Постанова № 75766626, 02.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 755/8192/17

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/5118/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Яровенко Н.О.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», Товариство з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариство з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся» про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамаг ЛТД», ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер», Товариства з обмеженою відповідальністю «Керамік Полісся» про стягнення боргу,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Івачковського В’ячеслава Вікторовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року,

встановив:

у травні 2017 року заявник звернувся до суду із заявою про скасування рішення третейського суду посилаючись на те, що третейським судом було вирішено вимоги про стягнення інфляційних втрат, що не передбачено третейською угодою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року заяву було задоволено, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року в частині стягнення інфляційних втрат.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, представник ПАТ «Універсал Банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ПАТ «Універсал Банк» - Івачковського В.В. дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Звертаючись до суду із заявою про скасування рішення третейського суду, заявник ОСОБА_3 посилався на те, що рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 19 січня 2015 року було задоволено позов ПАТ «Універсал Банк», стягнуто солідарно з ТОВ «Керамаг ЛТД», ОСОБА_3, ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік полісся» заборгованість за кредитним договором від 30 квітня в розмірі 3 351 896 грн. 89 коп. та за кредитним договором від 14 травня 2012 року в розмірі 2 777 702 грн. 84 коп. Вказане рішення перебуває на виконання у Відділі примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Житомирській області.

У березні 2017 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до третейського суду з позовом, в якому зазначав, що рішення про стягнення заборгованості за кредитними договорами не виконане у повному обсязі, а тому просив стягнути з відповідачів відсотки, пеню, інфляційні втрати та 3% річних за період з 06 травня 2016 року по 20 січня 2017 року.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року позов ПАТ «Універсал Банк» було задоволено частково, стягнуто з відповідачів на користь позивача солідарно відсотки, пеню та інфляційні втрати.

Заявник вказував, що третейською угодою, укладеною між сторонами спору, було визначено, що спори, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають розгляду у постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків. Однак, рішенням третейського суду від 10 квітня 2017 року було стягнуто інфляційні втрати в розмірі 415 403 грн. 59 коп. за невиконання рішення суду про стягнення заборгованості від 19 січня 2015 року, що виходить за межі третейської угоди.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року заяву було задоволено, скасовано рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації українських банків від 10 квітня 2017 року в частині стягнення солідарно з ТОВ «Керамаг ЛТД», ТОВ «Бобер», ТОВ «Керамік Полісся» та ОСОБА_3 інфляційних втрат за несвоєчасне виконання зобов'язання в розмірі 415 403 грн. 59 коп.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що стягнення інфляційних втрат є видом відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання, передбаченим законодавством, та не охоплюється укладеної між сторонами третейською угодою.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 625 ЦК України, ст. 2, 5, 12, 39, 41, 45, 51 Закону України «Про третейські суди».

У своїй апеляційній скарзі представник ПАТ «Універсал Банк» посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що нарахування інфляційних втрат здійснюється саме за невиконання умов кредитного договору, а третейською угодою прямо передбачено, що всі спори, які виникають при виконанні договору або у зв'язку з ним або випливають з нього, підлягають розгляду у третейському суді. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки матеріали справи свідчать про те, що ПАТ «Універсал Банк» звернувся до третейського суду з вимогами про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання рішення суду, а не за невиконання умов кредитного договору, тоді як заборгованість за кредитними договорами з урахуванням відсотків та штрафних санкцій у вигляді пені вже була стягнута на користь банку рішенням третейського суду від 19 січня 2015 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та не звільняє останнього від відповідальності за його невиконання, зокрема передбачену ст. 625 ЦК України, також не можуть бути підставою для скасування ухвали суду, оскільки судом першої інстанції було вірно зроблено висновок про те, що такі вимоги виходять за межі третейської угоди та не можуть бути розглянуті третейським судом, тоді як апелянт не позбавлений права звернутись з такими вимогами до суду в порядку позовного провадження. Висновок про відсутність обов'язку боржників нести відповідальність, зокрема сплату інфляційних втрат, судом першої інстанції не робився.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому ухвалу слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» - Івачковського В’ячеславаВікторовича залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 07 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді