ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2009 р. Справа № 09-13/1590-63/253-09
вх. № 9834/5-63
Суддя господарського суду Погорелова О.В.
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - не з"явився; відповідача - не з"явився,
розглянувши справу за позовом Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж, м. Мелітополь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС", м. Харків
про стягнення 6722,48 грн., -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 6722,48 грн. заборгованості, з яких: 5737,87 грн. основний борг, 314,63 грн. інфляційні, 669,98 грн. пені, що виникла внаслідок не виконання відповідачем своїх зобов"язань по договору № 709 від 12.01.2006 року. Позов обгрунтовано статтями 509, 525, 526, 527 ЦК України. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.
15.12.2009 року до господарського суду від позивача надійшов супроводний лист, в якому він просить суд долучити до матеріалів справи витребувані ухвалою суду документи.
Суд, дослідивши надані документи, долучає їх до матеріалів справи.
24.12.2009 року до господарського суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача в судовому засіданні.
Суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідно до статті 22 ГПК України, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, а не обов'язком, знаходить правові підстави для задоволення клопотання позивача як обґрунтованого та такого, що не суперечить нормам діючого законодавства.
Відповідач в судове засідання не з"явився, відзив на позовну заяву та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
12.01.2006 року між сторонами був укладений договір № 709 на постачання теплової енергії та гарячої води, відповідно до умов якого позивач зобов"язався здійснювати безперебійне постачання теплової енергії відповідачу, а відповідач зобов"язався проводити оплату за теплову енергію у вигляді грошових коштів шляхом перерахування на рахунок позивача 100% вартості теплової енергії, що запланова для поставки у відповідному місяці.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору, відпуск теплової енергії та сплата відповідачем за послуги проводиться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом влади.
Позивач свої зобов"язання по договору виконав в повному обсязі, поставивши відповідачу, відповідно до рішень Мелітопольської міської ради "Про початок опалювального сезону", "Про закінчення опалювального сезону", дотримуючись вимог СніП 02.01.05-91 "Опалення, вентиляції, кондиціювання" за період грудень 2008 року - січень 2009 року теплову енергію на загальну суму 5737,87 грн.
Відповідно до п. 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Проте відповідач свої зобов"язання по договору не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість яка станом на 26.10.2009 року складає 5737,87 грн.
У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 903 ЦК України передбачено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення домовленості сторін прийняті послуги за договором за грудень 2008 року та січень 2009 року не сплатив.
Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно ло пункту 3.3 договору, у разі виникнення заборгованості відповідачу нараховується пеня у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочки.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" від 22.11.1996 року передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не можу бути більшим подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З наявного в матеріалах справи розрахунку пені вбачається, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 669,98 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача 314,63 грн. втрат від інфляції грошових коштів.
Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 6722,48 грн. заборгованості обгрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 173, 174, 232, 343 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС" (61037, м. Харків, пр. Московський, 197-Б, код ЄДРПОУ 21197076, р/р 26005001304685 в "Райфайзенбанк" м. Харків, МФО 350750) на користь Мелітопольського орендного підприємства теплових мереж (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Луначарського, 61, р/р 26003976713180 в ЗФ ЗАТ "ПУМБ" МФО 313623, код 05541114) - 5737,87 грн. основного боргу, 314,63 грн. інфляційних, 669,98 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Погорелова О.В.
рішення підписане 25 грудня 2009 року
Судове рішення № 7576183, Господарський суд Харківської області було прийнято 25.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 09-13/1590-63/253-09. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: