Постанова № 75756208, 07.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року справа №263/5356/18

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л. В., суддів Арабей Т.Г., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції Мокрушина Євгенія Андрійовича на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року у справі № 263/5356/18 (головуючий І інстанції - Шевченко О.А.) за позовом ОСОБА_3 до Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції Мокрушина Євгенія Андрійовича, Департаменту Патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2018 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту Патрульної поліції (відповідач -1) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР № 894638 від. 16.04.2018 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення (а.с. 1-3).

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 218 року до участі у справі долучено співвідповідача - поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь Департаменту Патрульної поліції Мокрушина Євгенія Андрійовича (відповідач - 2). (а.с. 41).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року позовну заяву задоволено.

Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР№894638 від 16.04.2018року, якою було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 , у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч.2ст. 122 КУпАП- скасувати.

В задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серія АР №894638 від 16.04.2018 року відмовлено (а.с. 47-50).

Вважаючи, що вищевказане рішення суду винесене без всебічного та повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення на користь відповідача.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції, що відповідачем не надано жодних доказів порушення позивачем ПДР є помилковим, звертаючи увагу суду апеляційної інстанції, що наявним в матеріалах справи відеозаписом підтверджується, що при повороті праворуч не подав сигнал світловим показником повороту відповідного напрямку та не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію при зупинці на вимогу поліції. Апелянт зазначає, що зазначений відеозапис з місця вчинення адміністративного правопорушення є належним доказом по справі, оскільки містить інформацію про предмет доказування. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції, що заперечення та DVD подано особою, яка немає по справі процесуального статусу, звертаючи увагу суду апеляційної інстанції, що поліцейський роти № 2 Управління патрульної поліції Департаменту Патрульної поліції Мокрушин Євгеній Андрійович, дії якого оскаржує позивач є посадовою особою Управління патрульної поліції Департаменту Патрульної поліції, саме він одноособово приймав рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності , тому, рішення у справі безпосередньо впливає на права, свободи, інтереси або обов'язки останнього (а.с. 52-56).

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, у зв'язку з неявкою сторін у судове засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права з урахуванням відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13 квітня 2018 року, поліцейським роти № 2 Управління патрульної поліції Департаменту Патрульної поліції Мокрушин Євгеній Андрійович зупинено транспортний засіб DAEWOO Lanos, номерний нак НОМЕР_1. Оглянувши посвідчення водія поліцейський дізнався, що водієм зазначеного транспортного засобу був ОСОБА_3. Поліцейский пояснив ОСОБА_3, що причиною зупинки стало не ввімкнення останнім світлового покажника при повороті праворуч. Поліцейський надав позивачу відеозапис, де зафіксовано факт скоєння адміністративного правопорушення. Позивачу роз'яснено його права відповідно до вимог статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ході роз'яснення ОСОБА_3 його прав, останній скористався одним із своїх прав, а саме, він подав письмову клопотання про відкладення розгляду справи про адміністративне правопорушення для отримання належної правової допомоги, що підтверджується наявним в матеріалах справи відеозаписом. Зазначене клопотання задоволено та вручено позивачу повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції для розгляду вчиненого правопорушення на 16 квітня 2018 року (а.с. 5).

16 квітня 2018 року позивач звернувся за зазначеною у повідомленні адресою, вул.. М. Мазая, б. 16, м. Маріуполя Донецької області, де в його присутності розглянуто справу про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії АР №894638 від 16.04.2018 зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП і накладено штраф у розмірі 425 грн. 00 коп.

Постанова мотивована тим, що ОСОБА_3, 13 квітня 2018 року, керуючи транспортним засобом DAEWOO LANOS номерний знак НОМЕР_1 при повороті праворуч не ввімкнув сигнал світлового покажника, чим порушив п. 9.2 «б», а також, при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 «б» Правил дорожнього руху (а.с. 4).

ОСОБА_3 із такою постановою не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серія АР № 894638 від. 16.04.2018 року, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які підтверджують, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення. Судом першої інстанції не прийнято до уваги заперечення та DVD, тому як вони подані особою, яка немає по справі процесуального статусу. Разом з тим, суд першої інстанції відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог безпосередньо до Департаменту Патрульної поліції, зазначивши, що предметом оскарження у даній справі є рішення поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь Мокрушина Євгенія Андрійовича, а не Департаменту Патрульної поліції.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993р. № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі - ПДР).

Згідно з п. 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із п.9.2 "б" ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Відповідно до пункту 9.9 "Б" ПДР України аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч.2 ст. 122 КУпАП - порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного проїзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом апеляційної інстанції оглянуто відеозапис подій 13.04.2018 року, здійснений за допомогою службових нагрудних відеокамер на одязі поліцейського.

З копії відеозапису, записаного на DVD (а. с. 23) та відтвореного під час апеляційного розгляду, чітко вбачається, що позивач, 13.04.2018 року, керуючи автомобілем DAEWOO LANOS номерний знак НОМЕР_1 по вул. Артема,35 при повороті праворуч не подав сигнал світловим покажником відповідного напрямку, що є порушенням п. 9.2 «б» ПДР, а також при зупинці на вимогу поліцейського не ввімкнув аварійну сигналізацію, чим порушив п. 9.9 «б» ПДР.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги стосовно підтвердження факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, оскільки матеріалами справи встановлено, що поліцейський роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області м. Маріуполь Мокрушин Євгеній Андрійович діяв в межах наданих йому повноважень та прийняв законну постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч.2 ст.122 КпАП України.

Посилання позивача на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду по адміністративній справі № 337/3389/16-а суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки обставини в цій справі не є тотожними з обставинами у даній адміністративній справі.

У даній справі окрім відомостей, зазначених в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі наявний відеозапис, де чітко ідентифіковано марку автомобіля та державний реєстраційний номерний знак, власником якого є позивач та вбачається, що позивач дійсно порушив п. 9.2 «б» та 9.9 «б» Правил дорожнього руху, який є належним доказом по справі.

Щодо висновку суду першої інстанції, що заперечення на адміністративний позов та DVD не можна прийняти до уваги, оскільки останні подано особою, яка по справі не має процесуального статусу, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що заперечення проти адміністративного позову та DVD надано Василенко Ю.Г., яка уповноважена представляти інтереси Департаменту патрульної поліції та його структурних підрозділів, що підтверджується відповідною довіреністю, яка наявна в матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту Патрульної поліції є структурним підрозділом Департаменту Патрульної поліції.

Як зазначалось вище, ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 червня 218 року до участі у справі долучено співвідповідача - поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту Патрульної поліції Мокрушина Євгенія Андрійовича.

В свою чергу, поліцейський Мокрушин Євгеній Андрійович, дії якого оскаржує позивач, є посадовою особою Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту Патрульної поліції. Він підтвердив, що одноособово приймав постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідач також підтвердив, факт скоєння адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписом, який зроблено з нагрудної камери поліцейського, де чітко ідентифіковано марку автомобіля та державний реєстраційний номерний знак, власником якого є позивач та вбачається, що позивач дійсно порушив п. 9.2 «б» та 9.9 «б» Правил дорожнього руху.

Таким чином, враховуючи, що Василенко Ю.Г. є посадовою особою Управління патрульної поліції в Донецькій області Департаменту Патрульної поліції та уповноважена представляти його інтереси, суд першої інстанції повинен був прийняти DVD диск, як доказ скоєння позивачем адміністративного правопорушення та належним чином його дослідити, однак останнім цього зроблено не було.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 317 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.

За таких підстав, оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року скасуванню в частині задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР№894638 від 16.04.2018 року, якою було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 , у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП

Згідно з ч. 1 ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 272 КАС України судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 271, 272, 308, 310, 313, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Поліцейського роти № 2 Управління патрульної поліції Мокрушина Євгенія Андрійовича - задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року по адміністративній справі № 263/5356/18 - скасувати в частині задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії АР№894638 від 16.04.2018 року, якою було накладено адміністративне стягнення на ОСОБА_3 , у вигляді штрафу в сумі 425,00 грн. за ч.2 ст. 122 КУпАП, відмовивши в задоволенні позовних вимог в цій частині.

В іншій частині рішення Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 11 липня 2018 року по адміністративній справі № 263/5356/18 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Л.В. Ястребова

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко