Рішення № 7574863, 20.01.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2010 р. Справа № 19/1

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.

при секретарі судового засідання: Матейко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" вул.Хрещатик,8а, м.Київ, 01001 в особі Івано-Франківської філії ВАТ КБ "Хрещатик" вул. Грушевського, 15, м.Івано-Франківськ,76000

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком"

юридична адреса:вул.Чорновола,157, м.Івано-Франківськ,76000

фактична адреса: вул.Петлюри,8, м.Івано-Франківськ, 76000

про стягнення заборгованості в сумі 90193,60 грн. згідно кредитного договору №05-ЮО-07 від 12.04.09.

Представники:

Від позивача: Голіндей В.В.- головний юристконсульт, (довіреність №1330 від 27.11.2008 року.)

Від відповідача: не з"явилися.

встановив:

Відкрите акціонерне товариство комерційний банк "Хрещатик" в особі Івано-Франківської філії ВАТ КБ "Хрещатик" звернулось в суд із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" про стягнення заборгованості по відсотках та комісії в сумі 90193,60 грн. згідно кредитного договору №05-ЮО-07 від 12.04.09. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати відсотків та комісії у період з 01.04.09. по 08.12.09.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задоволити. Крім того, позивачем заявлено клопотання вх.№3503 від 15.12.09. про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ТзОВ "Ітерком" в розмірі 91433,60 грн.

          Розглянувши дану заяву, суд не вбачає підстав для його задоволення, виходячи з наступного.

          Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Як зазначено в п.1.1. інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики забезпечення позову” від12.12.2006 № 01-8/2776, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

          Отже, умовою застосування заходів про забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що майно, в тому числі грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Позивач при поданні заяви про забезпечення позову не подав достатніх доказів в обґрунтування обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 12.01.10. вих.№ 0217-18, замовленням №2 від 13.01.10. на передачу службової інформації каналами факсимільного зв"язку та оголошенням в газеті "Галичина" №4-5 від 14.01.10.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.          

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

12.04.07. між ВАТ КБ "Хрещатик" (банк) та ТзОВ "Ітерком" (позичальник) укладено кредитний договір №05-ЮО-07 та додаткову угоду №1 від 11.04.08 до кредитного договору №05-ЮО-07 від 12.04.07.

Відповідно до п.1.1 договору (з внесеними змінами додатковою угодою №1 від 11.04.08 до кредитного договору №05-ЮО-07 від 12.04.07.) банк відкриває позичальнику в порядку, передбаченому цим договором, відкличну відновлювану кредитну лінію з лімітом у сумі 500000 ( п'ятсот тисяч ) гривень строком до 15 місяців, терміном повернення "04" липня 2008 року.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, позичальник зобов'язується використати кредит на цілі, передбачені цим договором, сплатити банку відсотки за користування кредитом і комісії у розмірі та порядку, передбачених цим договором, та повернути Банку суму кредиту в порядку і строки, передбачені цим договором.

Пунктом 1.5 кредитного договору передбачено, що за обслуговування кредитної заборгованості позичальник сплачує Банку комісійні у розмірі 0,1% від суми ліміту кредитної лінії (щомісячно).

Пунктом 4.1 кредитного договору ( з внесеними змінами додатковою угодою №1 від 11.04.08 до кредитного договору №05-ЮО-07 від 12.04.07.) передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки у розмірі 25% річних.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.09. по справі №17/26 за позовом Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Хрещатик" в особі Івано-Франківської філії ВАТ КБ "Хрещатик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" про стягнення заборгованості по кредиту , відсотках, комісії та пені задоволено частково та стягнено з відповідача 499375 грн. 61 коп. - заборгованості по кредиту, 96932 грн. 63 коп. - по відсотках , 4500 грн. комісії та 67659 грн. 94 коп. пені шляхом звернення стягнення на заставне майно.

Відсотки за користування кредитом та комісії за обслуговування кредитної заборгованості, стягнені за вказаним рішенням, нараховані банком за період з 05.07.08. по 30.03.09.

Як вбачається з матеріалів справи заборгованість за кредитним договором №05-ЮО-07 від 12.04.07. станом на 09.12.09. не погашена, внаслідок чого зросла заборгованість відповідача по відсотках та комісії за період з 01.04.09. по 08.12.09., а саме : по відсотках - 86193,60 грн., по комісії - 4000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 598-609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов"язання.

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлялася відповідачу претензія з вимогою добровільно погасити прострочену заборгованість за відсотками та комісією, яка отримана відповідачем 16.11.09., що підтверджується відміткою на претензії, копія якої знаходиться в матеріалах справах (а.с. 13). Проте станом на 15.12.09. дана претнзія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідачем станом на 15.12.09. належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів погашення кредиту суду не подано, доводів позивача не спростовано.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги за кредитним договором №05-ЮО-07 від 12.04.07 про стягнення 86193,60грн. заборгованості по відсотках та 4000,00 грн. заборгованості по комісії підлягають до задоволення.

Постановою КМ України від 05.08.09. № 825 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов"язаних з розглядом цивільних та господарських справ" встановлено розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення, який становить 236,00 грн. Оскільки, при поданні позовної заяви внесено більшу суму за дані витрати, що підтверджується платіжним дорученням №9 від 10.12.09., то суд вважає за доцільне повернути позивачу з Державного бюджету 98,50 грн. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення, про що видати довідку.

Судові витрати за правилами ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 509,526, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.193 Господарського кодексу України 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ітерком" юридична адреса:вул.Чорновола,157, м.Івано-Франківськ,76000,фактична адреса: вул.Петлюри,8, м.Івано-Франківськ, 76000 (код 25069607) на користь Відкритого акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" вул.Хрещатик,8а, м.Київ, 01001( код 19364259) в особі Івано-Франківської філії ВАТ КБ "Хрещатик" вул. Грушевського, 15, м.Івано-Франківськ,76000 (код 34300590) - 90193,60 (дев"яносто тисяч сто дев"яносто три гривні шістдесят копійок) заборгованості, з яких: 86193,60 (вісімдесят шість тисяч сто дев"яносто три гривні шістдесят копійок) - заборгованість по відсотках та 4000,00 (чотири тисячі) грн.- по комісії, а також 901,93(дев"ятсот одна гривня дев"яносто три копійки) витрат по сплаті державного мита та 236,00(двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Видати позивачу довідку про повернення з Державного бюджету України зайво сплачених витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 98,50 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

                                                            рішення підписане 25.01.10

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

______

25.01.10