Ухвала суду № 75766711, 08.08.2018, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

"08" серпня 2018 р. Справа № 489/104/18

Провадження №2/489/1020/18

УХВАЛА

іменем України

08 серпня 2018 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Н.О.Рум’янцевої, розглянувши клопотання представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» - ОСОБА_2 про розподіл понесених банком судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки та визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення,

ВСТАНОВИВ:

26 квітня 2018 року ухвалою Ленінського районного суду м.Миколаєва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки та визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення - залишено без розгляду.

26 червня 2018 представник відповідача звернувся до суду із клопотання про розподіл понесених банком судових витрат, просив вирішити питання про розподіл судових витрат у справі, оскільки підтверджуючі документи надавалися разом з відзивом на позовну заяву.

Суд, оглянувши цивільну справу №489/104/18 (провадження №2/489/1020/18) за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки та визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення, з’ясував наступне.

10 квітня 2018 року представником відповідача ПАТ «УкрСиббанк» - ОСОБА_4 подано до суду відзив на позовну заяву, до якої долучено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, копію Договору про юридичне обслуговування, копія Додаткової угоди №1 до Договору про юридичне обслуговування від 24.11.2016 року, копія Договору №4 про надання правової допомоги (а.с.135-143).

Згідно ч.8. ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв’язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п’яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Доказів, щодо сплати судових витрат протягом п’яти днів з моменту винесення судом рішення по справі, суду не надані, відповідної заяви теж не було, отже фактичне понесення судових витрат на правову допомогу документально не підтверджено.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов’язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача; у випадках, встановлених частинами третьою - п’ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п’ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв’язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев’ятої статті 141 цього Кодексу.

Згідно ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до п.38 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз’яснено, що у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. При цьому саме по собі пред'явлення позову не може свідчити про необґрунтовані дії позивача.

Представником відповідача не надано суду належних доказів на підтвердження того, що позивачем було допущено зловживання процесуальними правами або того, що спір виник внаслідок неправильних дій сторони, як то передбачено вимогами ч. 9ст. 141 ЦПК України, що виключає собою право представника відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу (ч.3ст.246 ЦПК України).

Таким чином, для вирішення питань про судові витрати суд вправі брати до уваги докази про їх понесення, які не були подані до постановлення рішення, тільки у тому разі, якщо стороною до закінчення судових дебатів заявлено про поважні причини неможливості їх подання.

До ухвалення рішення суду представником відповідача не заявлялось про не можливість з поважних причин подати конкретні докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат на правову допомогу, а тому відсутня підстава для врахування судом будь-яких доказів, наданих представником відповідача після проголошення ухвали суду, оскільки в такий спосіб без законних підстав буде обмежений у процесуальних правах інші учасники справи та відповідно буде порушений принцип рівності сторін, що є складовою частиною права на справедливий суд.

На підставі вище викладено та з урахуванням наявних доказів, на виконання приписів ст.181 ЦПК України, суд вважає що клопотання слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.4, 141,142, 259-260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства «УкрСиббанк» - ОСОБА_2 про розподіл понесених банком судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про припинення договору іпотеки та визнання недійсним договору факторингу та договору відступлення – залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом п’ятнадцяти днів з дня його отримання копії.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. 15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Ленінського районного суду

м.Миколаєва Н.О.Рум’янцева