Рішення № 75773985, 30.07.2018, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/4259/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2018 року м.Львів

Галицький районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Волоско І.Р.

секретар судового засідання Мисько С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» (79000, м.Львів, вул.Дорошенка, 25), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1 (79018, м.Львів, вул.О.Степанівни 45, корп.2) до ОСОБА_2 (46001, АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи – Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1) про витребування майна та визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

ОСББ «Дорошенка 25» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ЛМР про витребування майна та визнання права власності, а саме: нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м під індексами 19-1 площею 11,3 кв.м, 19-2 площею 29,5 кв.м, 19-3 площею 11,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дорошенка П., 25.

В обґрунтування позову вказує на те, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 04.03.2013 року задоволено позов ОСОБА_3 до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м.Львова, визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення, площею 52,2 кв.м., які знаходяться в будинку №25 на вул. Дорошенка у м.Львові позначені на поверховому плані ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 22.02.2001 року індексами 19-1 площею 11,3 кв.м, 19-2 площею 29,5 кв.м, 19-3 площею 11,4 кв.м, зобов’язано РС ЛМУЮ зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на дані нежитлові приміщення. В подальшому, на підставі вказаного рішення за ОСОБА_3 було зареєстровано право власності та відчужено це приміщення ОСОБА_4, яка в свою чергу теж відчужила вказане приміщення ОСОБА_5, який на момент подання позову до суду являється фактичним власником спірного приміщення. Вважає, що вищезазначені вказані правочини було здійснені з метою приховання обставин протиправної приватизації спірного приміщення. 17.05.2018 року постановою АСЛО рішення Галицького районного суду м.Львова від 04.03.2013 року у справі №461/1781/13 скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 Відтак, вважає, що в силу Закону, спірні нежитлові приміщення по вул. Дорошенка, 25 є спільною власністю співвласників будинку №25 по вул.Дорошенка, оскільки, станом на момент, коли ці приміщення вибули з права власності та володіння співвласників будинку на підставі рішення Галицького районного суду м.Львова від 04.03.2013 року, право спільної власності на спірні приміщення у співвласників будинку вже було. А тому, в порядку ст.388 ЦК України дане майно підлягає витребуванню у власність ОСББ «Дорошенка 25», яке діє в інтересах та на захист прав співвласників багатоквартирного будинку.

Ухвалою суду від 11.06.2018 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Ухвалою суду від 11.06.2018року у задоволенні заяви ОСББ «Дорошенка 25» про забезпечення позову відмовлено.

До початку розгляду справи представник позивача - ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності на підставі наявних у справі доказів. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи – Львівської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Таким чином, відповідно до ст.223ЦПК України, суд вважає, що справу можна слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов’язки та взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.

Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦК України).

За положенням п.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

04.03.2013 року рішенням Галицького районного суду м.Львова задоволено позов ОСОБА_3 до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м.Львова, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції, відповідно до якого визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення, які знаходяться у будинку №25 на вул. Дорошенка у м. Львові та позначені на поверховому плані ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” від 22.01.2001 року індексами 19-1 площею 11,3 м.кв., 19-2 площею 29,5 м.кв. та 19-3 площею 11,4 м.кв. та зобов’язано реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення площею 52,2 кв.м., які знаходяться у будинку №25 на вул. Дорошенка у м. Львові та позначені на поверховому плані ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” від 22.01.2001 року індексами 19-1 площею 11,3 м.кв., 19-2 площею 29,5 м.кв. та 19-3 площею 11,4 м.кв.

11.05.2018 року на підставі вищезазначеного рішення ОСОБА_3 зареєстровано право власності на спірні нежитлові приміщення.

17.01.2014 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу відчужив вказані приміщення ОСОБА_4

31.07.2015року ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу відчужила дані приміщення ОСОБА_2

01.07.2016 року за рішенням зборів співвлісників багатоквартирного будинку №25 по вул. Дорошенка у м.Львові створено та зареєстровано у встановленому законом порядку ОСББ «Дорошенка 25».

17.05.2018 року постановою Апеляційного суду Львівської області апеляційну скаргу ОСББ «Дорошенка 25» задоволено та рішення Галицького районного суду м.Львова від 04.03.2013 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_3 до Відділу приватизації державного житлового фонду Галицького району м.Львова, Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про визнаннят права власності та зобов’язання до вчинення дій – відмовлено.

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Положеннями ст.321 ЦК України зазначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.388 ч.1 п.3 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Ураховуючи вимоги ст.10 ЦПК України та виходячи зі змісту ст.388 ч.1 п.3 ЦК України, власник зобов’язаний довести, що майно вибуло з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі, а набувач довести, що він придбав майно за відплатною угодою й що він не знав і не міг знати про те, що придбаває майно в особи, якій не належить право його відчуження.

Наявність у діях власника майна волі на передачу цього майна виключає можливість його витребування від добросовісного набувача. Під час розгляду вимог про витребування майна у його набувача мають бути враховані всі умови, передбачені ст.388 ЦК (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 6 грудня 2010 р. у справі №3-13гс10).

Згідно із Постановою ВСУ від 18.01.2017 року, «Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Статтею 330 ЦК України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не має на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Одним із випадків, коли майно можливо витребувати від добросовісного набувача, є вибуття такого майна поза волею власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі (пункт 3 частини першої статті 388 ЦК України)».

Таким чином, з’ясувавши характер, суть та підстави заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, давши належну правову оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності, суд приходить до переконання, що нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м під індексами 19-1 площею 11,3 кв.м, 19-2 площею 29,5 кв.м, 19-3 площею 11,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дорошенка П.,25, володільцем якої являється позивач, вибула із його володіння поза його волею, відтак позовні вимоги є обґрунтованими, тому суд вбачає підстави для їх задоволення.

Як безспірно встановлено в апеляційному порядку, рішення про визнання за ОСОБА_3 права власності на нежитлові приміщення, які знаходяться у будинку №25 на вул.Дорошенка у м.Львові та позначені на поверховому плані ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” від 22.01.2001 року індексами 19-1 площею 11,3 м.кв., 19-2 площею 29,5 м.кв. та 19-3 площею 11,4 м.кв. та зобов’язання реєстраційну службу Львівського міського управління юстиції зареєструвати за ОСОБА_3 право власності на нежитлові приміщення площею 52,2 кв.м., які знаходяться у будинку №25 на вул. Дорошенка у м. Львові та позначені на поверховому плані ОКП ЛОР “БТІ та ЕО” від 22.01.2001 року індексами 19-1 площею 11,3 м.кв., 19-2 площею 29,5 м.кв. та 19-3 площею 11,4 м.кв. грубо порушує права ОСББ «Дорошенка 25», оскільки на момент, коли ці приміщення вибули з власності та володіння співвласників будинку право власності на нежитлові приміщення загального користування будинку №25 по вул. Дорошенка у м.Львові, вже знаходились у спільній власності усіх співвласників цього будинку, а тому безпосередньо стосується їх майнових прав та інтересів.

Дані обставини справи стверджуються також іншими матеріалами справи які не викликають сумніву у їх об'єктивності.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє ствердження під час судового розгляду справи, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 18, 81, 89, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 215, 216, 316-319, 321, 328, 330, 386, 387, 388 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» (79000, м.Львів, вул.Дорошенка, 25), в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_1 (79018, м.Львів, вул.О.Степанівни 45, корп.2) до ОСОБА_2 (46001, АДРЕСА_1 ) за участю третьої особи – Львівської міської ради (79008, м.Львів, пл.Ринок, 1) про витребування майна та визнання права власності - задовольнити.

Витребувати від ОСОБА_2 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м під індексами 19-1 площею 11,3 кв.м, 19-2 площею 29,5 кв.м, 19-3 площею 11,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дорошенка П.,25 та визнати за Обєднанням співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» право власності на нежитлове приміщення загальною площею 52,2 кв.м, під індексами 19-1 площею 11,3 кв.м, 19-2 площею 29,5 кв.м, 19-3 площею 11,4 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Дорошенка П.,25.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Обєднання співвласників багатоквартирного будинку «Дорошенка 25» сплачений судовий збір в розмірі 5 404,66 грн.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки до Апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м.Львова. Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Р.Волоско