
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 759/1474/17
УХВАЛА
06 серпня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Степанюка А.Г., суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І., перевіривши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання протиправними та незаконними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
В С Т А Н О В И В:
У січні 2017 року ОСОБА_2 (далі - Позивач, ОСОБА_2) звернулася до Святошинського районного суду міста Києва з позовом до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Відповідач, КМДА), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД» (далі - Третя особа-1, ТОВ «Суматра-ЛТД»), Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрації (далі - Третя особа-2, Шевченківська РДА) про:
- визнання протиправними та незаконними дій щодо прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення;
- скасування постанови від 05.12.2016 року №3371, прийняту КМДА 12.12.2016 року, якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 14.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд ухвалою від 27.06.2018 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 286 КАС України, а саме - Апелянтом пропущено встановлений процесуальний строк оскарження рішення суду першої інстанції, а заяву про поновлення строку подано не було.
Як вбачається за матеріалів справи, Апелянт копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху отримав 13.07.2018 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.
На виконання вимог даної ухвали Позивачем до суду 18.07.2018 року направлено заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, яка обґрунтована тим, що оскільки в оскаржуваному судовому рішенні визначено тридцятиденний строк на його апеляційне оскарження, а тому, з огляду на складність справи, тривалий час її розгляду судом першої інстанції, наявні поважні підстави для поновлення пропущеного строку.
Надаючи оцінку наведеним доводам, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як було встановлено в ухвалі від 27.06.2018 року про залишення апеляційної скарги без руху, оскаржуване рішення суду було проголошено у судовому засіданні 14.05.2018 року, в якому були присутні Позивач та його представник. Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 24.05.2018 року. При цьому, повний текст оскаржуваного рішення отримано представником Позивача 18.05.2018 року (т. 2 а.с. 19). Проте апеляційну скаргу подано до канцелярії Святошинського районного суду міста Києва 13.06.2018 року, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.
При цьому в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху було підкреслено, що положення ст. 286 КАС України є спеціальними щодо спірних правовідносин та встановлюють інший строк на апеляційне оскарження рішення суду, який обраховується з дати проголошення рішення та становить десять, а не тридцять днів.
На переконання суду, зазначення судом першої інстанції загального строку, протягом якого може бути подано апеляційну скаргу, не позбавляє учасників справи обов'язку дотримуватися процесуальних строків, встановлених, насамперед, приписами Кодексу адміністративного судочинства України. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 брала участь у судовому розгляді справи як особисто, так і через свого представника - ОСОБА_3, який, на переконання суду, повинен бути обізнаний про зміну нормативно-правового регулювання процесуальних строків на апеляційне оскарження рішень суду першої інстанції у даній категорії справ із набранням чинності 15.12.2017 року КАС України у новій редакції.
Твердження Апелянта про складність даної справи та необхідність тривалого часу для складання апеляційної скарги в якості поважності причин пропуску процесуального строку суд вважає безпідставним, оскільки, на переконання суду апеляційної інстанції, шестиденний строк (як зазначає Позивач) є більш ніж достатнім для підготовки та подання апеляційної скарги представником учасника справи, який здійснював представництво інтересів особи протягом усього часу розгляду справи судом першої інстанції.
З урахуванням наведеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження рішення Святошинського районного суду міста Києва. Інших доводів поважності причин пропуску строку Апелянтом не зазначено.
У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів Апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи ч. 3 ст. 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу Апелянту.
Керуючись ст.ст. 248, 286, 299, 321, 325 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 14 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД», Шевченківська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання протиправними та незаконними дій, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Повернути Апелянту апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач А.Г. Степанюк
Судді В.В. Кузьменко
О.І. Шурко
Судове рішення № 75756352, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 06.08.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 759/1474/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: