Рішення № 75775164, 06.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2018 року м. Ужгород № 807/1042/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 - не з'явися;

представник позивача – ОСОБА_2 – не з'явилася;

відповідач – Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - представник - не з’явився;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Хустський міський відділ (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області – представник - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, –

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, якою із врахуванням уточнень – остаточно просив суд: "визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Закарпатській області від 29 травня 2015 року № 715 "Про звільнення з органів внутрішніх справ начальника СКР Хустського МВ (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС ОСОБА_1Ф."; визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Закарпатській області від 29 травня 2015 року № 98 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу) майора міліції ОСОБА_1 начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області, з 3 червня 2015 року; поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області; - зобов’язати УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді; - допустити до негайного виконання постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах одного місяця".

07 червня 2018 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача про винесення судом додаткового рішення по даній справі щодо невирішеної (невідображеної у резолютивній частині) позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення з Управління міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 06 червня 2015 року до дня поновлення на посаді. Заяву мотивовано тим, що позивачем у позовній заяві ставилась вимога щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка не вирішена судом першої інстанції, а рішенням суду від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю, а отже задоволена вимога про стягнення середнього заробітку.

У судове засідання позивач не з’явилися та не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

У судове засідання відповідач не з’явилися та не забезпечили явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у судове засідання не з’явилася та не забезпечила явку свого представника, хоча судом вживалися заходи щодо виклику, що передбачені Главою 7 Розділу І КАС України.

Згідно статті 252 частини 3 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

А відтак, оскільки учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду даної справи, у відповідності до статті 252 КАС України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд приходить до висновку про те, що позовна вимога не підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 міського відділу УМВС України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Закарпатській області від 29 травня 2015 року № 715 "Про звільнення з органів внутрішніх справ начальника СКР Хустського МВ (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС ОСОБА_1Ф.". Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Закарпатській області від 29 травня 2015 року № 98 о/с "По особовому складу" в частині звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за пунктом 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу) майора міліції ОСОБА_1 начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області, з 3 червня 2015 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області з 04 червня 2015 року (Т. 3 а.с.а.с. 67-74).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 червня 2018 року апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області залишено без задоволення. Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року у справі № 807/1042/15 залишено без змін (Т.3 а.с.а.с. 164-170).

Однак, ухвалюючи рішення судом не було вирішено питання щодо зобов’язання УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді.

У відповідності до вимог статті 252 частини 1 пункту 1 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Відповідно до статті 27 частини 1 Закону України "Про оплату праці" порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ встановлений Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31 грудня 2007 року № 499 (далі по тексту - Інструкція № 499), визначає порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 1.3. Інструкції № 499 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до пункту 1.4. Інструкції № 499, грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Відповідно до пункту 1.5. Інструкції № 499, підставою для виплати грошового забезпечення є наказ начальника органу внутрішніх справ про призначення на штатну посаду, яка входить у його номенклатуру, наказ ректора вищого навчального закладу про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат тощо.

Відповідно до пункту 1.6. Інструкції № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ виплачується за місцем служби і виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом доходів і видатків органу, підрозділу, закладу чи установи МВС на грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.

Судом було встановлено, що позивача наказом УМВС України в Закарпатській області від 29 травня 2015 року № 98 о/с "По особовому складу" було звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) з 3 червня 2015 року. Тобто із з 3 червня 2015 року у позивача почався вимушений прогул, оскільки з 3 червня 2015 року – день звільнення – за загальними правилами вважається останнім робочим днем.

Відповідно до пункту 4 позовної заяви, позивач просив зобов’язати УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді.

Судом встановлено, що згідно довідки про доходи № 37/8866 від 30 червня 2017 року, що видана Хустським МВ УМВС України в Закарпатській області, повивач, який перебував на службі в Хустському МВ УМВС України в Закарпатській області, виплата (нарахування) заробітної плати йому здійснювалось саме Хустським міським відділом (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області (Т. 1 а.с. 44).

Згідно довідки Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області № 37/9450 від 10 липня 2015 року позивач був забезпечений грошовим утриманням в сумі: за квітень 2015 року – 4127,18 грн., травень 2015 року – 4127,18 грн.. Середньомісячне грошове утримання ОСОБА_1 складало – 4127,18 грн., середньоденне грошове утримання 135,32 грн. (Т.1 а.с. 90).

Таким чином, судом встановлено, що позивач перебував на посаді начальника сектору карного розшуку Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району, а відтак грошове забезпечення позивачу виплачувалось за місцем його служби - Хустським міським відділом (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області. А відтак, особою, яка законодавчо уповноважена виплачувати грошове забезпечення позивачеві (у тому числі й середній заробіток за час вимушеного прогулу), є, у спірному випадку, Хустський міський відділ УМВС України в Закарпатській області, тобто орган, де проходив службу позивач.

Процесуальний статус Хустського міського відділу УМВС України в Закарпатській області (Хустського міського відділу (з обслуговування міста Хуст та Хустського району) УМВС України в Закарпатській області) у даній справі визначений як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача (Т. 1 а.с. 73), що позбавляє можливості ухвалення рішення щодо такого учасника процесу зобов’язального характеру.

Позивач просить суд зобов’язати саме УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді, тобто просить суд зобов’язати орган, який не є повноважним органом щодо виплати позивачеві грошового утримання, а відтак, у даному випадку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що у задоволенні позову в частині зобов’язання УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді необхідно відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне роз’яснити позивачеві, що останній не позбавлений права звернення до суду щодо належного йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Керуючись статтями 242-246, 252 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання УМВС України в Закарпатській області виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 3 червня 2015 року до дня поновлення на посаді – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 06 серпня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду. Додаткове рішення суду у повному обсязі було складено 09 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_4