Рішення № 7575593, 15.01.2010, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" січня 2010 р. справа № 5020-11/248 За позовом:           Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

          (99011, м.Севастополь, вул.Луначарського, буд.5)

до           Приватного підприємства „Ефармон”

          (99040, м.Севастополь, вул.Промислова, буд.8-А)

про           стягнення штрафу у розмірі 8133,65 грн.

          Суддя Дмитрієв В.Є.

За участю представників:

позивача –Ігнатенко В.В., довіреність б/н від 11.01.2010, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради,

відповідача - Сиротко Л.Р., наказ № 6-ок від 08.08.1997, ПП "Ефармон".

СУТЬ СПОРУ:

          Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (далі –позивач) звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства „Ефармон” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 14808,30 грн., розірвання договору оренди та зобов’язання повернути орендоване майно.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.11.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/248.

Ухвалою від 15.01.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про стягнення з відповідача орендної плати у розмірі 6301,98 грн. та пені у розмірі 266,80 грн. припинено на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою від 15.01.2010 провадження у справі у частині позовних вимог про розірвання договору оренди та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно припинено на підставі пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку з відмовою позивача від позову у цій частині.

У судовому засіданні 14.01.2010 оголошувалась перерва для підготовки вступної та резолютивної частин рішення по справі до 15.01.2010.

Після перерви, представник позивача на оголошення вступної та резолютивної частин рішення по справі 15.01.2010 не з’явився, про причини неявки не повідомив.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (а.с. 70) просив зменшити розмір штрафних санкцій у вигляді штрафу у розмірі 8133,65 грн., до 1046,75 грн., у зв’язку з важким матеріальним становищем.

Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

06.11.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та приватним підприємством „Ефармон” (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № 316-06 (далі - Договір) (а.с. 10-11).

Факт передачі Об’єкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна (а.с. 12).

Відповідно до пункту 1.1 Договору з метою ефективного використання комунального майна та здобуття найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно –вбудовані нежитлові приміщення, розташовані у підвалі триповерхової житлової будівлі, загальною площею 25,5 кв.м., за адресою: м. Севастополь, вул. Леніна, 74, та перебувають на балансі РЕП-3, вартість якого складає відповідно до звіту про експертну оцінку від 31.10.2006 –79460,00 грн.

У пункті 2.1 Договору сторони визначили, що власником орендованого майна є Севастопольська міська Рада, та передача майна в оренду не є підставою для переходу до орендаря права власності.

Пунктом 4.4 Договору встановлений обов’язок Орендаря своєчасно вносити орендну плату, а також здійснювати інші платежі, що пов’язані із користуванням Об’єктом оренди, в тому числі оплату комунальних та експлуатаційних послуг.

Згідно з пунктом 3.2 Договору в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 10.05.2007, орендна плата складає 1046,75 грн. за місяць оренди станом на січень 2007 року та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця з 01.01.2007.

Згідно з пунктом 3.3 Договору в редакції протоколу узгодження змін до Договору від 10.05.2007, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, який відповідає попередньому місяцю.

Строк дії Договору встановлений сторонами до 16.10.2007 (пункт 7.1 Договору).

За твердженням позивача, свої зобов’язання щодо внесення орендної плати відповідач виконував неналежним чином, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі статтями 549, 610 Цивільного кодексу України, статтею 230 Господарського кодексу України є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статей 218, 233 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що за невиконання або за неналежним виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність у вигляді штрафу у п’ятикратному розмірі місячної орендної плати.

У зв’язку з тим, що орендна плата за період з жовтня 2008 по 31.10.2009 перераховувалась відповідачем з порушенням строків, встановлених Договором, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 8133,65 грн.

Перевіривши розрахунок штрафу, у зв’язку з тим, що порушення відповідачем умов Договору доведене позивачем, підтверджене матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог чинного законодавства.

Проте, згідно з пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, суд приймає до уваги значне важке фінансове становище відповідача, надмірно великий розмір штрафу порівняно зі збитками позивача, а тому вважає, що розмір суми штрафних санкцій підлягає зменшенню до 1046,75 грн.

У зв’язку з тим, що спір виник з вини відповідача, витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, 82–85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства „Ефармон” (99040, м.Севастополь, вул.Промислова, буд.8-А, код ЄДРПОУ 20661583, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) штраф у розмірі 1046,75 грн. шляхом перерахування 1015,35 грн. на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 33213870700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 2208044, та перерахування 31,40 грн. на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет м. Севастополя, р/р 31516933700001 ГУДК м. Севастополя, МФО 824509, ЄДРПОУ 23895637, код платежу 50110007; витрати по сплаті державного мита у розмірі 147,98 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                                              В.Є.Дмитрієв

Рішення оформлено відповідно до

вимог статті 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 18.01.2010.