Рішення № 75754159, 12.06.2018, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року справа № 823/1078/18

10 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мельникової О.М.,

представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника відповідача - Павленко М.В. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

02.03.2018 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 (далі-позивач) до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнення позовних вимог просить визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15.11.2017 №0044031307 в частині застосування до ОСОБА_3 штрафу в сумі 14562,24 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з єдиного податку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки, викладені в акті перевірки є помилковими та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки контролюючим органом нараховано пеню на суму грошового зобов'язання, яка зменшена позивачем, шляхом подання уточнюючої декларації. Позивач наголошує, що подання уточнюючого розрахунку щодо зменшення помилково раніше задекларованих сум у розумінні Податкового кодексу України подання не є погашенням податкового боргу, за несвоєчасну сплату якого мають нараховуватись штрафні санкції. При цьому, позивачем не оспорюється факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 758,55 грн., за що спірним рішенням застосовано штраф в розмірі 151,71 грн., а тому рішення в цій частині не оскаржується.

Представник відповідача надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що штрафні санкції застосовані до позивача у зв'язку з несвоєчасним погашенням самостійно задекларованого зобов'язання. Тому просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні учасники справи підтримали правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

Позивач до 14.12.2015 був зареєстрований як фізична особа-підприємець та здійснював господарську діяльність на спрощеній системі оподаткування, як платник податків 3 групи.

За результатами камеральної перевірки позивача Головним управлінням ДФС у Черкаській області складено акт від 23.09.2017 №7229/23-00-13-0227/2390010912.

Згідно з висновками вказаного акту перевірки перевіряючими встановлено несвоєчасну сплату єдиного податку, чим порушено вимоги п.295.3. ст.295 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 15.11.2017 №0044031307, яким до позивача застосовано штраф в сумі 14713,95 коп. за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання з єдиного податку в сумі 73569,75 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобовязання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Згідно з п.46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до пунктів 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

На підставі п.296.3. ст.196 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Пунктом 296.7. ст.296 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 цієї статті. Уточнююча податкова декларація подається у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Із матеріалів справи судом встановлено, що 29.10.2015 позивач подав до контролюючого органу звітну податкову декларацію з єдиного податку за 3 квартали 2015 року, у рядку 27 якої визначив суму податку за звітний період - 72811,24 грн.

19.01.2018 позивачем подана звітна податкова декларація з єдиного податку за 2015 рік, у рядку 14 якої позивач вказав суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками звітного періоду - 72811,24 грн.

У зв'язку з виявленою помилкою позивачем 06.04.2016 подано уточнюючу декларацію з єдиного податку за 2015 рік, в якій скориговано значення рядка 14 декларації у бік зменшення на суму 72811,24 грн.

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що під час подання звітної податкової декларації з єдиного податку за 2015 рік він помилково зазначив у рядку 14 суму податку 72811,24 грн., яка підлягає сплаті за результатами звітного періоду, тоді як цей показник має бути відображений у рядку 13 декларації, як значення попереднього періоду (3 квартали 2015 року), оскільки позивач у 4 кварталі 2015 року підприємницької діяльності не здійснював та 14.12.2015 внесено запис про її припинення. З урахуванням цих обставин позивачем подана уточнююча декларація.

Суд врахував, що відповідно до п.295.3. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п.87.1. ст.87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Суд звернув увагу, що правовою підставою застосування до позивача штрафу податковим органом визначено статтю 126 Податкового кодексу України, пунктом 126.1 якої передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз зазначеної норми дозволяє здійснити висновок про те, що об'єктом застосування штрафу є несвоєчасно сплачена сума узгодженого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог статті 50 Податкового кодексу України подано уточнюючу декларацію, якою виключено помилково відображені показники, які за позицією податкового органу несвоєчасно сплачені позивачем до бюджету.

Отже, податковим органом застосовано штраф за несвоєчасну сплату позивачем податкового зобов'язання на суму, яка зменшена позивачем шляхом подання уточнюючої декларації. Відтак, об'єкт застосування штрафу в межах спірних правовідносин відсутній.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі №820/4177/17 (адміністративне провадження №К/9901/25462/18).

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За положеннями статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що виправлена позивачем у поданій 06.04.2016 уточнюючій податковій декларації помилка не призвела до заниження податкового зобов'язання за 3 квартали 2015 року, а отже відсутні законні підстави для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 14562,24 грн. згідно з п.126.1ст.126 Податкового кодексу України за порушення п.295.3. ст.295 Податкового кодексу України.

При цьому, позивачем не оспорюється факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання з єдиного податку в сумі 758,55 грн., за що спірним рішенням застосовано штраф в розмірі 151,71 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в частині застосування до ОСОБА_3 штрафу в сумі 14562,24 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з єдиного податку.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, суд дійшов висновку на підставі ст.139 КАС України повернути судовий збір в сумі 704,80 грн. позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 15.11.2017 №0044031307 в частині застосування до ОСОБА_3 штрафу в сумі 14562,24 грн. за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з єдиного податку.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Черкаській області (код ЄДРПОУ 39392109) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір за подання позову в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Рідзель

Рішення складене у повному обсязі 21.06.2018.