на час звернення до суду) направлявся запит до відповідного органу реєстрації місця проживання фізичних осіб, для перевірки зареєстрованого місця проживання/перебування відповідача ОСОБА_1

Відповідь на запит судом отримана 21 жовтня 2015 року, справа підсудна Жовтневому районному суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, тому ухвалою від 22 жовтня 2015 року було відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 19 листопада 2015 року визнано явку представника позивача обов’язковою, витребувано з ПАТ «Альфа-Банк» кредитну справу відносно ОСОБА_1; витребувано з постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» справу №2538-11/454/11 за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490082901 від 25.07.2008 року; витребувано з Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції виконавче провадження №32926741 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» суми боргу у розмірі 247468,00грн.

Ухвалою суду від 07 квітня 2016 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ПАТ «Альфа-Банк» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору та договору поруки недійсними.

27 листопада 2017 року ухвалою суду відновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 13 лютого 2018 року клопотання ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі залишено без задоволення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. Крім того зазначив, що рішенням Третейського суду стягнута актуальна станом на 25.04.2011 року сума заборгованості за кредитним договором в сумі 247468,00 грн. Вказане рішення виконувалось боржником до жовтня 2014 року та за цей час боржнику відповідно до умов Договору було нараховано додатково відсотки за користування кредитними коштами та неустойку, крім того мала місце інфляція. Вказує на те, що існування рішення Третейського суду не зупиняє дію кредитного договору.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили відмовити в їх задоволенні, а також просили суд застосувати позовну давність до позовних вимог ПАТ «Альфа – Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що позивач пред’явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитом відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов’язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після 02.08.2011 року.

Справа розглядається за правилами, що діють після набрання чинності ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року (далі - ЦПК України), що передбачено п.9 Розділу ХІІІ Перехідні Положення ЦПК України.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25 липня 2008 року між ЗАТ «Альфа-Банк», правонаступником якого є Позивач (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник, Відповідач) був укладений Кредитний договір № 490082901 (Договір), за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 34183,98 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 18,5% річних. Кредит надавався для придбання транспортного засобу згідно з Договором купівлі-продажу. Дата остаточного повернення кредиту 25.07.2015 року (а.с.5-7).

П.3.4 Договору визначено, що вразі невиконання чи несвоєчасного виконання зобов’язання в частині повернення кредиту та / або сплати процентів, комісії згідно умов Договору, Позичальник зобов’язаний сплатити Банку пеню в розмірі 1% від простроченої сим за кожен день прострочення.

П.9.1 Договору визначено, що проценти за користування Кредитом нараховуються на залишок заборгованості щомісячно за фактичний строк користування Кредитом виходячи з 30 днів у місяці та 360 у році. Банк здійснює кінцевий розрахунок процентів, що підлягають оплаті, на день здійснення остаточного повернення Кредиту. Повернення заборгованості за Кредитом, враховуючи сплату процентів на сум Комісії за управління Кредитом, здійснюються щомісячно відповідно до визначених Договором умов. Банк розраховує суму останнього платежу, що підлягає оплаті, на день здійснення остаточного повернення Кредиту. Комісія з управління Кредитом (вразі, якщо сплата такої комісійної винагороди передбачена Договором) розраховується від суми та у валюті Кредиту і сплачується у гривнях.

П.9.8 Договору передбачена Договором пеня розраховується у сумі та у валюті простроченого зобов’язання та сплачується у гривнях, виходячи з офіційного курсу гривні до валюти Кредиту, встановленого НБУ на день відповідного платежу по сплаті пені.

П.11.3 Договору сторони реалізуючи свої права, що встановлені ст. 259 ЦК України, домовились про те, що позовна давність за спорами, що випливають із Договору включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів, пені) тощо, становить 50 років. Сторонами встановлено, що вказане застереження Договору є договором про збільшення позовної давності.

10 квітня 2009 року між Банком та Позичальником підписано договір про внесення змін і доповнень №1 до Кредитного договору №490082901 від 25.07.2008 року, відповідно до якого змінено п.2.8 Розділу 1 «Базові умови кредитування» Кредитного договору та викладено його в наступній редакції: «Платежі з повернення Кредиту та сплати процентів за його користування здійснюються в порядку та на умовах, що визначені у цьому Договорі та Додатку №1, який є його невід’ємною частиною (а.с.10).

Згідно заяви на видачу готівки №9943 від 25 липня 2008 року ОСОБА_1 отримав грошові кошти в сумі 34183,98 доларів США у гривневому еквіваленті 165546,18 гривень (а.с.12).

Рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02 серпня 2011 року позов ПАТ «Альфа – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490082901 від 25.07.2008 року задоволено та з Відповідача на користь Позивача стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі : за кредитом – 235720,40 грн., по відсотках – 4064,02 грн., пеня – 7683,58 грн.

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 23.07.2012 року у виконавчому провадженні №32926741 з виконання виконавчого листа №6-5752 виданого 11.01.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення суми боргу у сумі 247468,00 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» виконавче провадження було зупинено у зв’язку з розшуком майна боржника (а.с.117).

Постановою державного виконавця Жовтневого відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції від 27.11.2014 року у виконавчому провадженні №32926741 з виконання виконавчого листа №6-5752 виданого 11.01.2012 року Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення суми боргу у сумі 247468,00 грн. з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» було закінчено виконавче провадження у зв’язку із виконанням рішення суду у повному обсязі (а.с.120).

20.08.2015 року ПАТ «Альфа-Банк» направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій вказує на наявність прострочення платежу 693 днів та заборгованості станом на 20.08.2015 в сумі 19801,00 доларів США (а.с.18,19).

Також на підтвердження наявності заборгованості позивачем додано розрахунок (а.с. 15,16) та виписку по особовому рахунку (а.с. 17).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до змісту статті 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України. За правилом статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Згідно з пунктами 3 та 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків. Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов’язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов’язання є його порушенням.

Згідно з частиною першою статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

У частині першій статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

ОСОБА_4 Верховного Суду зробила висновок, викладений у постановах: від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року № 14-154цс18, згідно з яким право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на наведене суд вважає, що відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом у цій цивільній справі.

За правилами статей 256–258 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Встановлено, що представником ОСОБА_1 – адвокатом ОСОБА_3 – заявлено про застосування строку позовної давності (а.с. 179).

Суд дійшов висновку, що банком пропущено строк позовної давності по вимогам про стягнення кредиту та неустойки (пені), а право банка нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після спливу визначеного договором строку кредитування (25.07.2015 року).

В зв’язку з тим, що відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, позивач 20 липня 2011 року звернувся до постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору №490082901, яка складалася з простроченої заборгованості за кредитом станом на 25 квітня 2011 року в сумі 29593,04 доларів США, що за курсом НБУ складало 235720,40 грн,510,21 долар США за відсотками, 964,62 долари США за пенею.

З матеріалів справи убачається, що також не заперечувалось представником позивача та відповідачем, що Рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02 серпня 2011 року позов ПАТ «Альфа – Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №490082901 від 25.07.2008 року задоволено у повному обсязі та з Відповідача на користь Позивача стягнута заборгованість за кредитним договором у сумі : за кредитом – 235720,40 грн., по відсотках – 4064,02 грн., пеня – 7683,58 грн.

Відповідно до п. 6.1 розділу 2 Загальних умов кредитування фізичних осіб, який є невід`ємною частиною кредитного договору (п.1 договору), Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та інших платежів,

передбачених Договором ( а.с. 6).

Таким чином, позивач в зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору мав право звернутися до суду із позовом про дострокове стягнення заборгованості і цим правом позивач скористався і його позовні вимоги були задоволені повністю Рішенням постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації «Всеукраїнський фінансовий союз» від 02 серпня 2011 року, після чого усі наступні платежі, передбачені графіком сплати щомісячних платежів, не мали правового значення, оскільки за цим рішенням позичальник був зобов’язаний повернути кредит в повному обсязі, зокрема і тіло кредиту, на які в подальшому Банк нарахував проценти, не маючи на це правових підстав.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постановах від 02 грудня 2015 року (№ 6-1707цс15 та № 6-249цс15), а також Верховний Суд в своїй постанові № 564/2199/15-ц від 14 лютого 2018 року.

Таким чином, після дострокового стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема тіла кредиту, за рішенням суду позивач втратив можливість нарахування та стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором.

З моменту ухвалення вказаного рішення, яким вирішено спір сторін щодо боргових зобов’язань відповідача, правовідносини сторін перейшли в іншу площину – площину виконання судового рішення. Ці правовідносини врегульовані спеціальним законом – Законом України «Про виконавче провадження».

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України в разі відмови в позові судові витрати позивачу не відшкодовуються.

На підставі ст.ст. 256-258, 526, 530, 599, 610-612, 625, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 13, 62, 81, 89, 122, 141, 263 ЦПК України, суд -

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено та підписано 08.08.2018 року

Суддя: О. Н. Борис