Рішення № 7576046, 25.12.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" грудня 2009 р. Справа № 62/211-09

вх. № 8802/4-62

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Хардін О.О. (довіреність №353 від 12.05.2009 року) ;

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом Приватного підприємства "Інтекс", м.Полтава

до Приватної промислово-торгівельної фірми "Юсі" м. Харків

про стягнення 4565,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПП "Інтекс" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ППТФ "ЮСІ" 3210,22 грн. пені, 444,87 грн. 3% річних та 910,52 грн. інфляційних. Рішення мотивоване невиконанням з боку відповідача зобов"язань за договором поставки №7 від 13.09.06р.

У судовому засіданні 16.11.09р. було оголошено перерву для надання позивачем додаткових документів, а відповідачем відзиву на позовну заяву.

Представник позивача у судовому засіданні 21.12.09р. підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 21.12.09р. не з"явився, про причини неявки не повідомив.

У судовому засіданні 21.12.09р. було оголошено перерву до 25.12.09р. о 10:00 год. для виготовлення повного тексту рішення по справі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 13 вересня 2006 року було укладено договір постачання товару №7.

Відповідно до умов договору, а саме п.1.1., позивач зобов`язався передати товар у власність відповідачу по найменуванням, у кількості і по цінам, зазначеним в накладних, а відповідач зобов`язується оплатити його.

          Як встановлено рішенням господарського суду Харківської області від 22.06.09р. по справі №60/74-09 про стягнення з відповідача - Приватної промислово-торговельної фірми "ЮСІ" на користь ПП "Інтекс" основної заборгованості в сумі 45129,37 грн.; пені в сумі 801,20 грн. та 3% річних в сумі 99,92 грн., позивач належним чином виконував умови договору, а саме поставив товар на загальну суму 47950,88 грн., що підтверджується видатковою накладною № Их-0000761 від 12.05.2008р., № ИХ-0000760 від 12.05.2008р., № ИХ-0000788 від 19.05.2008р., № ИС-0000734 від 21.05.2008р., № Ис -0000749 від 22.05.2008р., № Ис-0000750 від 22.05.2008р., № Их-0000841 від 23.05.2008р., № Их-0000887 від 29.05.2008р., № Их-0000987 від 11.06.2008р., № Их-0001015 від 12.06.2008р., № Ис-0000810 від 19.06.2008р., № Ис-0000843 від 20.06.2008р., № ИН-0001056 від 08.07.2008р., № Их-001053 від 16.07.2008р., № Их-001357 від 04.09.2008р., № Их-001459 від 10.09.2008р., № Их-001460 від 10.09.2008р., № Их-002121 від 17.10.2008р., № Ис-0001446 від 21.10.2008р., № Ис-0001448 від 21.10.2008р., № Их-002208 від 22.10.2008р., № ИН-0001872 від 24.10.2008р., № Их-002306 від 28.10.2008р., № ИХ-002338 від 29.10.2008р. та № Их-002671 від 20.11.2008р.

Судом також встановлено, що відповідач отримав вищенаведений товар, що підтверджується підписом та печаткою уповноваженого представника відповідача та довіреностями серії НБЛ №362202 від 21.05.2008р., НБЛ №362203 від 22.05.2008р., НБЙ №352358 від 08.07.2008р., НБЛ №362206 від 25.06.2008р., НБЛ №362214 від 23.10.2008р., НБЛ №362212 від 23.10.2008р. та НБЙ №352379 від 24.10.2008р.

          Згідно п.3.2. спірного Договору оплата за постачальний товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з рахунку відповідача на рахунок позивача протягом 20 банківських днів з моменту одержання товару, за реалізований товар.

Відповідачем було частково оплачено товар, окрім того, позивач 02.06.2009р. наголосив у своїй заяві про зменшення розміру позовних вимог, що відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар, з урахуванням чого станом на 25 травня 2009 року відповідачем залишилася несплачена вартість товару в сумі 37938,44 грн.

Однак, з огляду на те, що позивачем під час розгляду справи не було надано суду доказів того, що товар, поставлений позивачем за вищезазначеними видатковими накладними було реалізовано відповідачем та недоведено, що строк виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором щодо сплати отриманого товару настав, суд дійшов до висновку, що станом на 09 травня 2009 р. - на момент подачі позивачем позову до господарського суду, відповідачем не було порушено права позивача, а тому у задоволенні позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.09р. по справі №60/74-09 рішення господарського суду Харківської області від 22.06.09 р. по справі № 60/74-09 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково.

Стягнуто з ППТФ «Юсі» на користь ПП «Інтекс» 37938,44 грн. заборгованості, 1037,97 грн. інфляційних та 317,99 грн. річних, 2549,85 грн. пені, 418,44 грн. держмита, 209,22 грн. держмита по скарзі та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як зазначає позивач у позовній заяві, станом на момент подачі позову грошові кошти, які підлягають стягненню відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі №60/74-09 відповідачем не сплачені, а фактична заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений останнім товар складає 37938,44 грн.

Відповідач не надав суду доказів сплати грошових коштів, які підлягають стягненню відповідно до постанови Харківського апеляційного господарського суду по справі №60/74-09.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у обставинам суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, що набрали законної сили, є обов"язковими для виконання по всій теріторії України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2 Договору передбачена відповідальність за порушення строків виконання зобов"язання, шляхом стягнення з винної сторони пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості непоставлених або несплачених товарів за кожний день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

          Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором, складає 3210,22 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування пені, судом встановлено, що нарахування позивачем пені не відповідають вимогам пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано, з огляду на таке.

Строк в шість місяців, встановлений згаданою статтею, протягом якого позивач мав право нараховувати пеню за накладною №Их-0000761 від 12.05.08р. сплив 08.12.08р., за накладною №Их-0000760 від 12.05.08р. - 08.12.08р., за накладною №Их-0000788 від 18.05.09р. - 11.12.09р., за накладною №Ис 0000734 від 21.05.08р. - 16.12.08р., за накладною №Ис-0000749 від 22.05.08р. - 17.12.08р., за накладною №Ис-0000750 від 22.05.08р. - 17.12.08р., за накладною №Их-0000841 від 23.05.08р. - 18.12.08р., за накладною №Их-0000887 від 29.05.08р. - 26.12.08р., за накладною №Их-0000987 від 11.06.08р. - 06.01.09р., за накладною №Их-0001015 від 12.06.08р. - 07.01.09р., за накладною №Ис-0000810 від 19.06.08р. - 14.01.09р., за накладною №Ис-0000843 від 20.06.08р. - 15.01.09р., за накладною №Ин-0001056 від 08.07.08р. - 03.02.09р., за накладною №Их-001053 від 16.07.08р. - 10.02.09р., за накладною №Их-001357 від 04.09.08р. - 31.03.09р., за накладною №Их-001459 від 10.09.08р. -

07.04.09р., за накладною №Их-001460 від 10.09.08р. - 10.09.08р., за накладною №Их-002121 від 17.10.08р. - 14.05.09р., за накладною №Ис-0001446 від 21.10.08р. - 18.05.09р., за накладною №Ис-0001448 від 21.10.08р. - 18.05.09р., за накладною №Их-002208 від 22.10.08р. - 19.05.09р., за накладною № ИН-0001872 від 24.10.08р. - 21.05.09р., за накладною №Их-002306 від 28.10.08р. - 25.05.09р., за накладною №Их-002338 від 29.10.08р. - 29.05.09р., за накладною №Их-002671 від 20.11.08р. - 17.06.09р.

Пеню за період з 26.03.09р. по 25.05.09р. було стягнено з відповідача згідно постанови Харківського апеляційного господарського суду від 14.09.09р., таким чином, з огляду на порушення відповідачем зобов"язання по сплаті заборгованості, стягненню підлягає пеня за накладною №Их-002671 від 20.11.08р. за період з 26.05.09р. по 17.06.09р., що дорівнює суму - 14,74 грн. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені суд відмовляє, оскільки вони необгрунтовані, не підтверджені матеріалами справи та суперечать вимогам чинного законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи з наведених норм, позивачем здійснено нарахування відповідачеві 910,52 грн. інфляційних та 444,87 грн. 3% річних, обгрунтованість розрахунку вказаних сум перевірена судом в процесі розгляду справи. Ці нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, документально підтверджені матеріалами справи, в зв"язку з чим вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст124 Конституції України, ст.ст. 625 ЦК України, ст.ст. 216, 217, 230 ГК України, ст.ст. 35, 44, 49, 82-85, 115 ГПК України, суд:

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватної промислово-торгівельної фірми "ЮСІ" (61036, м.Харків,

вул.Дизельна, 3/5, п/р 26003300178 в АКБ "Меркурій", МФО 351663, ЄДРПОУ 21178268) на користь Приватного підприємства "Інтекс" (36039, м.Полтава, вул.Чапаєва, 25, п/р 260043173 в АБ "Полтава-банк", МФО 331489, ЄДРПОУ 31034726) 14,74 грн. пені, 910,52 грн. інфляційних, 444,87 грн. 3% річних, 30,61 грн.

державного мита та 70,83 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя

Повний текст рішення по справі №62/211-09 підписано 25.12.09р.