Рішення № 75762606, 25.06.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/6436/16-ц

пр. № 2/759/230/18

25 червня 2018 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Фещук Т.С.,

за участю представника позивача ОСОБА_1, відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виділ частки майна в натурі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 заявила позов до ОСОБА_5 про виділ частки у праві власності на житловий будинок АДРЕСА_1.

Провадження у справі відкрите відповідно до ухвали судді від 05.05.2016р.

Ухвалою суду від 07.06.2016 року до участі у справі в якості співвідповідачів було притягнуто ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які є також співвласниками спірного домоволодіння.

Позивачем уточнювались та доповнювались вимоги позову, і в кінцевому вона просила виділити їй в натурі на належну 1/6 частку домоволодіння АДРЕСА_1: в житловому будинку - квартиру №3, площею 27,7 кв.м., що складається двох приміщень площею 13,6 кв.м. та 11,8 кв.м., а також погріб літ. «Д», навіс літ. «Л», вбиральню літ. «И», відповідно до варіанту №1 судово-будівельної експертизи від 29.08.2017р. №8833, вирішити питання про розмежування квартир №2 та №3 будинку, а також встановити порядок користування земельною ділянкою, що відведена для обслуговування домоволодіння.

Позов мотивований тим, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні власністю.

Представник позивача ОСОБА_1 на вимогах позову наполягав, надав пояснення,що зводяться до викладеного позовній заяві та уточненнях до неї.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в суді заперечили проти позову і пояснили, що виділ позивачу частки будинку в натурі порушить права інших співвласників.

ОСОБА_5 в суд не з'явився, надіслав письмові заперечення, за якими просив в задоволенні позову відмовити, пославшись на висновки судів у справах по спорах з приводу користування спірним домоволодінням.

Судом встановлено таке.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 червня 2004року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набули право власності на 1/6 частку житлового будинку АДРЕСА_1, кожний.

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 12.11.1996 року належить решта будинку по 1/3 частки будинку, кожній.

За останнім технічним паспортом на будинок від 08.11.2003 року, будинок має загальну площу 142,6 кв.м. та житлову площу 84.9 кв.м., будинок умовно розподілений на три квартири.

Разом з тим, в попередніх технічних паспортах будинок розподілявся на чотири квартири.

Судом з огляду на пояснення сторін та матеріали справи встановлено, що фактично будинком користуються лише відповідачі: в користуванні ОСОБА_3 перебуває квартира №4 та приміщення 2-4 квартири №2; у ОСОБА_2 - квартира №1; у ОСОБА_5 - квартира №2, за виключенням приміщення 2-4.

ОСОБА_6 не зважаючи на те, що неодноразово вселялась в будинок на підставі рішень суду, користуватись будинком не може через перешкоди з боку відповідачів.

Згідно з ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

З приводу застосування даної норми Пленум Верховного Суду України в постанові "Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності на жилий будинок" роз'яснив, що при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що це можливо, якшо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наяваності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири. Якщо виділ частки будинку у натурі неможливий, суд вправі за заявленим про це позовом, встановити порядок користування відособленими приміщеннями (квартирами, кімнатами) такого будинку. У цьому разі окремі підсобні приміщення (кухня, коридор тощо) можуть бути залишені у загальному користуванні учасників спільної часткової власності.

Між тим, ОСОБА_4 вже заявляла такі ж вимоги до відповідачів і рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 12.02.2010 року вони були задоволені частково.

Проте, Апеляційним судом м. Києва 16.11.2010 року рішення суду першої інстанції було скасоване і постановлено рішення про відмову в задоволенні цих вимог, за підстав того, що сторонами не дотримано вимог ст. 152 ЖК України щодо переобладнання і перепланування жилого будинку, сам будинок не відповідає санітарним вимогам.

Наведені обставини не усунуті до цього часу, на що вказує висновок судової будівельно-технічної експертизи від 29.08.2017р., що проведена в межах даної справи Незалежним інститутом судових експертиз. Так за висновком, виділ частки позивача можливий лише з відступом від ідеальних часток сторін у праві власності на будинок, запропоновані варіанти виділу передбачають перепланування та переобладнання будинку, стан будівлі аварійний. До того ж сторони в судовому засіданні пояснили, що будинок знаходиться в безпосередній близькості до кладовища і підлягає зносу, через порушення санітарних норм. Дозволу органів влади на перепланування та переобладнання будинку суду не надано. Крім того, виділ неможливий тому, що не можливо визначити порядок користування сторонами земельною ділянкою, що відведена під будівництво та обслуговування будинку, через відсутність документів, що дозволили б визначити земельну ділянку на місцевості.

Тому, суд приходить до висновку, що виділ частки позивача у праві власності на будинок АДРЕСА_1, на даний час, є неможливим.

Разом з тим, суд вважає за необхідне встановити між сторонами порядок користування будинком, відповідно і на підставі ст. 358 ЦК України, тим самим надати позивачу реальну можливість користуватись власністю.

При цьому, суд виходить з порядку користування приміщеннями, що існував до того як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 набули право власності на частку будинку.

Так, як це вже вказувалось, будинок раніше умовно поділявся на 4 квартири, що підтверджується з огляду на технічні паспорта від 20.09.1996р., 17.09.1999р., 14.02.2004р.

При цьому, кожна квартира мала відокремлений вхід.

Після набуття права власності на частку будинку, як це вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ОСОБА_5 об'єднав квартири №2 та №3, заклавши вхід до квартири №2 та облаштувавши дверний прохід з кім. 2-1 до кім. 3-1 (за технічним паспортом від 08.11.2013р. - кім. 2-1 та 3-3, відповідно).

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в суді пояснили, що вони займали і займають квартири позначені в технічному паспорті від 08.11.2013р. за №4 та №1, відповідно, а також визнали, що ОСОБА_7 (мати ОСОБА_4 та ОСОБА_5), за життя, користувалась приміщеннями 2-3, 2-4, що раніше утворювали квартиру №3, приміщення 2-1, 2-2 (раніше квартира №2) перебували в користуванні сім'ї ОСОБА_5 Дані обставини підтверджуються іншими матеріалами справи.

Отже, між співвласниками будинку існував усталений порядок користування, який було порушено відповідачами після смерті ОСОБА_7, що в свою чергу призвело до порушення прав позивача на користування власністю.

Тому, суд вважає, що на відновлення прав позивача, їй слід виділити в користування приміщення будинку, що раніше займала її мати ОСОБА_7, а інші приміщення залишити в користуванні відповідачів, відповідно до раніше усталеного порядку користування. При цьому, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача ОСОБА_5 привести будинок до стану, що існував раніше, а саме за власний кошт закласти дверний прохід між кімнатами 2-1 та 2-3 і відновити окремий вхід до приміщень будинку, оскільки перепланування та переобладнання будинку було здійснено ним без згоди всіх співвласників. До того ж це дозволить сторонам уникнути конфліктів з приводу користування власністю.

Той факт, що площа приміщень, виділених співвласникам в користування не відповідає ідеальним часткам у праві власності на будинок, не позбавляє їх права власності на таку частку, а враховується при розподіли витрат на утримання будинку, при оплаті житлово-комунальних послуг, тощо.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково, відповідно до наведених вище висновків суду.

Розподіл судових витрат суд вважає за необхідне провести в окремому судовому засіданні.

На підставі ст. 358 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 77-80, 259, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виділ частки майна в натурі задовольнити частково.

Встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 між співласниками будинку, виділивши в користування приміщення за технічним паспортом на будинок від 08.11.2013 року:

-ОСОБА_4 - житлову кімнату 2-4,площею 13,6 кв.м., кухню 2-3, площею 11,8 кв.м., тамбур І, площею 2,3 кв.м.;

-ОСОБА_5 - житлову кімнату 2-1, площею 20,5 кв.м., житлову кімнату - 2-2, площею 11,9 кв.м.;

-ОСОБА_3 - житлову кімнату 4-2, площею 15 кв.м., кухню 4-1, площею 7,9 кв.м., веранду ІІ, площею 18,6 кв.м.;

-ОСОБА_2 - житлову кімнату 1-3, площею 23,9 кв.м., кухню 1-1, площею 11,5 кв.м., коридор 1-2, площею 5,6 кв.м.

Зобов'язати ОСОБА_5 закласти дверний прохід між житловою кімнатою 2-1 та кухнею 2-3, та відновити вхід до будинку через приміщення 2-1, за власний рахунок.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Питання розподілу судових витрат вирішити в окремому судовому засіданні.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.