Рішення № 7575637, 18.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р. справа № 5020-5/682 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Озеленитель” (99011 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 20-А)

до Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Интер-Феникс” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б.1; м. Севастополь, Фіолентовське шоссе, 1);

про стягнення заборгованості в розмірі 1900,00 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач (ВАТ "Озеленитель";) - Чудотворова Ірина Миколаївна, представник, довіреність № б/н, ;

Відповідач (ПП "Виробничо-комерційна фірма "Интер-Феникс") - не з’явився.

Суть спору:

Позивач, ВАТ „Озеленитель”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Интер-Феникс, про стягнення збитків в розмірі 1900,00 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо якісного виконання робіт за договором підряду від 10.10.2007.

Відповідач позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що він усі свої зобов’язання передбачені договором підряду виконав в повному обсязі, а тому позивач не має права вимагати він нього сплати збитків.

В процесі розгляду справи представник позивача заявив клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 12.02.2009 провадження по справі було зупинено до закінчення проведення судової технічної експертизи.

На адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи, а також лист про непроведення експертизи у зв’язку з тим, що у Севастопольському відділенні Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса відсутні експерти, які здійснюють таки дослідження.

Ухвалою суду від 10.03.2009 провадження по справ поновлено.

У зв’язку з тим, що при розгляді даної справи виникли питання, що потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 16.04.2009 призначив по справі комплексну судово-технічну експертизу із залученням спеціалістів ДКП "Севміськводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю" фірма БНВ" та державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”.

30.11.2009 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи № 5020-5/682, а також висновки комплексної судово-технічної експертизи № 352 від 30.10.2009.

Ухвалою суду від 09.12.2009 провадження по справ поновлено, розгляд справи призначений на 18.01.2010.

В судовому засіданні представник позивача доповнив позовні вимоги та просить також стягнути з відповідача витрати, пов’язані з проведенням експертизи в розмірі 1103,04 грн.

Представник відповідача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, був повідомлений належним чином за юридичною адресою, вказаною у довідці статистики (а.с.44).

Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представника позивача дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

10 жовтня 2007 року між відкритим акціонерним товариством „Озеленитель" (замовник) та приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „Интер-Феникс" (підрядник) був укладений договір підряду (а.с. 8).

Відповідно до умов пункту 1.1, замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по установці водомірного вузла з водоміром СТ-100.

Пунктом 1.2 зазначеного договору визначено, що загальна вартість договору складає 1900,00 грн.

10 жовтня 2007 року приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „Интер-Феникс" було надано рахунок-фактуру № 932 на суму 1900,00 грн. (а.с. 9).

Платіжними дорученнями від 10.10.2007 року № 1003 на суму 1000,00 грн. та від 08.11.2007 року № 1131 на суму 900,00 грн. вартість підрядних робіт за договором від 10.10.2007 року була повністю сплачена замовником (а.с. 10).

Проте, у зв'язку з неякісним виконанням підрядних робіт водомір, відповідачем вийшов з ладу через два з половиною місяця після його монтажу.

Позивач листом від 05.06.2008 року вих. № 97 було запрошено спеціаліста державного комунального підприємства „Севміськводоканал" для проведення незалежної експертизи відповідності технічним умовам водомірного вузлу з водоміром ВТГ-100 №1077 1973 року випуску, монтаж яких здійснювався приватним підприємством виробничо-комерційною фірмою „Интер-Феникс" (а.с. 11).

Про дату та час проведення експертизи, тобто 21.07.2008 року о 10:00, відповідач був повідомлений телеграмою, яку було вручено 17.07.2008 (а.с. 131-14).

Однак, представник підрядника на місце проведення експертизи у зазначений час не з'явився.

По результатах проведення експертизи був складений акт, затверджений заступником директора ДКП „Севміськводоканал" 25.07.2008, відповідно до якого обстеженням було виявлено, що водомірний вузол було змонтовано з порушенням правил експлуатації. Згідно висновку, зробленому в акті, порушення у конструкції водомірного вузлу ваблять за собою вихід з ладу встановленого приладу обліку (водоміру) (а.с. 16).

          Пунктом 2.7 договору, сторони узгодили, що підрядник зобов'язується безвідплатно усувати за вимогою замовника недоліки та дефекти у роботі.

          Позивач листом від 28.07.2008 вих. №126 повідомив відповідача про виявлені під час проведення незалежної експертизи недоліки у виконаній підрядником роботі за договором від 10.10.2007.

          Також замовником був встановлений строк для усунення недоліків у роботі - до 15.08.2008 (а.с. 18).

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 858 Цивільного кодексу України, якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Позивач у листі від 28.07.2008 вих. № 126 фактично заявив про відмову від договору у разі невиконання його вимог щодо усунення недоліків.

У зв’язку з тим, що при розгляді даної справи виникли питання, що потребують спеціальних знань, суд ухвалою від 16.04.2009 призначив по справі комплексну судово-технічну експертизу із залученням спеціалістів ДКП "Севміськводоканал", Товариства з обмеженою відповідальністю " фірма БНВ" та державного підприємства „Севастопольський науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації”.

На розгляд експертів поставлені наступні питання:

-          З порушенням технологічних вимог та правил чи ні змонтований водомір типу ВТГ –100 № 1077 (1973 року випуску), встановлений за адресою: місто Севастополь, вул. Курортна, 3, якщо так, то у чому ці порушення полягають?

-          У робочому стані чи ні знаходиться водомір типу ВТГ –100 № 1077 (1973 року випуску), встановлений за адресою: місто Севастополь, вул. Курортна, 3.

-          Чи є причинний зв’язок між порушенням технологічних вимог та правил при монтажу водоміру типу ВТГ –100 № 1077 (1973 року випуску), встановленого за адресою: місто Севастополь, вул. Курортна, 3 та його виходу з робочого стану ?

-          Повинний бути сертифікований для використання на Україні водомір типу ВТГ –100 № 1077 1973 року випуску чи ні ?

30.11.2009 на адресу суду від Севастопольського відділення Харківського НДІ судових експертиз ім. проф. Н.С. Бокаріуса надійшли матеріали справи, а також висновки комплексної судово-технічної експертизи № 352 від 30.10.2009.

Висновком комплексної судово-технічної експертизи № 352 від 30.10.2009 встановлено наступне.

З першого питання. Водомір типу ВТГ-100 №1077, встановлений за адресою: м. Севастополь, вул. Курортна, 3, з технічної точки зору, змонтований із порушенням технологічних вимог та правил. Порушення технологічних вимог та правил вказані у дослідницькій частині.

З другого питання. Водомір типу ВТГ-100 №1077, встановлений за адресою: м. Севастополь, вул. Курортна, З, з технічної точки зору, знаходиться у не робочому стані.

З третього питання. З технічної точки зору, є причинний зв'язок між порушенням технологічних вимог та правил при монтажу водоміра типу ВТГ-100 №1077 (1973 року випуску), встановленого за адресою: м. Севастополь, вул. Курортна, 3, та його виходу з робочого стану.

З четвертого питання. Водомір типу ВТГ-100 знятий з виробництва більше 5 років тому.

Таким чином, суд дійшов висновку про законність вимог позивача про стягення з відповідача збитків в розмірі 1900,00 грн.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 6885,77 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 117,11 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства виробничо-комерційна фірма „Интер-Феникс” (99058 м. Севастополь, вул. Гер. Бреста, б.1; м. Севастополь, Фіолентовське шоссе, 1, код ЄДРПОУ 22306320, п/р 26009733611001 в СФ КБ „Приватбанк”, МФО 324935) на користь Відкритого акціонерного товариства „Озеленитель” (99011 м. Севастополь, вул. Гоголя, б. 20-А, код ЄДРПОУ 03358334, п/р 26003301685 в СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) збитки в розмірі 1900,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., а також витрати пов’язані з проведенням експертизи в сумі 1103,04 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

20.01.2010