Рішення № 7575596, 18.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" січня 2010 р. справа № 5020-5/361

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26) в особі філії Кримська регіональна дирекція ТОВ „Український промисловий банк” (99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 70)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 63, офіс 12)

про стягнення заборгованості в розмірі 66141,67 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники сторін:

Позивач (ТОВ „Український промисловий банк” в особі філії Кримська регіональна дирекція ТОВ „Український промисловий банк”) - Райський Дмитро Ігорович, юрисконсульт відділу правового забезпечення, довіреність ВКР № 620291 від 04.09.2008,

Відповідач (ТОВ „Югмонолітспецстрой”) - Галась Едуард Романович, начальник юридичного відділу, довіреність б/н від 08.01.2009,

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії Кримська регіональна дирекція ТОВ „Український промисловий банк”, звернувся до суду з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой”, про стягнення заборгованості за кредитним договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 11/К-08 від 08.02.2008 в розмірі 66044,71 грн., з яких: 45959,50 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 489,48 грн. –прострочена заборгованість по відсоткам, 19595,73 грн. –пеня.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки щодо оплати заборгованості за договором на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 11/К-08 від 08.02.2008.

В процесі розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги, та просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 66141,67 грн., з яких: 45959,50 грн. - прострочена заборгованість по кредиту, 537,33 грн. – прострочена заборгованість по відсоткам, 19644,84 грн. –пеня.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги на суму 47708,77 грн., на підставі того, що при наданні позову та заяви про збільшення позовних вимог позивачем розрахована сума пені не у відповідності з вимогами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

08.02.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” в особі філії Кримської регіональної дирекції ТОВ „Український промисловий банк” (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (Позичальник) укладений договір на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) № 11/К-08 (далі –кредитний договір) (а.с. 12-15).

Згідно з умовами кредитного договору Банком виконані прийняті на себе зобов’язання, а саме: відкрито відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом кредитування 296885,00 грн., з кінцевою датою повернення 07.08.2009 та процентною ставкою 17% річних.

Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків відповідачеві були відкриті відповідні рахунки.

Надання кредитних коштів позивальнику підтверджується випискою з особового рахунку позичальника меморіальними ордерами (а.с. 17-23).

Відповідно до п. 4.1 кредитного договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії.

Відповідачем умови кредитного договору виконувались не у повному обсязі, у зв’язку з чим у нього станом на день розгляду спору утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 45959,50 грн. та заборгованість по сплаті відсотків, нарахованих за користування кредитом –537,33 грн.

Зазначене стало причиною для звернення позивача до господарського суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Докази оплати позивачем наявної заборгованості за кредитом у розмірі 33853,60 грн. на день винесення рішення відсутні, у зв’язку з чим позовні вимоги у цій частині визнані обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню.

Відповідно до пункту 3 статті 346 Господарського кодексу України, кредити надаються банком під відсоток. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 1 статті 1054 Цивільного кодексу України, також, передбачено, що позичальник при укладенні кредитного договору зобов`язується не тільки повернути кредит, а також сплатити проценти.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості сума прострочених процентів нарахованих за користування кредитними коштами, склала 537,33 грн. Суд вважає наданий розрахунок заборгованості процентів вірним, а суму заборгованості за відсотками у розмірі 537,33 грн. такою, що підлягає задоволенню.

Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.1 кредитного договору передбачено, що у випадку порушення строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, від несвоєчасного сплаченого платежу за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення кредиту та процентів за кредитом у розмірі 19644,84 грн.

Згідно зі статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На вимогу суду позивачем був здійснений розрахунок суми пені відповідно до вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, який судом є вірним та обґрунтованим, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 1211,94 грн.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 477,09 грн. і інформаційне –технічне забезпечення судового процесу в сумі 170,23 грн. покладаються на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Югмонолітспецстрой” (99059, м. Севастополь, вул. Гер. Сталінграду, 63, офіс 12, код ЄДРПОУ 34402741, п/р 2600701300242 у філії Кримська регіональна дирекція ТОВ „Український промисловий банк”, МФО 384834) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 19357325, кор/р 32000175001 у Головному управленні Національного банку України по м. Києву і Київської області, МФО 321228) заборгованість за кредитом у розмірі 45959,50 грн., заборгованість по процентах у розмірі 537,33 грн., пеню у розмірі 1211,94 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 477,09 грн. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 170,23 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В частині стягнення пені в розмірі 18432,90 грн. Товариству з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” відмовити.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

19.01.2010