Рішення № 7576393, 22.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р. Справа № 42/180-09

вх. № 5084/1-42

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Алексеєнко А.В., дов. № 76 від 14.01.2008 року

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Курганський бройлер", с. П'ятигірське

до ДП "Молторг", м. Харків

про стягнення 177908,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "Курганський бройлер", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ДП "Молторг", про стягнення заборгованості в сумі 177908,33 грн., в т.ч. основна заборгованість - 136836,34 грн., пеня - 12135,31 грн., штраф - 21733,63 грн., інфляційні втрати - 5652,12 грн., 3 % річних - 1550,93 грн. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про причину не явки у судове засідання не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

24.02.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" та Дочірнім підприємством "Молторг" був укладений договір поставки № 58 (надалі - спірний договір), за яким постачальник (позивач) зобов’язався поставити, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у накладних (товаро-транспортних та видаткових), що виписуються на кожну партію товару.

Пунктом 2.1 спірного договору сторони передбачили, що ціна по кожному найменуванню і на кожну партію товару визначається на підставі прас-листів позивача та вказується в накладних на кожну партію товару і містить у собі податок на додану вартість.

          Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання свої зобов'язання за спірним договором, поставив відповідачу протягом березня-травня 2009 року товар на загальну суму 217649,72 грн., що підтверджується наданими позивачем видатковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.2 спірного договору передбачено, що відповідач повинен перерахувати на поточний рахунок позивача вартість поставленої йому партії товару на протязі 5 календарних днів з моменту отримання партії товару згідно накладних.

Відповідачем в період з 02 березня 2009 р. по 12 березня 2009 року повернуто товар позивачу на загальну суму 313,38 грн., що підтверджується наданими позивачем актами, копії яких залучені до матеріалів справи.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов спірного договору, лише частково оплатив отриману продукцію у сумі 80500,00 грн.

У зв'язку з чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за поставлений товар в розмірі 136836,34 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні умови виконання зобов'язання встановлені ст. 526 ЦК України згідно якої зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наведені обставини свідчать про те, що відповідач не виконав належним чином своїх обов'язків відповідно до договору поставки № 58 від 24.02.2009 року, у зв'язку з чим порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, що призвело до його заборгованості перед позивачем на вищезазначену суму.

Враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, не надання відповідачем суду доказів про погашення боргу суд знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах суми основного боргу у розмірі 136836,34 грн.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

У відповідності до п. 7.3. спірного договору сторони визначили, що за прострочення оплати за п. 2.2. та п. 4.7. відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” та відповідно якого належна до сплати сума становить 12135,31 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги і в цій частині.

У відповідності до п. 7.4. спірного договору сторони визначили, що за прострочення оплати за п. 2.2., більш ніж на 10 календарних днів, зобов'язаний, крім пені, що передбачена для нього п. 7.3. договору, сплатити штраф у розмірі 10% від несвоєчасно оплаченої суми за товар.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу у розмірі 21733,63 грн. законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що становить суму у розмірі 1550,93 грн. та інфляційні втрати у сумі 5652,12 грн., підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Позивачем також у позовній заяві просив стягнути з відповідача витрати в сумі 24,96 грн., пов'язані з відправленням позовної заяви відповідачу.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформа-ційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також інші витрати, пов'язані з розглядом справи (транспортні витрати), у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Молторг" (юридична адреса: 61036, м. Харків, вул. Морозова, 11, код ЄДРПОУ 32948851) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (юридична адреса: 64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П*ятигірське, вул. Першотравнева, 1; код ЄДРПОУ 30773272) - 136836,34 грн. основного боргу, 12135,31 пені, 21733,63 грн. штрафу, 5652,12 грн. інфляційних втрат, 1550,93 грн. - 3% річних, 1779,08 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, 24,96 грн. витрат, пов'язаних з відправленням позовної заяви відповідачу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст судового рішення підписано 28.12.2009 року.