Рішення № 7575626, 18.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р. справа № 5020-11/231 За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія”

          (01013, м.Київ, вул.Баренбойма, буд. 1)

до           Виробничо-будівельного кооперативу „Опора”

(99014, м.Севастополь, вул.Правди, буд.10)

про           стягнення заборгованості у розмірі 112494,10 грн.

Суддя Дмитрієв В.Є.

Представники сторін:

позивача - Котелевець В.І., довіреність № 6904 від 31.12.2009, ВАТ „Українська гірничо-металургійна компанія”,

відповідача - не з’явився, Виробничо-будівельний кооператив „Опора”.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство „Українська гірничо-металургійна компанія” (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 140466,71 грн., з яких: основна заборгованість –131583,62 грн., пеня –7817,14 грн., 3% річних –1065,95 грн.

Ухвалою суду від 03.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/231.

Ухвалою суду від 18.01.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 7817,14 грн. припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 18.01.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 20155,47 грн. припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав зменшені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.12.2009 визнав позовні вимоги частково проте не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

У зв’язку з викладеним, суд визнав за можливе розглянути справу відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

16.09.2008 між відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо-металургійна компанія”, в особі директора Кримської регіональної філії ВАТ “Українська гірничо-металургійна компанія” Абрамяна Р.Е. (Постачальник), що діяв на підставі Положення, та виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (Покупець) було укладено Договір № 48/09-08 (далі –Договір) (а.с. 22-23).

Згідно з пунктами 1.1, 7.2.1, 7.2.2 Договору постачальник зобов'язався поставити металопрокат (далі - Продукція) асортимент, кількість, якість та ціна якої вказані у специфікації та/або рахунках-фактурах, що є невід'ємними частинами Договору, а покупець - прийняти та оплатити Продукцію у строк та на умовах, передбачених Договором.

Датою оплати усієї партії Продукції є дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (пункт 6.4 Договору).

13.03.2009 відповідачем здійснена часткова попередня оплата за Продукцію у розмірі 19930,86 грн.

У період з 14.03.2009 по 01.09.2009 на виконання умов Договору позивачем було поставлено Продукцію на суму 331128,26 грн., що підтверджується видатковими накладними, рахунками-фактурами та довіреностями, які долучені до матеріалів справи (а.с. 27-44).

Зобов’язання з постачання товару позивачем виконувались належним чином та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем станом на момент звернення позивача до суду склала 131583,62 грн.

Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порядок оплати відповідно до пункту 6.3 Договору - 100% попередня оплата у строки, що вказані у рахунку-фактурі.

З урахуванням того, що попередня оплата була здійснена відповідачем частково, 27.05.2009 позивачем на адресу відповідача надіслана претензія за вих. № 175 (а.с. 24), яка отримана відповідачем 10.06.2009, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 26 зворот).

Докази оплати відповідачем наявної заборгованості у розмірі 111428,15 грн. відсутні.

З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення вказаної суми обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, зобов’язаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ані три проценти річних, ані індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 18.06.2009 по 20.09.2009 у розмірі 1065,95 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає, що він здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита та на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 75, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Виробничо-будівельного кооперативу „Опора” (99014, м.Севастополь, вул.Правди, буд.10, код ЄДРПОУ 23010685, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Відкритого акціонерного товариства „Українська гірничо-металургійна компанія” (01013, м.Київ, вул.Баренбойма, 1, код ЄДРПОУ 25412086, п/р 26005001315843 у ЗАТ „ОТП БАНК” м.Київ, МФО 300528) основну заборгованість у розмірі 111428,15 грн., 3% річних у розмірі 1065,95 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 1124,94 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                 В.Є. Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 20.01.2010