ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.01.10 Справа№ 8/123
Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.
при секретарі Габаковській Х.В.
розглянув матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізок», м.Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі», м.Львів
про стягнення заборгованості в сумі 19 380,35 грн.
за участю представників:
від позивача: Нога О.В. - представник
від відповідача: не з’явився
Відповідно до ст.20 ГПК України сторонам роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз’яснено процесуальні права та обов’язки сторін.
Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Ізок»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»про стягнення заборгованості в сумі 19 380,35 грн. за договором №07/02/08 від 07.02.2008 р. та договором № 04/08/08 від 04.08.08 р., з них 5422,00 грн. - основного боргу, 2064,92 грн. –пені, 1033,43 грн. –інфляційних збитків за договором №07/02/08; 8440,00 грн. –основного боргу, 1021,12 –пені та1401,88 інфляційних збитків за договором № 04/08/08, а також про покладення на відповідача судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
Провадження у справі порушено 25.12.2009 р. та призначено розгляд справи на 20.01.2010 р.
Представник позивача у судове засідання з’явився, вимоги ухвали суду від 25.12.2009 р., частково виконав, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за № 5061549, яке відповідач отримав 04.01.2009 р. (додане до матеріалів справи).
Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:
Між ТзОВ «Ізок»(позивачем) та «Торговий дім «Софі»(відповідачем) було укладено договір №07/02/08 про виготовлення та встановлення сегментованих воріт від 07 лютого 2008 р. (далі –Договір 1) та договір №04/08/08 про поставку та монтаж шлагбаума від 04 серпня 2009 р. (далі –Договір 2).
Відповідно до акту №ОУ-0000100 здачі-прийняття робіт від 11 червня 2008 року позивач повністю виконав умови Договору 1, а саме виготовив та встановив сегментовані ворота, вартість яких разом з монтажем становить 93630,00 грн. Згідно п. 4.1 Договору 1 відповідач зобов’язувався протягом двох банківських днів з дня завершення робіт на об’єкті, тобто не пізніше 13.06.2008 р. здійснити повну оплату виконаних робіт.
Відповідач на виконання умов договору 16.04.2008 р. здійснив передоплату у розмірі 63208,00 грн. та 27.06.2008 р. оплатив виконання робіт у розмірі 25 000,00 грн. На момент подання позову відповідач не виконав своїх зобов’язань у повному обсязі та не оплатив решту визначеної Договором 1 суми, тобто основний борг становить 5422,00 грн.
Відповідно до акту №ОУ-0000131 здачі-прийняття робіт від 19 серпня 2008 року позивач повністю виконав умови Договору 2, а саме поставив та встановив шлагбаум, вартість якого разом з монтажем становить 28440,00 грн. Згідно п. 4.1 Договору 2 відповідач зобов’язувався протягом трьох банківських днів з дня завершення робіт на об’єкті, тобто не пізніше 14.08.2008 р. здійснити повну оплату виконаних робіт.
Відповідач на виконання умов договору 05.08.2008 р. здійснив передоплату у розмірі 20000,00 грн. На момент подання позову відповідач не виконав своїх зобов’язань у повному обсязі та не оплатив решту визначеної Договором 2 суми, тобто основний борг становить 8440,00 грн.
Відповідно до ч.7 ст. 180 Господарського кодексу України закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно п.7.3 Договору 1, та п.7.3 Договору 2 при невиконанні відповідачем зобов’язань по оплаті, він повинен оплатити позивачу пеню в розмірі 0,2% за кожен день протермінування від вартості виконаних робіт, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на період, за який оплачується неустойка (пеня). Позивачем нараховано пеню за кожен день прострочення оплати у розмірі 2061,92 грн. за Договором 1 та 1021,12 грн. за Договором 2. Проте, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Відтак суд вважає за необхідне визнати нараховану пеню у розмірі 1508, 94 грн., а у визнанні решти пені слід відмовити.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, відтак, відповідачу нараховано інфляційні збитки на суму 1033,43 грн. за Договором 1 та 1401,88 грн. за Договором 2.
Отже, вимоги позивача стосовно стягнення 5422,00 грн. –основної заборгованості, 487,82 грн. - пені та 1033,43 грн. - інфляційних збитків за договором №07/02/08 про виготовлення та встановлення сегментованих воріт від 07 лютого 2008 р., а також стягнення 8440,00 грн. –основної заборгованості, 1021,12 грн. пені та 1401,88 грн. інфляційних збитків за договором №04/08/08 про поставку та монтаж шлагбаума від 04 серпня 2008 р. є доведеними матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд –
В И Р І Ш И В:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Софі»(79040, м. Львів, вул. Городоцька, 359, ідентифікаційний код 30994948, р/р 26004010048219 у ВАТ ВТБ Банк, м.Київ, МФО 321767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізок»(79018, м.Львів, вул.Антоновича, 31; р/р. №26001000105001 у Львівській філії АТ «Укрінбанк», МФО 325826, ідентифікаційний код № 13821603) 13862,00 грн. –основної заборгованості, 1508,94 грн. - пені та 2435,31 грн. інфляційних збитків; 178,30 грн. - державного мита та 217,12 - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті вимог –відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 7575329, Господарський суд Львівської області було прийнято 20.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 8/123. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: