
Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Єдиний унікальний номер 331/6707/15 Головуючий у 1 інстанції Світлицька В.М.
Номер провадження 22-ц/778/201/18 Суддя-доповідач Подліянова Г.С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 серпня 2018 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого Подліянової Г.С.,
суддів: Дашковської А.В.,
Кримської О.М.,
за участю секретаря Евальд Д.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И Л А :
У вересні 2015 року Публічне акціонерне товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В позові позивач зазначала, що 27.08.2007 року між банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ZPC0GK00000658, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 24500,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.84% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом на термін до 26.08.2037 року.
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ZPC0GK00000658, між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, згідно з умовами якого боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
У зв'язку із порушенням зобов'язань за кредитним договором станом на 05.08.2015 року заборгованість складає 14093,60 доларів США, яка складається з: заборгованості за кредитом - 13258.94 доларів США; заборгованості по процентам за користування кредитом - 658.94 доларів США; заборгованості по комісії за користування кредитом -112.00 доларів США; заборгованості за пенею за несвоєчасне виконання зобов'язань- 63.72 доларів США.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 14093,60 доларів США та судовий збір.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2017 року позов задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14029,88 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 13 258,94 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 658,94 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 112,00 доларів США, а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 1383,36 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовій збір у розмірі 2294,79 грн. з кожного.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції, виходив із того, що ОСОБА_3 належним чином не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором по поверненню кредитних коштів, відсотків за користування кредитом, що призвело до утворення заборгованості, яка підлягає стягненню солідарно з боржника та поручителя.
Такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених судом, і відповідають вимогам закону.
Судом встановлено, що 27 серпня 2007 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № ZPC0GK00000658, згідно з умовами якого ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 24500,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0.84% на місяць з кінцевим терміном повернення 26.08.2037 року.
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № ZPC0GK00000658, між ПАТ КБ « ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено договір поруки, за умовами якого ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання солідарно відповідати перед банком за виконання ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором.
У порушення умов кредитного договору, ОСОБА_3 зобов'язання не виконував, внаслідок чого станом на 05.08.2015 року виникла заборгованість 14093.60 доларів США з яких: 13258.94 доларів США заборгованість за кредитом, 658.94 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 112.00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом, 63.72 доларів США заборгованість за пенею за несвоєчасне виконання зобов'язань.
Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно положень ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
В силу ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч. 1 ст. 553, ч. 1 ст. 554 ЦК України).П
Пунктом 7.1 договору передбачено, що ПАТ КБ « ПриватБанк» зобов'язався надати кошти ОСОБА_3 у розмірі 24500.00 доларів США на термін до 26.08.2037 року.
Відповідно до п. 2.3.3. кредитного договору Банк, на власний розсуд має право змінити умови договору - зажадати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати винагороди, комісії й відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за цим договором шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно ст. ст. 212, 611, 651 ЦК України щодо зобов'язань, строк виконання яких не настав, вважається, що строк настав у зазначеному в повідомленні дату та на цю дату позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки.
Згідно з положенням ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" зокрема передбачено, що якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Судом встановлено, що 15.08.2015 року позивач направив ОСОБА_3 та ОСОБА_4, відповідно, вимоги про усунення порушень умов кредитного договору та сплати процентів за користування кредитом за місцем реєстрації. У випадку невиконання цієї вимоги не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, банк вимагає повернути суму кредиту в повному обсязі.
Відповідачі таку вимогу не виконали.
Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки встановлено, що вона діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором (пунктом 11 договору поруки).
Таким чином, оскільки вимогу кредитора до ОСОБА_3 та поручителя ОСОБА_4 про погашення заборгованості за кредитним договором було відправлено 15.08.2015 року, то, відповідно Банк мав право пред'явити вимоги до ОСОБА_4 протягом шести місяців від дня настання цього строку, тобто до 15.02.2016 року.
Позовну заяву ПАТ КБ « ПриватБанк» подано до суду 10.09.2015 року, тобто в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною четвертою статті 559 ЦК України .
Оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідач ОСОБА_3 зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, не здійснює щомісячну оплату кредиту, до даного часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань перед банком внаслідок чого станом на 05 серпня 2015 року має заборгованість за кредитним договором у розмірі14029,88 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 13 258,94 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 658,94 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 112,00 доларів США, а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 1383,36 грн., тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що ця заборгованість має стягуватися як з боржника так і з поручителя солідарно, оскільки боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 посилається на те, що він не був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи судом першої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання, яке відбулося 03.07.2017 року відповідачам ОСОБА_3 та ОСОБА_5 направлялися судові повістки за зареєстрованим місцем їхнього проживання, проте вони повернулися до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України в редакції, чинній з 15.12.2018 року, порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду ( у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
Оскільки представник ОСОБА_3 обґрунтовує апеляційну скаргу такою підставою, то колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови. При цьому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову ПАТ КБ « ПриватБанк» у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги про відсутність заборгованості перед ПАТ КБ «ПриватБанк» не заслуговують на увагу, оскільки на спростування наявності заборгованості перед ПАТ КБ "Приватбанк" через відсутність будь-яких правовідносин між нею та банком, ОСОБА_3 не надав жодного доказу.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, оскільки висновків суду не спростовують і зводяться до переоцінки доказів, їх належності та допустимості, яким суд першої інстанції надав відповідну оцінку.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 03 липня 2017 року у цій справі скасувати. Прийняти постанову наступного змісту.
Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZPC0GK00000658 від 27.08.2007 року задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14029,88 доларів США, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 13 258,94 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 658,94 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 112,00 доларів США, а також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором у розмірі 1383,36 грн.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судовій збір у розмірі 2294,79 грн. з кожного.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.08. 2018 р.
Головуючий Судді:
Судове рішення № 75775261, Апеляційний суд Запорізької області було прийнято 07.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 331/6707/15-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: