Рішення № 7578892, 18.01.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р.Справа № 7/2132 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельні технології ХХІ століття”, м. Трускавець Львівської області

до Приватного підприємства „Українські гіпсокартонні системи”, м. Волочиськ Хмельницької області

про стягнення 30 403,50 грн.

Суддя С.І. Крамар

Представники сторін:

позивача: Гордєєв Л.А. –довіреність № 5 від 26.11.2009р. (в судовому засіданні 12.01.2010р.)

відповідача: не з`явився

Рішення приймається 18.01.2010р., оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість згідно договору поставки товару № 12-05/09 від 12.05.2009р. в розмірі 30 403,50 грн., з яких 28 789,20 грн. –основного боргу, 184,10 грн. –3% річних, 1 257,50 грн. пені, 172,70 грн. інфляційних нарахувань, а також 1 000,00 грн. адвокатських витрат.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, посилаючись на те, що вони підтверджені поданими доказами.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за необхідне справу розглянути за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

12.05.2009р. відповідач ПП „Українські гіпсокартонні системи” уклав договір поставки товару №12-05/09 (далі Договір) з позивачем ТзОВ „ Будівельні технології ХХІ століття” за умовами якого відповідач ( продавець) має право в порядку та на умовах передати у власність позивачу (покупцеві) товар –гіпсокартонні листи стельові (1200*2500*9,5) по ціні 11,70 грн. з ПДВ та гіпсокартонні листи стінові (1200*2500*12,5) по ціні 12,40 грн. з ПДВ у загальній кількості 7000-8000 метрів квадратних кожного місяця, а позивач (покупець) зобов’язаний в порядку та на умовах визначених в даному договорі, прийняти та оплатити вартість товару.

Згідно п. 2.2 договору покупець здійснює 100% передоплату вартості товару протягом трьох днів з моменту виставлення продавцем рахунку-фактури.

Згідно п. 3.2 Договору продавець зобов'язаний передати у власність покупцю весь оплачений товар відповідно до рахунку-фактури або розхідної накладної не пізніше 7 (семи) днів з моменту отримання від покупця коштів на свій поточний рахунок.

06.08.2009р. позивачем було виконано передоплату за товар згідно платіжного доручення № 625 від 10.08.2009р. на загальну суму 28 789,20 грн.

26.09.2009р. сторони підписали акт звірки розрахунків згідно якого заборгованість відповідача становить 28 789,20 грн.

Позивач виставив відповідачу претензію на суму боргу згідно Договору в розмірі 29540,02 грн.

05.10.2009р. відповідач надіслав відповідачу гарантійний лист № 53 за умовами якого ПП „Українські гіпсокартонні системи” претензію визнає в повному обсязі і гарантує проведення розрахунків в термін до 31.10.2009р.

Відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України позивач нарахував відповідачу за період з 17.08.2009р. по 02.11.2009р. пеню в розмірі 1257,50 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 17.08.2009р. по 02.11.2009р. в розмірі 184,10 грн. та втрат від інфляції за серпень-вересень 2009р. в розмірі 172,70 грн.

Згідно договору про ведення справи в господарському суді від 25 грудня 2009 року, посвідчення адвоката №153 від 13.11.2002 року та платіжного доручення № 1043 від 25.12.2009р. позивач просить суд стягнути з відповідача 1000,00 грн. адвокатських витрат.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором позивач звернувся з позовом до суду про стягнення заборгованості в розмірі 31403,50 грн., з яких: 28789,20 грн. –основного боргу, 172,70 грн. –інфляційних втрат, 1257,50 грн. –пені та 184,10 грн. –3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 11 та ст. 509 Цивільного кодексу України, в силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання за Договором виконав та здійснив передоплату за товар в розмірі 28789,20 грн. В свою чергу, відповідач своїх зобов’язань за Договором не виконав та у встановлені згідно Договору строки не передав у власність позивача оплачений товар.

Позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з 17.08.2009р. по 02.11.2009р. в розмірі 184,10 грн. та втрат від інфляції за серпень-вересень 2009р. в розмірі 172,70 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 28789,20 грн., 3% річних в розмірі 184,10 грн. та інфляційних нарахувань в розмірі 172,70 грн. обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 257,50 грн.

Однак, суд вважає, що не підлягає задоволенню позов в частині нарахування пені з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

В свою чергу, сторони не передбачили в договорі № 12-05/09 поставки товару від 12.05.2009р. відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов’язання у вигляді нарахування пені. Тому, суд вважає за необхідне в позові, в частині нарахування пені в розмірі 1257,50 грн. відмовити.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Необхідно повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене згідно платіжного доручення № 937 від 13.11.2009р. державне мито в розмірі 10,97 грн., про що видати довідку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельні технології ХХІ століття” м. Трускавець Львівської області до Приватного підприємства „Українські гіпсокартонні системи” м. Волочиськ про стягнення 30 403,50 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Українські гіпсокартонні системи”, (Хмельницька область, м. Волочиськ, вул. Копачівська, 6, код 34412550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Будівельні технології ХХІ століття”, (Львівська область, м. Трускавець, пл. В. Чорновола, 16/1, код 31859965) –28 789,20 грн. (двадцять вісім тисяч сімсот вісімдесят дев’ять грн. 20 коп.) основного боргу, 184,10 грн. (сто вісімдесят чотири грн. 10 коп.) 3% річних, 172,70 грн. ( сто сімдесят дві гривни 70 коп.) втрат від інфляції, 958,64 грн. (дев’ятсот п’ятдесят вісім грн. 64 коп.) витрат по оплаті послуг адвоката, 291,46 грн. (двісті дев’яносто одна грн. 46 коп.) витрат по оплаті державного мита та 226,24 грн. (двісті двадцять шість грн. 24 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повернути позивачу з Державного бюджету України зайво сплачене згідно платіжного доручення № 937 від 13.11.2009р. державне мито в розмірі 10,97 грн., про що видати довідку.

                              Суддя