Постанова № 7578226, 17.07.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" липня 2007 р. Справа № 9/332-АП-07

м.Херсон, зал судового засідання № 322, 10 год.00 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ребристої С. В. при секретарі Чернявській О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський комбінат хлібопродуктів", м.Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м.Херсон

про визнання нечинними актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень від 18.05.2007р. №0002782301/0 та №0002772301/0.

За участю представників сторін:

від позивача –Плєсняєва-Іващенко С.М.-представник, доручення №608/10 від 21.03.2007р.; Букацель Л.І. –гол.бухгалтер, доручення №606/10 від 21.03.2007р.

від відповідача –не прибув.

Суть спору: позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання нечинними актів індивідуальної дії - податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Херсоні від 18.05.2007р. №0002782301/0 згідно якого збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. у розмірі 135563 грн. та №0002772301/0, яким ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень у розмірі 222198 грн. 00 коп..

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тими обставинами, що висновки ДПІ у м.Херсоні, викладені в акті перевірки від 14.05.2007р. №1030/23-7/00952367, на підставі якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 18.05.2007р. не відповідають положенням Закону України “Про податок на додану вартість” .

Відповідач проти позову заперечує, у письмовому запереченні від 26.06.2007р. №6772/9/10-105, позовні вимоги не визнає і стверджує, що ДПІ у м.Херсоні була проведена перевірка в результаті якої встановлено, що сума відшкодування ПДВ з бюджету за грудень 2006р. складається з від”ємного значення ПДВ за листопад 2006р. На від”ємне значення за листопад 2006р. вплинуло невірне визначення податкових зобов”язань та податкового кредиту за листопад 2006р.

У запереченні на позовну заяву відповідач вважає, що перевіряючими особами зроблено вірно висновок щодо порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.6.1.1, п.п 62.1 п.6.2 ст. 6, п.11.5 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, яке призвело до завищення заявленої суми бюджетного відшкодування за грудень 2006 року на суму 222198 грн. та заниження суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року в сумі 135563 грн., яка відповідно до абз.а) п.п.7.7.7. п.7.7. ст.7 вважається як така, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 у зменшення податкових зобов”язань з цього податку наступних податкових періодів.

ДПІ у м.Херсоні вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.

Позивач проти доводів відповідача заперечує і стверджує, що видані його підприємством 11.10.2006р. податкові векселі №0014756 на суму ПДВ 42513,5 грн. та №0014757 на суму ПДВ 148916,55 грн. достроково погашені за рхунок бюджетного відшкодування 02.11.2006р. і тому правомірно відображені у складі податкового кредиту декларації за листопад 2006р.

У судовому засіданні 19.06.2007р. оголошувалась перерва до 09 год. 50 хв. 17.07.2007р. з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача суд,

В С Т А Н О В И В:

Посадовими особами ДПІ у м.Херсоні 14.05.2007р. проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість ВАТ “Херсонський КХП” за період: грудень 2006р., січень 2007р. та складено акт №1030/23-7/00952367 в якому зафіксовано порушення п.3.1 ст.3, п.6.1.1., п.п.6.2.1 п.6.2 ст.6, п.11.5 ст.11 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. 168/97-ВР (зі змінами і доповненнями), яке виразилося в тому, що підприємством позивача завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2006р. на суму 222198 грн.

Перевіркою підтверджено заявлену ВАТ “Херсонський КХП” суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2006 року в сумі 453379 грн.

Перевіркою встановлено заниження суми бюджетного відшкодування за січень 2007 року в сумі 135563 грн., яка відповідно абз.а)п.п. 7.7.7. п.7.7 ст. 7 вищезазначеного Закону вважається як така, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з п.п.7.7.3 п.7.7 у зменшення податкових зобов”язань з цього податку наступних податкових періодів.

Також перевіркою підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2007 року в сумі 1642130 грн.

Посадові особи позивача від підписання акту перевірки відмовились

На підставі акту перевірки від 14.05.2007р. ДПІ у м.Херсоні 18.05.2007р. прийнято податкові повідомлення-рішення №0002782301/0 згідно якого збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. у розмірі 135563 грн. та №0002772301/0, яким ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р. у розмірі 222198 грн. 00 коп..

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного податкового законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що в якості підстав для висновку про порушення вимог законодавства про податок на додану вартість зазначено, що супутні експорту товару послуги обкладаються ПДВ по ставці 0% тільки у безпосереднього власнику товару.

Відповідно до п.6.2 ст.6 Закону України “Про податок на додану вартість” (Далі Закон №168) ставка податку при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг становить 0% від бази оподаткування.

Супутні послуги Закон визначає як послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Згідно ст. 274 Митного кодексу України до митної вартості товарів, що вивозяться (експортуються), також включаються фактичні витрати, якщо вони не були раніше до неї включені:

А) на навантаження, вивантаження, перевантаження, транспортування та страхування до пункту перетинання митного кордону України.

Згідно п.14 та п.15 Постанови Кабінету Міністрів України №1375 від 28.08.2003р. “Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України” декларант подає документи, які підтверджують фактичні витрати покупця-нерезидента на навантаження, вивантаження, транспортування товарів до пункту перетину митного кордону України. Реквізити цих документів відображаються у графі 44 митної декларації згідно з вимогами Наказу Держмитслужби №307 від 09.07.97р. “Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації”.

Системний аналіз наведених нормативно-правових актів свідчить, що вони не містять жодного застереження щодо суб”єктного складу учасників операції по поставці супутніх експорту товарів послуг, тобто для оподаткування не має значення хто саме буде виконувати такі послуги.

Відповідно до положень пп..11.5 ст.П Закону №168 платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації, можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю.

Платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом. Жодною нормою Закону а також Постанови Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.97р. „Про затвердження порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму ПДВ при імпорті товарів на митну територію України" не передбачено на підставі яких документів у картці особового рахунку платника податку здійснюється таке дострокове погашення.

Згідно листа ДПА України від 22.12.05р. №25595/7/16-1517 платник податку, у якого в картці особового рахунку обліковується сума бюджетного відшкодування, яка до настання дати, визначеної в податковому векселі у полі "Термін платежу за ПВ”, йому не відшкодована або не включена до висновку на проведення бюджетного відшкодування, в будь-який день до настання терміну платежу за податковим векселем може подати до податкового органу заяву довільної форми з повідомленням про бажання зарахувати в рахунок оплати векселя суму бюджетного відшкодування. Така заява свідчить про намір достроково погасити податковий вексель за рахунок бюджетного відшкодування. Достроково погашені векселі, у тому числі і за рахунок бюджетного відшкодування не повинні включатися до складу податкових зобов'язань платника в податковій декларації за звітний період, в якому вони видані.

Матеріали справи свідчать, що позивач 02.11.2006р. звертався з листом № 2158/10 до начальника ДПІ у м.Херсоні в якому просив погасити заборгованість за простим векселем серіїї АА №0014756 на суму 42513 грн. 50 коп. та простому векселю серії АА №0014757 на суму 14896 грн. 55 коп., які були видані позивачем в погашення податку на додану вартість, за рахунок бюджетного відшкодування.

Якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму пов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю.

При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді.

Застереження відносно відображення у складі податкового кредиту періоду, який є

наступним за періодом погашення за рахунок бюджетного відшкодування податкового векселя, стосується лише вчасно погашених векселів, які попередньо були включені до складу податкових зобов'язань. Відображення у складі податкового кредиту достроково погашених векселів за рахунок бюджетного відшкодування повинне бути аналогічним відображенню достроково погашених векселів грошовими коштами.

Відповідно до положень вищезазначеного листа ДПА України №25595 достроково погашені векселі відображаються у складі податкового кредиту місяця, в якому відбулося таке погашення.

Таким чином, видані 11.10.2006р. підприємством позивача податкові векселі №0014756 на суму ПДВ 42513,5 грн. та №0014757 на суму ПДВ 148916,55 грн. достроково погашені за рахунок бюджетного відшкодування 02.11.2006р., в зв”язку з чим правомірно відображені у складі податкового кредиту в декларації за листопад 2006р.

Згідно приписів ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обствин, що обгрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, через їх недоведеність.

Згідно імперативних вимог ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, в тому числі і органи державної податкової служби, при здійсненні покладених на них державою функцій зобов”язані діяти лише у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус органів державної податкової служби, її функції, завдання та правові засади діяльності встановлено Законом України “Про державну податкову службу в Україні”.

Положеннями ст.67 Конституції України встановлено, що кожен зобов”язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні від 18.05.2007р. №0002782301/0 згідно якого ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів” збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. у розмірі 135563 грн. та №0002772301/0, яким ВАТ “Херсонський комбінат хлібопродуктів” зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень у розмірі 222198 грн. 00 коп.. підлягають визнанню нечинними.

Понесені позивачем судові витрати в розмірі 6 грн. 80 коп. підлягають поверненню йому з Державного бюджету.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про час і місце виготовлення постанови суду в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 98, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 18.05.2007р. №0002782301/0 яким Відкритому акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів” (7300, м.Херсон, вул.Порт-Елеватор,5, ідентифікаційний код 00952367) збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2007р. у розмірі 135563 грн..

3. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Херсоні від 18.05.2007р. №0002772301/0, яким Відкритому акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів” (7300, м.Херсон, вул.Порт-Елеватор,5, ідентифікаційний код 00952367) зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006р. у розмірі 222198 грн. 00 коп.

4. Повернути Відкритому акціонерному товариству “Херсонський комбінат хлібопродуктів” (7300, м.Херсон, вул.Порт-Елеватор,5, ідентифікаційний код 00952367) з Державного бюджету 6 грн. 80 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України –з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя С.В. Ребриста

Постанову складено у повному обсязі 20.07.2007р.