Постанова № 7577048, 20.02.2007, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2007 Справа № 7/58-АП-07

м. Херсон, зал судового засідання № 324, 11 год. 30 хв.

Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Літа", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

за участю представників сторін:

від позивача: Уланівський С.Є. - представник, дов. №1 від 01.02.07р. ( у справі);

від відповідача: Шевченко О.А. - нач. відділу, пост.дов.№1269/9/10-026 від 09.02.07р.; Масловська О.Г. - гол. держподатковий ревізор-інспектор, дов. № 1538/9/10-026 від 19.02.07р.

Позивач (ТОВ "Літа", м. Херсон) звернувся з позовом, у якому просить суд визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю податковому законодавству, прийняте відповідачем - ДПІ у м. Херсоні податкове повідомлення-рішення від 26.12.2006р. № 0010192301/0, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 925516 грн. 72 коп. за звітний податковий період - липень 2006р.

Обґрунтовуючи підстави позовних вимог, позивач звертає увагу на безпідставне посилання контролюючого органу на порушення позивачем п.1.3 статті 1 та пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями (далі за текстом Закон № 168), які містять загальні визначення термінів і не встановлюють порядку формування податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Зазначає, що згідно припису п.п.7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону № 168 джерелом сплати бюджетного відшкодування є загальні доходи Державного бюджету України, забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Отже, відшкодування ПДВ має здійснюватись незалежно від факту надмірної сплати. Закон № 168 не встановлює відповідальність платника податків за протиправні дії інших платників податків, у тому числі підприємств з якими він не мав господарських відносин. Вказаний Закон не ставить в залежність право на податковий кредит та відшкодування ПДВ з проведенням зустрічних перевірок по ланцюгах постачальників. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки щодо цієї особи. Невиконання зобов'язання контрагентом не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку виконання останнім усіх передбачених законом умов для отримання відшкодування.

Податковий кредит звітного періоду підприємством сформовано у повній відповідності з вимогами Закону № 168.

Видані постачальниками податкові накладні, містять усі необхідні реквізити, встановлені положеннями п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168.

Позивач повністю сплатив постачальником ПДВ у ціні товару.

На момент здійснення господарських операцій постачальники позивача перебували на податковому обліку та мали свідоцтва платників ПДВ, господарські операції з ними не визнано недійсними у встановленому порядку.

Відповідач - ДПІ у м. Херсоні позов не визнає зважаючи на те, що за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки обґрунтованості відшкодування ПДВ ТОВ "Літа" за липень 2006р. встановлено порушення п.1.3, 1.8 статті 1; п.п.7.4.1, 7.7.1, 7.7.10 статті 7 Закону № 168, в результаті чого виявлено завищення заявленого бюджетного відшкодування у липні 2006р. на суму 925516 грн. 72 коп.

Так, перевіркою встановлено, що ТОВ "Літа" придбавало товари та послуги у ПП "Баріт" (м. Сімферополь, код 33772636) та у ТОВ "Кронос" (м. Херсон, код 22749218), включивши сплачене в ціні ПДВ (відповідно 335266 грн. 67 коп. та 590250 грн. 05 коп.) до складу податкового кредиту.

Натомість ПП "Баріт" за юридичною адресою не знаходиться, а місцезнаходження його не встановлено. Не встановлено та не надано також інформації щодо постачальників ТОВ "Кронос".

По господарських операціях з вищеназваними суб'єктами господарювання не підтверджено факту надмірної сплати ПДВ, як того вимагає п.1.8 статті 1 Закону № 168.

Відшкодуванню підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, що випливає з самої суті поняття податку, його основної функції щодо формування доходів Державного бюджету та поняття платника податків як особи, яка згідно з п.1.3 статті 1 Закону № 168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Відповідно до положень Закону № 168 позивач є платником ПДВ і за результатами фінансово-господарської діяльності згідно з вимогами чинного законодавства подає органу Державної податкової служби за встановленою формою податкову звітність.

В процесі ведення статутної діяльності підприємством здійснювалися операції з купівлі-продажу продукції, що оподатковуються за ставкою 20%.

За даними поданої контролюючому органу податкової декларації за липень 2006р. підприємством заявлено до відшкодування з Державного бюджету 991680 грн. шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підприємства.

В зв'язку з наявністю заявленого до бюджетного відшкодування ПДВ, на підставі п.1 ч.1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90р. №509 із змінами і доповненнями, уповноваженим представником органу ДПС проведено позапланову невиїзну документальну перевірку обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ за липень 2006р.

В процесі проведеної перевірки встановлено, що по першому ланцюгу постачальників ТОВ "Літа" придбало товари та послуги у ПП "Баріт", м.Сімферополь, код 33772635 згідно податкових накладних № 20/04 від 20.04.2006р. на загальну суму 261600 грн., у т.ч. ПДВ - 43600 грн. та № 36 від 30.06.2006р. на загальну суму 1750000грн., у т.ч. ПДВ - 291666 грн. 67 коп.

Згідно отриманої від ДПІ у м. Сімферополі відповіді вх. № 12933/7 від 07.11.2006р. ПП "Баріт" за юридичною адресою не знаходиться місцезнаходження його не встановлено, що свідчить про наявність ознак фіктивності та не підтверджує факт надмірної сплати до бюджету ПДВ по здійснених з цим підприємством господарських операціях у сумі 335266 грн. 67 коп.

ТОВ "Літа" також придбавало металоконструкції та послуги у ТОВ "Кронос" м.Херсон, код 22749218 на суму 2951250 грн. 27 коп., у т.ч. ПДВ - 590250 грн. 05 коп. (податкова накладна № 12 від 27.06.2006р.). Згідно наданих документів ТОВ "Кронос" не є виробником цієї продукції та не було безпосередньо виконавцем підрядних робіт, а виступало підрядником за договором, роботи були прийняті замовником на підставі двостороннього акту приймання-передачі виконаних робіт №1 від 30.06.06р. На момент перевірки постачальники ТОВ "Кронос" по ланцюгах невідомі, отже, не довдено факт надмірної сплати ПДВ по даній господарській операції в сумі 590250 грн. 05 коп.

На підставі складеного акта перевірки від 26.12.06р. № 38/23/23-7/30892996, органом ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2006р. № 0010192301/0, яким встановлено порушення підприємством п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону № 168, що призвело до завищення заявленого до відшкодування за липень 2007р. ПДВ на суму 925516 грн. 72 коп.

Оспорення рішення є предметом даного спору.

З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов обґрунтованим і задовольняє його у повному обсязі з врахуванням наступного.

Відповідно до п.п. 7.4.1, 7.4.5 п.7.4 статті 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 статті 6 та статті 8.1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів ( у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

З фактичних матеріалів справи встановлено, що позивач одержував продукцію від постачальників - ПП "Баріт" та ТОВ "Кронос", які у встановленому законом порядку були зареєстровані платниками ПДВ, перебували на обліку в органах ДПС і мали свідоцтва платників ПДВ на момент здійснення з позивачем господарських операцій і виписки податкових накладних, що відповідачем не спростовано і не заперечується.

По кожній з операцій покупцю (позивач у справі) було виписано і надано податкові накладні, заповнені у повній відповідності з приписами п.п.7.2.1 п.7.2 статті 7 Закону №168).

Позивачем зазначені операції у повній відповідності з вимогами чинного податкового законодавства відображено в регістрах податкового та бухгалтерського обліку, господарські зобов'язання по здійснених господарських операціях повністю виконано (здійснено поставку та проведено оплату продукції та послуг).

У судовому порядку не визнавалися недійсними установчі документи постачальників позивача, не анульовувалися їх свідоцтва платників податків, жодну з вчинених господарських операцій у встановленому порядку не визнано недійсною.

Таким чином, виходячи з фактичних обставин та наданих доказів, судом досліджено і встановлено, що податковий кредит щодо господарських операцій, які мали місце між ТОВ "Літа" та ПП "Баріт", позивачем сформовано у повній відповідності з положеннями Закону № 168.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача з врахуванням наступного.

Згідно припису п.п. 7.7.1 статті 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відшкодуванню платнику податку підлягає сума, яка має від’ємне значення з врахуванням вимог правової норми п.п. 7.7.2 статті 7 Закону № 168.

Відповідно до імперативної норми статті 67 Конституції України кожний зобов’язаний сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Наведена норма є конституційним закріпленням саме обов'язку сплати податків і зборів, який виникає у платника цих податків і зборів, тобто, зобов'язаної особи, якими у конкретному випадку є постачальники позивача.

Отже, сама по собі несплата податку продавцями (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Стаття 19 Конституції встановлює, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Чинне законодавство, зокрема Закон № 168, не містить жодної правової норми, яка передбачає обов'язок покупця сплачувати ПДВ до бюджету (оскільки сума податку розраховується як різниця між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту), якщо такий податок не сплачено продавцем або іншою особою, з врахуванням податку, одержаного від покупця у складі ціни товару.

Покладення такого обов'язку на покупця - ТОВ "Літа" протирічить гарантованим Конституцією України принципам законності, відповідно до яких жодна юридично значуща дія в правовій державі не може бути поза сферою дії принципу законності.

Витрати по оплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. позивачу присуджуються з Державного бюджету.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови та повідомлено про дату складення її повного тексту - 23 лютого 2007р., 12 год. 00 хв., каб. №324, м. Херсон, вул. Горького, 18.

Керуючись ст.ст. 94, 98, п.4 ст.157, 158, 160-163, 167, п.6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

Визнати нечинним в зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства прийняте Державною податкового інспекцією у м. Херсоні податкове повідомлення-рішення №0010192301/0 від 26 грудня 2006р. про завищення ТОВ "Літа", код 30892996 бюджетного відшкодування по ПДВ на 925516 грн. 72 коп.

2. Присудити ТОВ ""Літа, м. Херсон, селище Геологів, пров. Слов'янський, 11, код за ЄДРПОУ 30892996, р.2600601001916 ХФ АТ "Кредитбанк "Україна", МФО 352413 з Державного бюджету 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Н.О. Задорожна

Повний текст постанови

складено 23.02.2007р.