Рішення № 75774467, 08.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2018 р. № 484/1371/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 55200

до відповідача:Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Яготинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Київській області, вул. Т. Строкача, 2, м. Київ 1, 01001

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Миколаївській області, просп. Центральний, 93, м. Миколаїв, 54017

про:зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої Дирекції фонду соціального страхування України у Київській області в особі відокремленого підрозділу Яготинського відділення підрозділу Яготинського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області про зобов'язання вчинити дії по проведенню розслідування нещасного випадку на виробництві ФОП ОСОБА_1 та скласти і видати акти за формою Н-1 та Н-5.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що він є фізичної особою - підприємцем та сплачує єдиний внесок, тому він є застрахованою особою. Під час свого відрядження з ним стався нещасний випадок, який не було розслідувано і не складено відповідного акта про нещасний випадок, на підставі якого позивач мав право на отримання соціальних виплат.

Відповідач та третя особа - Управління виконавчої дирекції Фонду в Миколаївській області надали відзив на позов, в якому просять відмовити у позові, оскільки Фонд соціального страхування організовує розслідування лише тих нещасних випадків, які сталися із застрахованими особами, перелік яких визначено ч.1 ст.35 Закону України № 1105, до якого позивач не відноситься.

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Позивач є фізичною особою-підприємцем з 1996 року, який займається торгівлею будівельних матеріалів та наданням послуг вантажного автомобільного транспорту.

25.11.2016 під час його перебування в м. Березань Київської області на складі готової продукції заводу «АЕРОК» під час вивантаження автомобіля стався нещасний випадок на виробництві, а саме під час згортання тенту кузова він впав з висоти більше ніж 3 м на бетонну підлогу складу та пошкодив ногу, був госпіталізований швидкою допомогою до місцевої лікарні. В результаті травми позивач знаходився тривалий час на лікуванні от отримав інвалідність ІІ групи, що підтверджується випискою з історії хвороби стаціонарного хворого, довідки до акта МСЕК.

14.03.2017 позивач звернувся до відповідача провести розслідування нещасного випадку та скласти відповідні акти за формою Н-5 та Н-1.

24.03.2017 позивач отримав відповідь, що ним не надано до запиту реєстраційні документи про сплату внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку та запропоновано звернутись до Фонду за місцем реєстрації.

16.04.2017 відповідач надав позивачу відповідь, в якій зазначив, що фізичні особи-підприємці та самозайняті особи не можуть бути платниками єдиного внеску на умовах добровільної участі у системі загальнообов'язкового соціального страхування. Фонд організовує розслідування лише тих нещасних випадків, які сталися із добровільно застрахованими фізичними особами-підприємцями чи особами, що забезпечують себе роботою самостійно, і бере участь у розслідуванні лише тих нещасних випадків, які сталися із застрахованими особами, перелік яких визначено частиною першою ст.35 Закону № 1105.

Відповідно до ст.ст.35,36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 1105-XIV, 23.09.1999(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхуванню від нещасного випадку підлягають:1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту); 2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах; 3) особи, які утримуються у виправних закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами. Добровільно від нещасного випадку можуть застрахуватися: громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності.

Страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці" . Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Терміни "застрахована особа", "страхувальники" та "роботодавці" вживаються у цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".(ст.1 Закону №1105).

Застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок ( ст.1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» N 2464-VI, 08.07.2010.

П.3розділу 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 передбачає, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідач посилається у відзиві на позов на те, що з 01.01.2016 фізичні особи-підприємці не можуть добровільно сплачувати єдиний соціальний внесок, оскільки їх виключили з числа платників, які мають право на добровільну сплату єдиного соціального внеску, тому їх договори про добровільну участь у соціальному страхуванні мають бути достроково припинені з 01.01.2016 з ініціативи податкового.

В судовому засіданні 24.07.2018 позивач та представник позивача суду пояснили, що договір про добровільну участь у соціальному страхуванні з ініціативи податкового органу з позивачем не був розірваний. Він є платником єдиного соціального внеску, що підтверджується довідкою від 17.02.2017 Южноукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Миколаївській області, яка свідчить, що згідно картки особового рахунку по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивачем був сплачений єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відтак, позивач є застрахованою особою в розумінні Закону № 1105 та Закону № 2464, оскільки сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з п.12 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» N 1232 від 30.11.2011, у разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

Позивач є фізичною особою-підприємцем, сплачував в 2016 році єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Нещасний випадок стався м. Березань Київської області, тому відповідач повинен провести розслідування нещасного випадку на виробництві ФОП ОСОБА_1 та скласти відповідні акти.

Спосіб відновлення порушено права має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні дії, рішення чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникало б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких

ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач не довів суду, що правомірно відмовив позивачу у проведенні розслідування нещасного випадку на виробництві, тому позов належить задовольнити.

Судові витрати відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Управління виконавчої Дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (вул. Т. Строкача, 2, м. Київ 1, 01001, ідентифікаційний код 41316012) задовольнити.

2. Зобов'язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Київській області (вул. Т. Строкача, 2, м. Київ 1, 01001, ідентифікаційний код 41316012) вчинити дії щодо проведення розслідування нещасного випадку на виробництві стосовно ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 55200, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та скласти акти за формою Н-1 та Н-5.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко