Ухвала суду № 75749970, 07.08.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8547/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю.

Дослідивши матеріали позовної заяви вважаю, що така підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Позивачем не визначено ціни позову, тоді як відповідно до положень п.3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити зазначення ціни позову.

У порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Предметом спору у даному випадку є нерухоме майно - земельна ділянка, а спір про повернення її власнику, належить до категорії майнових. Тобто оспорюється право власності на нерухоме майно, а тому з огляду на вказану обставину даний позов носить майновий характер.

Відповідно до ч.1 п.2 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається - вартістю майна.

Крім того, обов'язок визначити ціну позову відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України покладається саме на позивача, і лише у разі, якщо визначена ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості майна, або точну ціну встановити неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 176 ЦПК України, якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред'явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

При цьому суд звертає увагу на те, що ціна позову повинна відповідати дійсній вартості майна саме на момент пред'явлення позову.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1762 грн.

Згідно з Законом України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання позовної заяви майнового характеру фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704, 80 гривень, та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 8 810, 00 гривень, а за подання позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 704, 80 гривень.

В переліку додатків, позивачем зазначено про те, що ним додається до позовної заяви квитанція про сплату судового збору та її копія, без зазначення її номеру та дати. При цьому, згідно складеного акту від 31 липня 2018 року при відкритті конверту в якому до суду надійшов позов зафіксовано відсутність додатків, а саме квитанції про сплату судового збору

Враховуючи, що на момент пред'явлення позову встановити точну вартість спірного майна а саме: земельної ділянки за адресою:Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Верховинська, поз. 74,79-83 кадастровий номер 211010000:46:003:0516 неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи. Таким чином, суд попередньо визначає розмір судового збору в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Відповідно до частини 2 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Крім того, згідно п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві мають бути чітко викладені обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини.

Позивач вказує, про наявність рішення суду від 31 жовтня 2014 року про поділ вищевказаної земельної ділянки. При цьому, копії такого рішення не надає, або причини неможливості отримати таке рішення не зазначає. Позивач вказує, про здійснений продаж спірної земельної ділянки після ухвалення такого рішення. Про вказані обставини дізнався тільки у 2017 році після звернення до державної установи в зв'язку з виготовленням проектної документації на будівлю «Центр Милосерддя». При цьому жодного доказу до матеріалів позовної заяви не надає. Такі обставини мають бути підтверджені доказами.

Позивачем не долучено до справи Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на день звернення до суду, що позбавляє суд можливості встановити кому саме належить спірне майно на день звернення до суду. Відсутність вищевказаних даних може призвести до того, що будуть порушення права та інтересів інших осіб, які не залучені до справи як учасники по справі.

Відповідно до частини 1 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

При цьому, в порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано копії всіх документів, що додаються до неї, для відповідача.

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду з врахуванням вимог ст.ст. 175,177 ЦПК України.

Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Якщо позивач (заявник, скаржник) відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява (заява, скарга) вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.ст.185, 260 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна особистою приватною власністю - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити, що інакше заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош