Рішення № 75753289, 02.08.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/4468/17

2/0203/356/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Казака С.Ю.

при секретарі - Ркоян Ю.А.

за участю позивачки - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - Жеромського С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради, третя особа - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, про захист прав споживача, зобов'язання забезпечити своєчасне надання житлово-комунальних послуг та скасувати незаконно нараховану вартість житлово-комунальних послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що є співвласником та постійно мешкає в квартирі АДРЕСА_1. Будинок перебуває на балансі Комунального підприємства «Жилсервіс-2» Дніпропетровської міської ради та теплопостачання до нього здійснюється Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради. На протязі тривалого часу якість послуг з теплопостачання в будинку є незадовільним, а в квартирі де вона мешкає, взагалі відсутнє. Ще за життя її батька ОСОБА_4, який до 2012 року був власником квартири та основним квартиронаймачем, останній неодноразово звертався до комунальних служб з претензіями про відсутність обігріва житлового приміщення , але ніякі роботи не проводились. В зв'язку з цим, батько звертався з офіційною заявою до відповідача про відмову від послуг централізованого теплопостачання, оскільки таких послуг отримано не було. Перед опалювальним сезоном 2014-2015 років вона за власний кошт запросила робітників, які зняли секції батарей в квартирі, промили їх від накипу та бруду і поставили для використання. Однак, коли розпочався опалювальний сезон, весь бруд з централізованої системи опалення та внутрішньобудинкових мереж пішов до помешкання квартири, батареї зірвало та потекла вода. Викликані працівники аварійної служби зрізали секції батарей та до цього часу вона не може поставити в квартирі прилади теплопостачання, оскільки не проводяться роботи по промиванню трубопроводів та приладів централізованого опалення, а також внутрішньобудинкових мереж. Не дивлячись на те, що ані послуги з теплопостачання, ані послуги з обслуговування теплових мереж не надаються, кожного місяця їй нараховуються чималі суми оплати за послуги, який вона не отримує. Згідно наданого відповідачем розрахунку загальна сума заборгованості за теплопостачання в квартирі з 2006 року по теперішній час становить 30158 грн. 31 коп. Згідно інформації відповідача паспорт готовності до роботи в опалювальний період 2017-2018 років в будинку представниками останнього підписано із зауваженнями щодо усунення порушень готовності будинку. Тобто і на теперішній час ніяких робіт по підготовці до опалювального періоду не проводилось, мережі теплопостачання та внутрішньобудинкові мережі до опалювального сезону не готові, а теплопостачання в її квартирі як не було, так і не має. Посилаючись на вказані обставини, не забезпечення відповідачем своєчасної та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг; не підготування та не укладення з нею відповідного договору; не проведення підготовки житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в опалювальний період; а також ненадання в установленому законом порядку необхідної інформації про перелік житлового-комунальних послуг, їх вартість, структури та ціни/тарифи, позивачка просила суд зобов'язати відповідача усунути порушення її прав споживача та забезпечити своєчасне надання послуг з теплопостачання в квартирі АДРЕСА_1 відповідної за законодавством кількості та якості; а також зобов'язати відповідача скасувати незаконно нараховану вартість послуг з теплопостачання в сумі 30158 грн. 31 коп.

В судовому засідання позивачка та її представник позов підтримали та, посилаючись на викладені в ньому підстави, просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в своїх поясненнях під час розгляду справи в суді та письмовому відзиві проти задоволення позову заперечував. В обґрунтування заперечень посилався на те, що позивачка будучі співвласником квартири несе весь тягар по утриманню власного майна та саме на неї покладено обов'язок укладати відповідні договори із виконавцями у сфері житлово-комунальних послуг. Відсутність договору між позивачкою та відповідачем не звільняє її від обов'язку оплати фактично отриманих нею послуг. Також зазначив, що відповідачем обов'язки з надання послуг централізованого опалення виконувались належним чином. Претензій щодо якості послуг на адресу відповідача позивачкою не пред'являлось. При цьому зобов'язання по оплаті послуг належним чином не виконувались. Позивачка жодного разу не зверталась до відповідача для перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. Відповідних доказів до позовної заяви не долучено. Законодавством чітко визначено механізм перевірки кількісних та/або якісних показників надання житлово-комунальних послуг, без проведення якої неможливо вказувати на надання відповідачем послуг неналежної якості. Відсутність батарей опалення сама по собі не є підставою для звільнення споживача від сплати послуг за централізоване теплопостачання, оскільки крізь квартири мешканців будинку проходять стояки опалення, які також випромінюють теплову енергію. Також на температурний рівень в квартирі діє опалення місць загального користування. Окрім цього посилався на те, що обов'язок підготовки помешкання та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період покладається на споживача, а проведення робіт з утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, зокрема регулювання та гідравлічне випробування систем централізованого опалення, промивання трубопроводів та приладів централізованого опалення, очищення від накипу запірної арматури, віднесено до обов'язків балансоутримувача будинку. Внутрішньобудинкові системи не відносяться до місцевої (розподільчої) теплової мережі, а отже перебувають на обслуговуванні балансоутримувача. Стосовно посилань позивачки на ненадання їй, як споживачу, всієї необхідної інформації щодо послуг та незаконну зміну тарифу, представник відповідача зазначив, що вся необхідна та обов'язкова для оприлюднення інформація розміщена на офіційному веб-сайті підприємства у мережі Інтернет за посиланням http://teploenergo.dp.ua/content/taryfy. Додатково інформація про тариф та інша інформація стосовно розміру нарахувань, стану заборгованості, тощо, вказується у рахунках на оплату, які надаються споживачам. Діючі тарифи затверджуються не теплопостачальним підприємством, а постановою НКРЕ, яку теплопостачальна організація приймає до виконання. Відповідно і нарахування споживачам проводяться згідно із затвердженим НКРЕ тарифом. Щодо вимог про зобов'язання забезпечити своєчасне надання житлово-комунальних послуг, то чинним законодавством передбачено розмежування відповідальності між теплопостачальною організацією, балансоутримувачем будинку та споживачем у межах балансової належності мереж. Відповідач несе відповідальність в межах балансової належності теплових мереж до зовнішнього зрізу стінки будівлі або до першої запірної арматури, в залежності від того, що встановлено раніше. При цьому, граничною межею є встановлений засіб обліку теплової енергії. Таким чином, відповідач свої зобов'язання забезпечувати подання у будинок позивачки теплоносія необхідної температури безпосередньо до вводу на якому встановлено засіб обліку теплової енергії виконує в повному обсязі. А утримання внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення, до яких приєднані батареї у квартирі позивачки, не покладаються на відповідача, оскільки є обов'язком балансоутримувача.

Третя особа явку свого представника на неодноразові виклики не забезпечила, про причини неявки не повідомила.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, заперечення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право, зокрема, на: захист своїх прав державою; належну якість продукції та обслуговування; безпеку продукції; необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця); відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону; звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно ч.1 ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Відповідно до термінів, наведених в ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що:

-житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил;

-балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом;

-виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору;

-виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги;

-внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди;

-кількісний показник житлово-комунальних послуг - одиниця виміру для обчислення обсягу отриманої споживачем послуги, визначена відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно з законодавством;

-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

-споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу;

-точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання;

-утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

-якість житлово-комунальної послуги - сукупність нормованих характеристик житлово-комунальної послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача відповідно до законодавства.

Згідно ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач має право: одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг; одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо; на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг; на усунення протягом строку, встановленого договором або законодавством, виявлених недоліків у наданні житлово-комунальних послуг; на зменшення розміру плати за надані послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості в порядку, визначеному договором або законодавством; отримувати від виконавця компенсацію в розмірі, визначеному договором, рішенням суду або законодавством, за перевищення нормативних термінів на проведення аварійно-відновлювальних робіт; на перевірку кількості та якості житлово-комунальних послуг у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 ст.20 вказаного Закону визначено, що споживач зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору; своєчасно вживати заходів щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з власної вини; оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; своєчасно проводити підготовку жилого будинку, помешкання (в якому він проживає або яке належить йому на праві власності) та його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період.

Права та обов'язки виконавця визначені ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до яких, серед іншого, віднесено: право вимагати від споживача дотримання вимог правил експлуатації жилих приміщень та прибудинкової території, санітарно-гігієнічних і протипожежних правил та інших нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; вимагати від споживача своєчасного проведення робіт щодо усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з вини споживача, або відшкодування вартості цих робіт; обов'язки щодо забезпечення своєчасності та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; здійснення контролю за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень; надання в установленому законодавством порядку необхідної інформації про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартості, загальної вартості місячного платежу, структури цін/тарифів, норм споживання, режиму надання житлово-комунальних послуг, їх споживчих властивостей тощо; своєчасного проведення підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період; розгляд у визначений законодавством термін претензій та скарг споживачів і проведення відповідних перерахунків розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості; утримання в належному технічному стані, здійснення технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових мереж, вжиття заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством; сплачувати споживачу компенсацію за перевищення встановлених термінів проведення аварійно-відновлювальних робіт у розмірі, визначеному договором або законодавством; своєчасного за власний рахунок проведення робіт з усунення виявлених неполадок, пов'язаних з отриманням житлово-комунальних послуг, що виникли з його вини.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги виробник має право, зокрема: вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від виконавців та зобов'язаний: укласти договір з виконавцем (споживачем) про умови надання житлово-комунальних послуг; виробити житлово-комунальні послуги відповідно до умов договору, стандартів, нормативів, норм і правил; проводити в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідні перерахунки розміру плати за житлово-комунальні послуги в разі їх ненадання або надання не в повному обсязі, зниження їх якості.

Аналогічні положення щодо прав та обов'язків споживача, виробника та виконавця визначені Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630 (далі - Правила), що регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Крім того, п.6 вказаних Правил встановлено, що послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу) за умови їх утеплення споживачами та вжиття власником (балансоутримувачем) будинку та/або виконавцем заходів до утеплення місць загального користування будинку.

Згідно п.24 Правил споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (п.25 Правил).

Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (п.26 Правил).

Споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, квартирні засоби обліку теплової енергії, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства (п.28 Правил).

Пунктом 29 Правил визначено, що споживач має право на зменшення розміру плати у разі: надання послуг не в повному обсязі, зниження їх якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання; усунення виконавцем виявлених недоліків у наданні послуг; перевірку кількісних і якісних показників надання послуг (якість і тиск води, температура гарячої води, температура повітря у приміщеннях тощо) у порядку, встановленому цими Правилами; звільнення від плати за послуги у разі їх ненадання та отримання компенсації за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт; відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання послуг.

В свою чергу, відповідно до п.33 Правил, у разі неналежного надання або ненадання послуг виконавцем споживач повідомляє про це виконавця в усній формі за допомогою телефонного зв'язку чи у письмовій формі за адресами, що зазначені в договорі. У повідомленні зазначається прізвище, ім'я та по батькові, точна адреса проживання споживача, а також найменування виду неналежно наданої або ненаданої послуги. Повідомлення споживача незалежно від його форми (усна або письмова) обов'язково реєструється представником виконавця у журналі реєстрації заявок споживачів. Представник виконавця зобов'язаний повідомити споживачеві відомості про особу, яка прийняла повідомлення (прізвище, ім'я та по батькові), реєстраційний номер повідомлення та час його прийняття.

Згідно п.34 Правил представник виконавця, якому відомі причини неналежного надання або ненадання послуги, зобов'язаний невідкладно повідомити про це споживача та зробити відповідну відмітку в журналі реєстрації заявок, що є підставою для визнання виконавцем факту неналежного надання або ненадання послуг.

Представник виконавця, якому не відомі причини неналежного надання або ненадання послуг, зобов'язаний узгодити з виконавцем точний час та дату встановлення факту ненадання послуг, надання їх не у повному обсязі або перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг. У разі необхідності проведення такої перевірки у приміщенні споживача представник виконавця повинен з'явитися до споживача не пізніше визначеного у договорі строку (п.35 Правил).

У разі незгоди з результатами перевірки кількісних та/або якісних показників надання послуг споживач і виконавець визначають час і дату повторної перевірки, для проведення якої запрошується представник уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представник об'єднання споживачів. За результатами повторної перевірки складається акт про неналежне надання або ненадання послуг, який підписується споживачем (його представником), представником виконавця, представниками уповноваженого органу виконавчої влади та/або органу місцевого самоврядування, а також представником об'єднання споживачів (п.36 Правил).

Відповідно до п.37 Правил за результатами перевірки складається акт-претензія про неналежне надання або ненадання послуг (далі акт-претензія), який підписується споживачем та представником виконавця згідно з додатком 2. Акт-претензія складається у двох примірниках по одному для споживача та виконавця.

У разі неприбуття представника виконавця в установлений договором строк для проведення перевірки кількісних та/або якісних показників або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії такий акт вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі (п.38 Правил).

Акт-претензія реєструється уповноваженими особами виконавця у журналі реєстрації актів-претензій згідно з додатком 3. Виконавець зобов'язаний розглянути такий акт-претензію і повідомити протягом трьох робочих днів споживача про її задоволення або про відмову у задоволенні з обґрунтуванням причини такої відмови. У разі ненадання протягом установленого строку виконавцем відповіді вважається, що він визнав викладені в акті-претензії факти неналежного надання або ненадання послуг. Спори щодо задоволення претензій споживачів розв'язуються у суді. Споживач має право на досудове розв'язання спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Згідно п.48 Правил проведення перерахунків розміру плати за послугу з централізованого опалення в разі ненадання її або надання не в повному обсязі, зниження якості, крім випадків, коли надання послуги з централізованого опалення розпочалося пізніше встановленого строку або опалювальний сезон достроково закінчився, а також за наявності перерв у наданні послуг, що перевищують допустимий строк, здійснюється відповідно до Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151 (далі - Порядок).

Пунктом 5 зазначеного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151, визначено формулу проведення перерахунку у разі невідповідності фактичної температури в житлових приміщеннях нормативній, яка включає в себе температуру, зафіксовану в житловому приміщенні.

Додатком до вказаного Порядку встановлено, що температура повітря в житлових приміщеннях (за умови їх утеплення) відповідає діючим нормам і правилам - 18°C (у наріжних кімнатах - 20°C). Допустимий строк відхилення від цих норм може становити 12 годин на добу один раз у місяць.

Зменшення плати за надані послуги у разі перевищення допустимого строку відхилення від їх показників проводиться на 5 відсотків за кожний градус відхилення від 18°C до 12°C у житлових приміщеннях (у наріжних кімнатах - від 20°C до 14°C) плати за період відхилення (протягом усього строку відхилення). При температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12°C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14°C) плата за централізоване опалення не справляється.

Судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що позивачка є співвласником квартири АДРЕСА_1, балансоутримувачем якого є Комунальне підприємство «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради, а послуги централізованого теплопостачання до якого надаються Комунальним підприємством «Теплоенерго» Дніпровської міської ради.

Звертаючись до суду з даним позовом про захист прав споживача відповідних послуг, позивачка посилалась на те, що на протязі багатьох років відповідачем не забезпечується своєчасне та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг; не проводиться підготовка житлового будинку та його технічного обладнання до експлуатації в опалювальний період, внаслідок чого належна їй квартир належним чином не опалюється; не підготовлено та не укладено з нею відповідного договору; не надається в установленому законом порядку необхідна інформація про перелік житлового-комунальних послуг, їх вартість, структуру та ціни/тарифи.

Перевіряючи вказані доводи, суд враховує наступне.

На підтвердження факту надання неякісних послуг з центрального теплопостачання позивачкою було надано акт від 20.03.2007 року, складений працівниками РЕД №3 Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Кіровського району, що на той час було балансоутримувачем будинку (а.с.18).

У вказаному акті зафіксовано, що стояки центрального опалення робочі, а батареї в двох кімнатах холодні, середня температура складає +12+15°C. Причиною є забруднення батарей через тривалу експлуатацію більше 50 років. Мешканцю запропоновано замінити опалювальні прилади в неопалювальний період.

Таким чином, у вказаному акті не зафіксовано факту неналежного функціонування мереж теплопостачання, що перебувають у межах балансової належності відповідача, а також внутрішньобудинкових мереж будинку, відповідальність за належний технічний стан та функціонування яких несе балансоутримувач будинку, а вбачається факт забруднення опалювальних приладів квартири, обов'язок щодо утримання яких в належному технічному стані та підготовки до експлуатації в осінньо-зимовий період покладено саме на власника квартири/споживача відповідно до наведених вище положень ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил.

Крім того, вказаний акт складався без участі представника відповідача та не засвідчує того факту, що строк відхилення від нормативних показників температури в приміщенні, перевищував допустимий строк відхилення, визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151.

Теж саме стосується і інших актів та заяв, наданих позивачкою (а.с.19-24), які не містять зафіксованих у встановленому законодавством порядку причин неналежного функціонування системи опалення, відхилення показників температури в квартирі позивачки від допустимих норм. Крім того, останні складались за участю та від імені попереднього власника ОСОБА_4 та стосуються періоду до 2006 року, стосовно якого позивачкою не заявлялись вимоги щодо скасування нарахувань за послуги теплопостачання.

В зв'язку з цим, суд не визнає вказані акти та заяви належними та допустимими доказами, що підтверджують викладені в позовній заяві обставини.

Також суд не визнає такими доказами і покази допитаних в судовому засіданні за клопотанням позивачки свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з огляду на встановлений наведеними вище положеннями нормативних актів порядок фіксації факту неналежного надання послуг. Крім того, свідчення останніх носили загальні посилання на відомі їм факти щодо неналежного опалення будинку та квартири позивачки під час перебування в останній, без зазначення конкретного періоду, причин цього, порядку фіксування, у т.ч. температури, проміжку відповідного температурного режиму.

При цьому, суд враховує, що згідно наведеного вище Порядку споживач звільняється від плати за централізоване опалення при температурі в житлових приміщеннях нижче ніж 12°C (у наріжних кімнатах - нижче ніж 14°C). В інших випадках відхилення від мінімально допустимих норм температурного режиму, споживач має право на проведення перерахунку.

Позивачкою не надано доказів, що температура в належній їй квартирі у будь-які періоди опалювального сезону становила менше +12°C+14°C.

Окрім цього, під час розгляду справи судом було оглянуто матеріали цивільної справи №2-107/2010 за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_7, ОСОБА_1 та встановлено, що в рамках вказаної справи рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 11.10.2010 року з відповідачів в солідарному порядку було стягнуто заборгованість за надані послуги теплопостачання за адресою: АДРЕСА_1, за період з вересня 2006 року по вересень 2009 року.

Вказане рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили, що свідчить про визнання ОСОБА_1 обґрунтованості нарахованих та стягнутих сум заборгованості за надані послуги у вказаний період.

За вказаних вище обставин, вимоги позивачки щодо скасування всіх нарахованих послуг за теплопостачання з 2006 року по теперішній час є безпідставними, такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та задоволенню не підлягають.

Крім того, доводи позивачки фактично зводяться до неналежного виконання обов'язків щодо утримання внутршіньобудинкових мереж та підготовки їх до опалювального періоду балансоутримувачем будинку, який позивачкою відповідачем по справі не залучався та вимог до якого не заявлялось.

Будь-яких доказів щодо неналежного надання послуг центрального теплопостачання з вини саме відповідача та відповідних обґрунтувань цьому позивачкою не представлено.

Стосовно доводів позивачки щодо відсутності підстав для нарахування оплати за послуги теплопостачання через відсутність укладеного договору з відповідачем, суд погоджується з запереченнями представника відповідача, що позивачка, як співвласник квартири, несе тягар з утримання належного їй майна, у т.ч. і щодо оплати наданих житлово-комунальних послуг, а сама по собі відсутність договору між позивачкою та відповідачем не звільняє її від обов'язку оплати фактично отриманих нею послуг.

Щодо доводів позивачки стосовно відсутності батарей опалення в квартирі та звернення попереднього власника ОСОБА_4 до відповідача з заявою про відмову від послуг централізованого опалення, суд зазначає, що позивачкою не надано доказів того, що така відмова та відключення були вчинені з дотриманням порядку, передбаченого п.п.24-28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630. Крім того, це не звільняє позивачку від обов'язку оплачувати послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку в якому вона мешкає.

Перевіряючи доводи позивачки щодо на ненадання їй, як споживачу, не надається в установленому законом порядку необхідної інформація про перелік житлового-комунальних послуг, їх вартість, структуру та ціни/тарифи, щодо незаконної зміни тарифів, суд зазначає, що відповідно до діючого законодавства, зокрема ст.16 Закону України «Про теплопостачання», Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 року №715, встановлення тарифів на теплову енергію, тарифів на комунальні послуги (централізоване опалення, постачання гарячої води) суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання відноситься до компетенції Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а не відповідача, який лише приймає відповідні рішення вказаної комісії до виконання.

Стосовно ненадання інформації про перелік послуг, їх вартість, структуру та ціни, суд зазначає, що відповідна інформації оприлюднюється відповідачем в мережі Інтернет на офіційному веб-сайті підприємства, вказується у рахунках на оплату, які надаються позивачці.

Будь-яких доказів тому, що позивачка зверталася до відповідача для отримання відповідної інформації та їй було відмовлено останнім в її отриманні, або вона була обмежена в можливості отримання відповідної інформації, яка є у відкритому доступі, позивачкою не надано.

За вказаних вище обставин, враховуючи, що під час розгляду справи не встановлено та позивачкою не доведено факту порушення її прав, як споживача послуг з теплопостачання з вини відповідача, передбачених законодавством підстав для звільнення позивачки від оплати відповідних послуг, суд приходить до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі за безпідставністю та недоведеністю позовних вимог.

Оскільки позивачку в сил Закону України «Про захист прав поживачів» звільнено від сплати судового збору, судові витрати ппо справі підлягають компенсації за рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1,20,21,22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.16 Закону України «Про теплопостачання», ст.ст.4,6 Закону України «Про захист прав споживачів», п.п.6,24-28,29,33-37,48 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року №630, п.5 Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2010 року №151, ст.ст.2,4,5,10,11,12,19,76-81,141,223,258,259,263-268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, пр.Д.Яворницького,37, код ЄДРПОУ 32688148), третя особа - Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради (49000, м.Дніпро, вул.Воскресенська,16, код ЄДРПОУ 38114671), про захист прав споживача, зобов'язання забезпечити своєчасне надання житлово-комунальних послуг та скасувати незаконно нараховану вартість житлово-комунальних послуг - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 серпня 2018 року.

Суддя С.Ю.Казак