Рішення № 75772314, 17.07.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 липня 2018 року 12:08Справа № 808/4052/17 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Поліщука Я.В. та представників:

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.12.2017 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 (позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (відповідач), в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0008654001 від 24.11.2017 (форма “С”), скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0008664001 від 24.11.2017, (форма “С”), скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0008674001 від 24.11.2017 (форма “С”).

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі акту про результати фактичної перевірки з питань додержання суб’єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов’язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами від 27.10.2017 №9567/08/01/40/НОМЕР_1 (далі – ОСОБА_1 перевірки) 24.11.2017 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0008654001, відповідно до якого до позивача, на підставі абз. 5 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 №481/95-ВР (далі – Закон №481), застосований штраф у розмірі 17000 грн.; №0008664001, відповідно до якого до позивача, на підставі абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону №481, застосований штраф у розмірі 6800 грн.; №0008674001, відповідно до якого до позивача, на підставі п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі – Закон №265), застосований штраф в розмірі 1 грн. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач вважає протиправними, оскільки порушення за які до позивача застосовані зазначені штрафні санкції ним не вчинялись.

Ухвалою суду від 26.12.2017 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

В межах встановленого строку позивачем було усунуто недоліки позову.

Ухвалою від 22.01.2018 було відкрите спрощене провадження у справі, на 22.02.2018 призначене судове засідання.

22.02.2018 до суду надійшов відзив відповідача на позов.

Ухвалою від 22.02.2018 розгляд справи був відкладений на 21.03.2018.

21.03.2018 до суду надійшли клопотання представника позивача про виклик у судове засідання свідка та відповідь на відзив.

Ухвалою від 21.03.2018 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, замінене засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, призначене підготовче провадження на 17.04.2018.

17.04.2018 до суду надійшло клопотання представника відповідача про виклик свідка.

Протокольною ухвалою від 17.04.2018 у підготовчому засіданні була оголошена перерва до 16.05.2018.

15.05.2018 до суду надійшло клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого засідання.

Ухвалою від 16.05.2018 продовжений строк підготовчого засідання, відкладене підготовче засідання до 20.06.2018.

20.06.2018 до суду надійшли заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Протокольною ухвалою від 20.06.2018 закрите підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті в той же день, у судовому засіданні оголошена перерва до 17.07.2018.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та відповіді на відзив, зокрема зазначив, що будь-яких доказів реалізації 24.10.2017 спиртних напоїв співробітниками позивача в приміщенні кафетерію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8, не існує, оскільки таких дій співробітники позивача в цей день та в цьому місці не вчиняли. Зазначене приміщення позивачу не належить та станом на 24.10.2017 не використовувалось для здійснення підприємницької діяльності. Господарська діяльність позивача в цьому приміщенні на момент перевірки була припинена. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив, зазначивши, що ОСОБА_1 перевірки підтверджується факт порушення саме позивачем вимог Законів №481 та №265.

Допитана в якості свідка ОСОБА_4, у судовому засіданні пояснила, що вона працює головним державним ревізором-інспектором у відповідача. 24.10.2017 разом з головним державним ревізором-інспектором ОСОБА_5, на підставі направлень від 20.10.2017 №1311, 1312, вийшли для перевірки кафетерію зазначеного в направленні. В приміщенні кафетерію перебувало до п’яти осіб, які вживали спиртні напої. Свідок та ОСОБА_5 у жінки, яка була за стійкою бару, придбали 50 грамів коньяку «Борисфен», чек їм не видали. Після чого вони пред’явили свої службові посвідчення, направлення на перевірку та копію наказу на перевірку. Невстановлена особа, яка реалізувала зазначений товар свідку та ОСОБА_5, зазначила, що працює у позивача та викликала ОСОБА_6. Громадянка ОСОБА_6, представилась старшим продавцем позивача, надала копію трудового договору, копію свого паспорту, розписалась в направленнях на перевірку та отримала копію наказу. Після телефонної розмови із позивачем надавати на перевірку документи та пояснення відмовилась. Для отримання ОСОБА_1 перевірки позивач чи його представник не з’явилися. Акт перевірки було надіслано позивачу та отримано ним 07.11.2017. 10.11.2017 позивач надав заперечення на ОСОБА_1 перевірки. На розгляд заперечень не з’явився. За наслідками розгляду заперечень ОСОБА_1 залишено без змін. Були складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які направлені позивачу.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6, у судовому засіданні пояснила, що вона працювала продавцем у позивача. На теперішній час трудові відносини із позивачем припинені. В день проведення перевірки кафетерій не працював, здійснювалось збирання належних позивачу товарів у зв’язку із припиненням позивачем діяльності в цьому кафетерії. Приміщення кафетерію було відкрите. В приміщенні знаходились особи, які займались прибиранням та упаковкою речей, яких привіз позивач, продавців у приміщенні кафетерію не було. Свідок в момент перевірки була відсутня у приміщенні кафетерію. Їй зателефонували з кафетерію та повідомили, що хтось прийшов. Коли вона приїхала у кафетерій їй повідомили, що особам, які проводили перевірку, налили алкогольний напій. Вона повідомила перевіряючим, що працює у позивача. Розписалась у наданих ними документах. Куди поділись гроші від реалізації зазначеного товару не пам’ятає.

У судовому засіданні 17.07.2018 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представників учасників справи, показання свідків, розглянувши наявні матеріали та з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

На період з 18.12.2016 по 18.12.2017 позивачу була видана ліцензія на право торгівля алкогольними напоями в приміщенні кафетерію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8.

За зазначеним місцем торгівля на позивача був зареєстрований реєстратор розрахункових операцій Міні-Т 400МЄ, заводський №ПБ4101212065, фіскальний №3000023735.

12.09.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про анулювання ліцензії на право торгівлі алкогольними напоями з 18.09.2017.

Розпорядженням відповідача від 13.09.2017 №383-р з 18.09.2017 було анульовано ліцензію позивача реєстраційний №08-25-38405 на право торгівлі алкогольними напоями, у зв’язку із надходженням заяви позивача про припинення діяльності.

20.09.2017 позивач подав відповідачу заяву про перереєстрацію реєстратор розрахункових операцій Міні-Т 400МЄ, заводський №ПБ4101212065, фіскальний №3000023735 за новою адресою – м. Запоріжжя, пр. Металургів, 2.

На підставі направлень від 20.10.2017 №1311, 1312, відповідно до наказу відповідача від 20.10.2017 №2859, 24.10.2017 співробітниками відповідача проведено фактичну перевірку об’єкта торгівлі – кафетерію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8.

Перевіркою встановлено реалізацію 24.10.2017 в кафетерії за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8 0,05 л коньяку «Борисфен» вартістю 15,00 грн., клас коньяку 3 зірки, вміст спирту 40%, на розлив для споживання на місці, без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями. При здійсненні продажу зазначеного товару реєстратор розрахункових операцій не застосовувався, розрахунковий документ встановленої форми не видавався. Встановлено порушення позивачем вимог: ч. 6 ст. 15-3 Закону №481 – продаж суб’єктом господарювання, який не має статусу закладу ресторанного господарства (громадського харчування) алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці; ч. 13 ст. 15 Закону №481 – роздрібна торгівля алкогольними напоями без ліцензії; п. 1, п. 2 ст. 3 Закону №265 – непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, нероздуркування відповідного розрахункового документу, що підтверджує виконання розрахункової операції, вчинене вперше.

27.10.2017 був складений ОСОБА_1 перевірки, а також акт про неможливість вручення та підпису ОСОБА_1 перевірки.

30.10.2017 ОСОБА_1 перевірки було надіслано позивачу та 07.11.2017 отримано ним.

10.11.2017 позивачем подані заперечення на ОСОБА_1 перевірки.

Листом від 13.11.2017 №3460/14/08-01-40-01-16 позивача було запрошено на 20.11.2017 для участі у розгляді заперечень на ОСОБА_1 перевірки. Зазначений лист згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий позивачем 15.12.2017.

Листом від 21.11.2017 №3541/14/08-01-40-01-16 висновки ОСОБА_1 перевірки залишені без змін.

24.11.2017 відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Вважаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 6 ст. 15-3 Закону №481 продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки суб'єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб'єктів господарювання громадського харчування, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

Відповідно до ч. 14 ст. 15 Закону №481 роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 3 Закону №265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Абзацом 5 частини 2 статті 17 Закону №481 встановлено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом), - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Згідно із абз. 10 ч. 2 ст. 17 Закону №481 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

З аналізу наведених норм вбачається, що до відповідальності може бути притягнена лише та особа (суб’єкт господарювання), яка вчинила зазначені порушення.

В даному випадку позивач заперечує факт продажу його працівниками 24.10.2017 в приміщенні кафетерію за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8, алкогольних напоїв.

За приписами ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З матеріалів справи судом встановлено, що приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Павлокічкаська (Орджонікідзе), буд. 47, прим. 8 позивачу не належить. Будь-яких доказів здійснення ним господарської діяльності 24.10.2017 в цьому приміщенні матеріали справи не містять. Факт реалізації працівниками позивача 24.10.2017 співробітникам відповідача алкогольних напоїв або будь-яких інших товарів матеріалами справи не підтверджується.

Суд критично ставиться до посилання представника відповідача на ОСОБА_1 перевірки як на доказ вчинення працівниками зазначених в ньому правопорушень, оскільки з показань свідків, допитаних під час судового розгляду, судом встановлено, що алкогольні напої передано співробітникам відповідача невстановленою особою. Будь-яких даних про цю особу та відомості про перебування цієї особи у трудових відносинах із позивачем відповідачем суду не надано. Так само ці відомості відсутні в ОСОБА_1 перевірки. При цьому з показань свідків, в тому числі свідка залученого з ініціативи відповідача, підтверджено, що зазначена в ОСОБА_1 перевірки в якості продавця позивача – ОСОБА_6 не реалізовувала співробітникам відповідача алкогольних напоїв.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а відтак про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Доданою до позову квитанцією №31 від 14.12.2017 підтверджується факт сплати позивачем судового збору за цим позовом в розмірі 640 грн., які підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 24 листопада 2017 року №0008664001, від 24 листопада 2017 року №0008654001 та від 24 листопада 2017 року №0008674001.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (69015, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено 27.07.2018.

Суддя Ю.П. Бойченко