Рішення № 75787654, 30.07.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/173/18

Провадження №: 2/755/159/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді - Гончарука В.П.

за участі секретаря - Краснової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Заступника Керівника Київської місцевої прокуратури №4, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_3 третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про витребовування майна з чужого незаконного володіння, суд, -

учасники справи: представник позивача Київської місцевої прокуратури №4 - Форманюк В.В.;

представник КМР - Хрущ А.П.

представники відповідача - ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В :

Позивач Заступник Керівника Київської місцевої прокуратури №4, що діє в інтересах Київської міської ради звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_3 третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про витребовування майна з чужого незаконного володіння. Просить суд витребувати від ОСОБА_3 на користь територіальної громади м. Києва квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 21, 3 кв. м. та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги мотивував тим, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 21, 3 кв. м. належить територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради, вибула із її володіння без волі власника.

Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 400 від 29.06.1981 року «Про надання житлової площі громадянам, які перебувають на квартирному обліку про виконкомі Дніпровської райради народних депутатів» спірну квартиру надано ОСОБА_7 відповідно до листа міськвиконкому за № 004-2416 від 27.05.1981 року на підставі рішення райвиконкому від 22.06.1981 року. На підставі даного рішення ОСОБА_7 видано ордер на користування вказаною квартирою за № 85867 серії Б від 03.07.1981 року.

В подальшому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року про що складено актовий запис про смерть № 3906 від 02.03.2014 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.

Підставою виникнення права власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру - є договір-купівлі продажу № 2427, укладений 26.10.2016 між ним, як покупцем, та ОСОБА_8, як продавцем, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.

Разом з тим, підставою для набуття у власність ОСОБА_8, квартири АДРЕСА_1 став договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори Мірошниковою Н.В. від 21.10.2009 року за реєстром № 4-782.

Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_11 як дарувальник подарувала ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1.

Підставою для набуття у власність ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_1 став договір дарування квартири від 21.10.2009, посвідчений державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кравченко І.В. за № 5381 і зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві власності 17.03.1998 року за реєстраційним № 3370.

Як вбачається з листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 18.07.2017 № 6197/43/2/103, рішення щодо оформлення документів на приватизацію квартири АДРЕСА_2 не приймалися, свідоцтво про право власності на зазначену квартиру не видавалось.

Крім того, згідно з інформацією Комунального підприємства Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.07.2017 № 062/14-8798 (И-2017) квартира АДРЕСА_2 на праві власності за будь-ким не реєструвалася.

Таким чином, квартира АДРЕСА_2, загальною площею 21,3 кв. м, є комунальною власністю та належить територіальній громаді міста в особі Київської міської ради, оскільки нею вказане майно не відчужувалося, право власності територіальної громади м. Києва в силу закону на вказане майно не припинялося, а ОСОБА_8 не набувала права власності на майно у встановленому законом порядку.

В судовому засіданні представник Київської місцевої прокуратури № 4 Форманюк В.В. та представник Київської міської ради Хрущ А.П. просили задовольнити позов з підстав викладених у позовній заяві. Крім того, представник Київської місцевої прокуратури № 4 Форманюк В.В. вказував на те, що відчуження комунального майна повинно було відбуватися в рамках приватизаційної процедури у порядку, визначеному законодавчими актами. Однак, право власності територіальної громади перейшло до ОСОБА_3 в обхід встановленої законодавством приватизаційної процедури. Оскільки відчуження спірної квартири відбулось поза волею та без участі дійсного власника майна - територіальної громади, а тому квартира квартира АДРЕСА_2 була відчужена особою, яка не мала права на її відчуження, без відома та згоди дійсного власника майна.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовними вимогами не погодився, вказуючи на те, що вони є незаконними та необґрунтованими. Вказував на те, що позивач не скасовуючи першопричину оформлення права власності не визнаючи недійсними договорів купівлі-продажу, на підставі яких набували власність попередники відповідача, з незрозумілих причин вимагає передачі квартири у власність комунальної громади. Крім того наголошував на тому, що саме позивач, який є правоохоронним органом не вчинив жодних дій, які у свою чергу були спрямовані на те, щоб у подальшому не були укладені договори купівлі-продажу об'єкта та фактично своїми конклюдентними діями сприяв оформленню позивачем права власності на спірну квартиру.

Представник третьої особи Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав.

Ухвалю Дніпровського районного суду м. Києва від 04 січня 2018 року було відкрито провадження у справі за позовною заявою Заступника Керівника Київської місцевої прокуратури №4, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_3 третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про витребовування майна з чужого незаконного володіння.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування", право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, що також передбачено ст. 182 ЦК України.

Так, статтею 143 Конституції України встановлено, що територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Аналогічні положення закріплюються і встатті 327 Цивільного кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено право комунальної власності - це право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

В судовому засіданні встановлено, що Рішенням виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів № 400 від 29.06.1981 року «Про надання житлової площі громадянам, які перебувають на квартирному обліку про виконкомі Дніпровської райради народних депутатів» спірну квартиру надано ОСОБА_7 відповідно до листа міськвиконкому за № 004-2416 від 27.05.1981 року на підставі рішення райвиконкому від 22.06.1981 року. На підставі даного рішення ОСОБА_7 видано ордер на користування вказаною квартирою за № 85867 серії Б від 03.07.1981 року.

В подальшому ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року про що складено актовий запис про смерть № 3906 від 02.03.2014 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3.

Підставою виникнення права власності ОСОБА_3 на вищевказану квартиру - є договір-купівлі продажу № 2427, укладений 26.10.2016 між ним, як покупцем, та ОСОБА_8, як продавцем, та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченко О.І.

Разом з тим, підставою для набуття у власність ОСОБА_8, квартири АДРЕСА_1 став договір дарування квартири, який посвідчений державним нотаріусом Першої Донецької державної нотаріальної контори Мірошниковою Н.В. від 21.10.2009 року за реєстром № 4-782.

Відповідно до вказаного договору, ОСОБА_11 як дарувальник подарувала ОСОБА_8 квартиру АДРЕСА_1.

Підставою для набуття у власність ОСОБА_11 квартири АДРЕСА_1 став договір дарування квартири від 21.10.2009, посвідчений державним нотаріусом Восьмої Київської державної нотаріальної контори Кравченко І.В. за № 5381 і зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації на праві власності 17.03.1998 року за реєстраційним № 3370.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації, що також передбачено ст. 182 ЦК України.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

У ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» міститься перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких здійснюється державна реєстрація права власності та інших речових прав, але в даному випадку право комунальної власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не зареєстровано та у Київської міської ради відсутній відповідний правовстановлюючий документ.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до листа Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації від 18.07.2017 № 6197/43/2/103, рішення щодо оформлення документів на приватизацію квартири АДРЕСА_2 не приймалися, свідоцтво про право власності на зазначену квартиру не видавалось.

Крім того, згідно з інформацією Комунального підприємства Київської міської ради Київського міського бюро технічної інвентаризації від 20.07.2017 № 062/14-8798 (И-2017) квартира АДРЕСА_2 на праві власності за будь-ким не реєструвалася.

В судовому засіданні представник Київської місцевої прокуратури № 4 неодноразового наголошував та звертав увагу суду на той факт, що на його думку спірне майно незаконно вибуло із власності територіальної громади міста Києва за відсутності його волевиявлення та з порушенням порядку, встановленого законодавством порядку щодо відчуження об'єктів житлового фонду, а тому право власності територіальної громади міста Києва на спірну квартиру не припинялося. Ураховуючи викладене, спірна квартира АДРЕСА_2 підлягає витребуванню від ОСОБА_3 на підставі ст. 388 ЦК України на користь розпорядника майна - територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради

Разом з тим, проведена державна реєстрація права власності за відповідачем ОСОБА_3 не визнавалась недійсною та не скасовувалась. Також суду не доведено факту належності до комунальної власності територіальної громади м. Києва квартири АДРЕСА_2, не надано доказів щодо реєстрації спірного нерухомого майна, як комунальної власності, що слугувало б підставою для задоволення віндикаційного позову в порядку ст.ст. 387, 388, 1212, 1213 ЦК України.

Крім того, прокурором не порушувалося питання про визнання за Київською міською радою права власності на квартиру, право на яку на даний час зареєстроване за відповідачем, також не заявлялися вимоги про скасування реєстрації права власності ОСОБА_3 на спірну квартиру.

На підставі вищевикладеного, беручи до уваги належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Заступника Керівника Київської місцевої прокуратури №4, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_3 третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про витребовування майна з чужого незаконного володіння - задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд не розглядає питання розподілу судових витрат, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 124, 143 Конституції України, ст.ст. 1, 3, 15, 182, 328, 387, 388 ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 223, 263, 265, 268, 273, 280, 281, 354, 355 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

В задовленні позову Заступника Керівника Київської місцевої прокуратури №4, що діє в інтересах Київської міської ради до ОСОБА_3 третя особа Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» про витребовування майна з чужого незаконного володіння - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено до 8 серпня 2018 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач - Київська місцева прокуратури №4, місце знаходження : м. Київ, вул.Ю.Поправки, буд.14-а, ЄДРПОУ 02910019;

Київська міська рада місце знаходження: м.Київ, вул. Хрещатик, буд.36, ЄДРПОУ 22883141.

Відповідач - ОСОБА_3, адреса проживання: АДРЕСА_2 ІПН НОМЕР_1 .

Третя особа: особа КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва», місце знаходження: м.Київ, вул. Челябінська, буд. 9-г

Суддя: