Рішення № 7576092, 22.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2009 р. Справа № 38/340-08

вх. № 9412/6-38

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Любімий О.М. - за довір. б/н від 01.11.2008 р., відповідача - не з"явився,

другого відповідача - не з"явився,

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "ЗПК", м.Балаклія

до 1. Приватного підприємства "Дарт", м. Балаклія

2. Харківської обласної спільки споживчих товариств, м. Харків

про зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач –Приватне підприємство “ЗПК” звернувся до суду з позовом про визнання Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року дійсною та визнання права власності за позивачем на 73/88 частки нежитлового об’єкту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Балаклія, вулиця Геологічна, 10-А, загальною площею 7720,6 кв. м., а саме: адміністративна будівля літер. “А-2”, цегляна, площею 1380,6 кв.м.; склад літер. “Б”, цегляний, площею 6215,0 кв.м.; пожежний сарай літер. “Д”, цегляний, площею 62,8 кв.м.; пропускний пункт літер. “3”, цегляний, площею, 38,2 кв.м.; вбиральня літер. “Й”, цегляна, площею 24,0 кв.м., а також про зобов’язання Харківської обласної спілки споживчих товариств вчинити дії по переданню майна до позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тими, що позивач на момент подання позову є особою, на користь якої повинні виконуватись умови Договору застави від 19.07.02 № 6802Р31, яким передбачено право позивача (Іпотекодержателя) на задоволення у встановлений законом спосіб вимог за рахунок предмету Іпотеки, який належить на праві власності Харківській обласній спілці споживчих товариств.

Харківська обласна спілка споживчих товариств проти позову заперечує, свою позицію мотивує тими обставинами, що на момент подання позову боржник за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 –Товариство з обмеженою відповідальністю “Валенте-Харків” є ліквідованим, що спричиняє припинення дії Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 та відсутність у позивача правових підстав для звернення до суду з позовом про його виконання. Крім цього, Харківська обласна спілка споживчих товариств вказує, що на момент укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року первісний кредитор –ПП “Дарт”не мав права відступати право вимоги до ТОВ “Валенте-Харків”на користь позивача з причин визнання останнього банкрутом на момент укладення угоди, що має наслідком визнання всіх зобов’язань боржника (банкрута) припиненими. По відношенню до заявлених вимог про визнання Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року Харківська обласна спілка споживчих товариств вважає, що вказана угода не може бути визнана дійсною та не створює реальних правових наслідків.

Приватне підприємство “Дарт” проти позову заперечує, вважає, що позивач взагалі не мав права звертатись до суду із заявленими позовними вимогами, оскільки на момент подання позову було ліквідовано основного боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю “Валенте-Харків”.

Під час судового провадження позивач подав заяву про зміну предмету позову, яка судом задоволена, оскільки не суперечить вимогам закону. В поданій заяві позивач просить суд визнати дійсною Угоду про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року, укладену між Приватним підприємством “ЗПК” та Приватним підприємством “Дарт”; звернути стягнення на предмет іпотеки – 73/88 частки нежитлового об’єкту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А, загальною площею 7720,6 кв. м., визнати за позивачем право на продаж предмету іпотеки - 73/88 частки нежитлового об’єкту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Балаклія, вул. Геологічна, 10-А, загальною площею 7720,6 кв.м., будь-якій особі-покупцеві в порядку, передбаченому ст. 38 Закону України “Про іпотеку”; зобов’язати Харківську обласну спілку споживчих товариств вчинити дії по переданню предмета іпотеки до позивача.

Позивачем заявлено суду клопотання про вжиття заходів з забезпечення позову шляхом заборони другому відповідачу вчиняти дії щодо відчуження спірного майна.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання через відсутність доказів наявності обставин, що можуть ускладнити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

ПП “Дарт” заявлено суду клопотання про залучення до розгляду справи третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання через відсутність доказів можливості впливу рішення у даній справі на права та обов’язки вказаної особи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Письмовими доказами по справі підтверджується, що між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та Харківською обласною спілкою споживчих товариств укладено Договір застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31, відповідно з яким Харківська обласна спілка споживчих товариств виступає майновим поручителем за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116, укладеною між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Валенте-Харків”.

Предметом застави є 73/88 частки нежитлового об’єкту, розташованого на земельній ділянці за адресою: м. Балаклія, вулиця Геологічна, 10-А, загальною площею 7720,6 кв. м., а саме: адміністративна будівля літер. “А-2”, цегляна, площею 1380,6 кв. м.; склад літер. “Б”, цегляний, площею 6215,0 кв. м.; пожежний сарай літер. “Д”, цегляний, площею 62,8 кв. м.; пропускний пункт літер. “3”, цегляний, площею, 38,2 кв. м.; вбиральня літер. “Й”, цегляна, площею 24,0 кв. м.

Також між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”та ПП “Дарт”укладено Договір відступлення права вимоги від 04.03.2005 р. № 1, відповідно з умовами якого ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”передає, а ПП “Дарт”набуває право вимоги за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 та за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 після перерахування коштів у сумі 175000,00 грн. на користь ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України”.

Платіжним дорученням від 09.03.2005 р. ПП “Дарт” перерахувало на користь ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” грошові кошти у сумі 175000,00 грн. на виконання умов Договору відступлення права вимоги від 04.03.2005 р. № 1, що надає ПП “Дарт” право вимоги за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 та за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 з 10.03.2005 р.

Також між ПП “Дарт” та ПП “ЗПК” укладено Угоду про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року, згідно з якою ПП “Дарт” передає, а ПП “ЗПК” набуває право вимоги за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 та за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 з наступного дня після підписання цієї угоди, тобто з 2 квітня 2006 року. На момент набуття позивачем права вимоги за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 та за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 їх умови виконано не було та не надано доказів їх виконання на момент подання позову.

За вимогами ст. VI Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 встановлено, що право звернення стягнення на предмет застави для задоволення вимог, що випливають з Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 виникає у позивача у випадку невиконання умов кредитної угоди, коли прострочення чергового платежу перевищує 30 календарних днів або в інших випадках, передбачених чинним законодавством та Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31, а також передбачається, що реалізація предмету застави може відбуватись в будь-який спосіб, якого зажадає позивач відповідно до порядку, встановленого чинним законодавством України.

Позивач надав до суду довідки, відповідно з якими підтверджується, а відповідачами на спростовується, що протягом часу з моменту набуття права вимоги до Харківської обласної спілки споживчих товариств до моменту подання позову умови Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 не виконано. Тим самим позивач має право застосовувати умови ст. VI Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 у відношенні до власника предмету залогу.

Статтею 575 ЦК України встановлено, що окремим видом застав є іпотека, тобто застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку та інші окремі види застав встановлюються законом.

Статтею 1 Закону України “Про іпотеку”встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Тому до спірних правовідносин слід застосовувати вимоги Закону України “Про іпотеку” з урахуванням ст. 4 Заключних і перехідних положень ЦК України.

Стосовно правової позиції відповідача – Харківської обласної спілки споживчих товариств суд зазначає, що матеріалами справи підтверджується наявність правовідносин позивача з Приватним підприємством “Дарт” з приводу набуття позивачем права вимоги до ТОВ “Валенте-Харків” за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 та до Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31.

Разом з тим, письмовими доказами по справі підтверджується, що на момент укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року ТОВ “Валенте-Харків” визнано банкрутом. ПП “Дарт” не є конкурсним кредитором у справі про банкрутство, тому його грошові вимоги до ТОВ “Валенте-Харків” вважаються припиненими в силу дії ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Таким чином, на момент укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року ПП “Дарт” не мало права грошової вимоги до ТОВ “Валенте-Харків”, та, відповідно, не мало можливості відступлення цього права на користь позивача. Тому позивач не набув право грошової вимоги до ТОВ “Валенте -Харків”за Угодою про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року.

Також ПП “Дарт” також відступлено на користь позивача право вимоги до Харківської обласної спілки споживчих товариств за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 відповідно з Угодою про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року.

З огляду на предмет Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 суд доходить висновку про існування між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та Харківською обласною спілкою споживчих товариств забезпечувального зобов’язання стосовно вимог банку, які випливають з Кредитної угоди від 19.07.02 № 6802К116. Тобто, Харківська обласна спілка споживчих товариств є майновим поручителем, який надає банку право у разі невиконання ТОВ “Валенте-Харків” умов Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 отримати задоволення вимог за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ст. 252 Цивільного кодексу України термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

П. 5.2 Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 передбачено, що право застави припиняється повністю виконанням ТОВ “Валенте-Харків” у повному обсязі умов Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116. З цього випливає, що сторони Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 визначили термін, протягом якого зберігається право застави щодо майна, а саме юридичну подію - належне виконання ТОВ “Валенте-Харків” у повному обсязі умов Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116.

А п. 8.3 Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 передбачено, що цей договір залишається чинним до повного виконання заставодавцем –Харківською обласною спілкою споживчих товариств зобов’язань за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116.

Предметом Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 є надання строкового валютного кредиту в сумі 225000 євро на користь ТОВ “Валенте-Харків”із строком повернення до 30.05.2005 р.

Згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України одним із способів припинення зобов’язання є його виконання, проведене належним чином.

Вимогами ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що платежі за грошовими зобов'язаннями, що виникають у господарських відносинах, здійснюються у безготівковій формі або готівкою через установи банків, якщо інше не встановлено законом. Грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях. Грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.

Належним виконанням Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 з боку ТОВ “Валенте-Харків” має бути повне повернення кредиту з урахуванням усіх умов його надання, включаючи сплату штрафних санкцій за порушення.

Наданими до суду письмовими доказами –Довідкою щодо заборгованості за кредитною угодою станом на 10.03.2005 р. на користь ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та Довідкою про відсутність погашення кредиту з 10.03.2005 р. по 01.04.2006 р. на користь ПП “Дарт” підтверджується, що належного виконання грошового зобов’язання за Кредитною угодою від 19.07.2002 р. № 6802К116 на момент укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року не відбулось, що свідчить про існування права застави за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31.

Відповідачами протягом розгляду справи не заперечувалась відсутність належного виконання умов Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 станом на 01.04.2006 р., що надає суду підстави стверджувати про наявність та чинність права застави, яке відступлено на користь позивача згідно з Угодою про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року. При цьому суд також враховує, що особи основного боржника та заставодавця не збігаються.

Вимогами ст. 33 Закону України “Про іпотеку” та ст. 590 Цивільного кодексу України визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно з приписами частини 1 ст. 35 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

При цьому суд зазначає, що, як доведено вище, на момент подання позову умови Кредитної угоди від 19.07.2002 р. № 6802К116 та Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 не виконано, що надає позивачу право звернення до суду незалежно від реалізації досудової процедури врегулювання спору, як це передбачено ч. 2 ст. 35 Закону України “Про іпотеку”.

Згідно з положеннями ст. 36 Закону України “Про іпотеку” визнається право іпотекодержателя на вибір способу звернення стягнення на предмет іпотеки, визначений цим законом, незалежно від способу (ів), визначених відповідним договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Тобто, позивач мав право звернутись безпосередньо до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки, як це передбачено ст. 33 Закону України “Про іпотеку”.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В позовних вимогах позивач просить суд застосувати передбачений законом спосіб захисту порушеного права, а саме надати позивачу право на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві у встановленому порядку, що узгоджується з вимогами ст.ст. 33, 35, 38, 39 Закону України “Про іпотеку”.

Проте, під час розгляду справи відповідач –Харківська обласна спілка споживчих товариств подав заяву про припинення розгляду справу у зв’язку з відсутністю предмету спору. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що згідно Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.02.2009 р. Балаклійске БТІ зобов’язано зареєструвати право власності на предмет іпотеки за позивачем на підставі відповідного застереження в Договорі застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31, тому на цей час Харківська обласна спілка споживчих товариств не є власником майна, що спричиняє відсутність предмету спору.

Дослідивши обставини, викладені в заяві, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Згідно з умовами Договору застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 під іпотекою перебуває спірне майно, яке на момент укладення договору є власністю іпотекодавця – майнового поручителя. Заявлені позивачем позовні вимоги до Харківської обласної спілки споживчих товариств стосуються виконання умов Договору застави від 19.07.02 № 6802Р31, а саме звернення стягнення на іпотечне майно та надання права реалізації іпотечного майна та зобов’язання вчинити певні дії щодо майна. У зв’язку із набуттям права власності на іпотечне майно іншою особою предмет спору між позивачем та Харківською обласною спілкою споживчих товариств є відсутнім і провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі ст. 80 ГПК України.

Інші позовні вимоги, на які не впливають викладені в заяві обставини, стосуються правовідносин між позивачем та другим відповідачем - ПП “Дарт”, тому ці вимоги підлягають розгляду в загальному порядку.

Щодо заявлених позовних вимог про визнання дійсною Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року суд зазначає наступне.

Відповідно із ст. 24 Закону України “Про іпотеку” правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

При цьому слід зазначити, що відступлення прав за Договором застави від 19.07.2002 р. № 6802Р31 відбувалось двічі: по-перше, шляхом укладення Договору відступлення права вимоги від 04.03.05 № 1 між ВАТ “Державний експортно-імпортний банк України” та ПП “Дарт”, який визнано дійсним згідно з Постановою Вищого господарського суду України від 10.07.07, та по-друге, шляхом укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року між ПП “Дарт”та позивачем.

Як зазначає позивач та не спростовує відповідач – ПП “Дарт”, під час укладення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року її сторони розуміли необхідність її нотаріального посвідчення, як це передбачено ст. 24 Закону України “Про іпотеку”. Проте, внаслідок об’єктивних обставин, пов’язаних з порушенням кримінальної справи проти посадових осіб ПП “Дарт”, нотаріальне посвідчення Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року не відбулось.

Відповідно ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Матеріалами справи підтверджується, що Угода про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року на момент подання позову частково виконана (право вимоги набуто позивачем з 2 квітня 2006 року), але її сторони не здійснила нотаріального посвідчення правочину, що є підставою для визнання Угоди про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року дійсною.

Щодо заявлених позовних вимог про зобов’язання Харківської обласної спілки споживчих товариств вчинити дії з передання майна до позивача, суд зазначає про відсутність матеріально-правових підстав для їх задоволення і в цій частині позову належить відмовити як в необґрунтованій.

Судові витрати по справі в частині вимог до ПП «Дарт» підлягають покладенню на останнього.

Решта судових витрат підлягає покладенню на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Клопотання позивача про забезпечення позову відхилити.

Клопотання першого відповідача про залучення третьої особи відхилити.

Позов задовольнити частково.

Визнати дійсною Угоду про передання (відступлення) права вимоги від 1 квітня 2006 року з моменту її укладення.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства “Дарт” (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Геологічна, 10А; код ЄДРПОУ 31150933) на користь Приватного підприємства "ЗПК"( 64200, Харківська область, м.Балаклія, вул. Геологічна, 10А) - 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Повний текст рішення підписано судом 24.12.2009 р.

Суддя