Рішення № 7574600, 30.12.2009, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" грудня 2009 р. Справа № 15/1682

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого - судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Величко І.П. - представник за довіреністю № 25/256-78 від 02.11.2007р.

(була присутня в судовому засіданні 28.12.2009р.)

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградськийхімічний завод" (м. Павлоград)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (с.Куліші Ємільчинського району Житомирської області)

про стягнення 101 467,81 грн.

В судовому засіданні у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва з 28.12.2009р. до 30.12.2009р.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 101467,81грн., із яких: 83061,40грн. заборгованість, 1794,13грн. пеня, 16612,28грн. штраф.

21.12.2009р. від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог від 16.12.2009р. відповідно до якої ДП "НВО" "Павлоградський хімічний завод" просить стягнути з відповідача 83511,36грн. завданих збитків на підставі ст. 220 ГК України, 1794,13грн. пені, 16612,28грн. штрафу.

В судовому засіданні 28.12.2009р. представник позивача подав заяву про стягнення з відповідача 83511,36грн. завданих збитків та 16612,28грн. штрафу та відмову від позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 1794,13грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на відмову від позовних вимог, перевіривши повноваження представника позивача, роз'яснивши йому наслідки відмови від позову, господарський суд прийшов до висновку, що подана представником позивача заява від 28.12.2009р. не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Після оголошеної в судовому засіданні 28.12.2009р. перерви, представник позивача не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, під розписку.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмових заперечень по справі не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією за адресою: 11243, Житомирська область, Ємільчинський район, с. Кулиші, вул. Шевченко, 25.

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 10.04.2009р. між Державним підприємством "Науково-виробниче об’єднання "Павлоградський хімічний завод" (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (постачальник, відповідач) було укладено договір №315309 поставки щебеневої продукції, у відповідності з умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця щебеневу продукцію (товар), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити товар (а.с. 14-16).

Згідно з п. 1. 2 договору №315309 від 10.04.2009р. асортимент, кількість та ціна товару, що поставляється, визначається у специфікаціях на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору. Відомості про товар зазначаються також у відповідних рахунках - фактурах та накладних, які є невід'ємною частиною договору.

У відповідності з п. 1.5 договору №315309 від 10.04.2009р. загальний асортимент і кількість щебеневої продукції, що підлягає поставці по даному договору, складається із усіх перерахованих видів продукції та сум продукції, зазначених у відповідних специфікаціях (додатках) до даного договору. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця в момент передачі товару на ст. Яблонець.

Специфікацією № 1 до договору №315309 від 10.04.2009р. сторони погодили, наступні умови:

- загальна сума щебеню гранітного фракції 5х20, в кількості 10637,395 тонн становить 500000,11грн. (а.с. 17),

- постачання товару (щебеню) здійснюється постачальником залізничним транспортом з станції Яблонець до ст. призначення, згідно заявки покупця,

- ціна продукції включає: сплату за замовлення та поставку вагонів, прибирання вагонів, завантаження щебеню у вагон та доставка до ст. Яблонець,

- постачальник зобов'язаний провести відвантаження товару не пізніше 3 робочих днів від дня отримання заявки від покупця,

- покупець відшкодовує постачальнику витрати по доставці продукції, які підтверджуються копіями залізничних квитанцій та іншими первинними документами, згідно рахунків, які пред'являє покупець.

30.04.2009р. між сторонами підписано специфікацію №2 до договору №315309 від 10.04.2009р. згідно з якою, узгоджено поставку щебеню гранітного: фракції 0-56 мм. в кількості 70 тонн по ціні 43,33грн. за 1 тонну без ПДВ, фракції 0-2 мм, в кількості 140 тонн по ціні 33,33грн. за 1 тонну без ПДВ, фракції 2-5 мм в кількості 140 тонн по ціні 45,83грн. за 1 тонну без ПДВ. Загальна сума продукції з ПДВ складає 16938,60грн. (а.с.18). В специфікації №2 (п.3) передбачено, що постачальник зобов'язаний провести відвантаження товару не пізніше 3 робочих днів від дня отримання заявки від покупця.

Розділом 2 договору №315309 від 10.04.2009р. обумовлена ціна договору, порядок розрахунків та сума договору. Згідно з пунктами 2.1,2.2,2,3, 2.4 договору від 10.04.2009р. постачальник відвантажує покупцю щебінь гранітний в об'ємі 10580тн.; оплата товару покупцем здійснюється шляхом переказу (перерахування) грошових коштів на поточний рахунок постачальника; розрахунки проводяться на основі - передплати; загальна сума договору складає 500 тис.грн. з ПДВ.

Позивач на виконання умов договору, згідно з платіжними дорученнями №8332 від 17.04.2009р. та №8508 від 27.04.2009р. перерахував відповідачу за щебінь грошові кошти на загальну суму 100000,00грн. (а.с. 34,35).

Умовами пункту 4.8.4 договору №315309 від 10.04.2009р. передбачено зобов’язання постачальника надати покупцю товар на протязі 3-х діб з дати повідомлення про видачу товару. Повідомлення про видачу надається листом або засобами факсимільного зв'язку.

Згідно із пунктами 3 специфікацій № 1 та № 2 від 10.04.2009р. сторони погодили, що постачальник зобов'язаний провести відвантаження товару не пізніше 3 робочих днів від дня отримання заявки від покупця.

18.08.2009р. ДП "НВО "Павлоградський хімічний завод" направило на адресу ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" заявку №42/863-58 від 17.08.2009р. про поставку щебеню в кількості 1776,84тонни по ціні 47,00грн. у власність позивача 25-28 серпня 2009р. згідно специфікації № 1 до договору №315309 від 10.04.2009р. та проведеної попередньої оплати. (а.с. 20). Факт направлення відповідачу заявки на щебінь підтверджується фіскальним чеком №7694 від 18.08.2009р. та поштовим повідомленням №203407 про вручення 04.09.2009р. уповноваженому представнику ТОВ "Ємільчинська гірничопромислова компанія" рекомендованого листа (а.с. 21).

Проте, відповідач свої зобов'язання перед позивачем по поставці щебеню, у відповідності із заявкою №42/863-58 від 17.08.2009р., виконав частково.

Позивач звертаючись до господарського суду з позовом в якості доказів часткового виконання відповідачем зобов’язань по поставці щебеню надав копію видаткової накладної №РН-0000097 від 20.05.2009р. на суму 16938,60грн. (а.с.22).

В судовому засіданні 08.12.2009р. представник позивача надав клопотання про збільшення позовних вимог на 449,96грн. в обґрунтування чого надав видаткову накладну №РН-0000097 від 04.06.2009р. на суму 25693,24грн. (а.с. 31). При цьому, в клопотанні позивач посилається на те, що до позовної заяви було додано копію попередньої видаткової накладної №0000097 від 20.05.2009р. на суму 16938,60грн., але по факту поставку щебеню здійснено відповідачем за видатковою накладною №0000097 від 04.06.2009р. на суму 16488,64грн. Різниця між попередньої накладною від 20.05.2009р. та по якій здійснено поставку складає 449,96грн. і полягає у тому, що місткість вагонів в яких перевозився щебінь була меншою ніж очікувалась.

Крім того, згідно з наданими в судовому засіданні 28.12.2009р. представником позивача поясненнями, до видаткової накладної №РН-0000097 від 04.06.2009р. включено відшкодування провізної плати, яка позивачем оплачена відповідачу окремо.

Як вбачається з видаткової накладної №РН-0000097 від 04.06.2009р. (а.с. 54), відповідачем було поставлено позивачу товар на загальну суму 16488,64грн. Зокрема, відповідачем поставлено позивачу суміш щебенево-піщану фракції 0-56мм. в кількості 65,000 тонн на суму 3379,74грн. з ПДВ, щебеневу суміш фр. 2-5 в кількості 138,000 тонн на суму 7589,45грн. з ПДВ, відсів гранітний фракції 0-2 мм в кількості 138,000 тонн на суму 5519,45грн. з ПДВ.

До видаткової накладної №РН-0000097 від 04.06.2009р. включено відшкодування провізної плати на суму 9204,60грн. з ПДВ. Зазначена сума перевізної плати, без урахування ПДВ, підтверджується, також, дублікатами залізничних накладних (а.с.49-53, зворотній бік).

Згідно з п. 4 специфікації № 1 та специфікації № 2 від 10.04.2009р., сторонами було погоджено, що покупець відшкодовує постачальнику витрати по доставці продукції, які підтверджуються копіями залізничних квитанцій та іншими первинними документами, згідно рахунків, які пред'являє покупець.

Позивачем сплачену відповідачем перевізну плату було відшкодовано у повному обсязі, про що свідчить платіжне доручення № 5 від 21.05.2009р. на суму 9500,00грн. в якому у графі "призначення платежу" міститься посилання на рахунок відповідача №39 від 20.05.2009р. про відшкодування провізної плати (а.с.62-63).

Також, на підтвердження факту здійснення відповідачем поставки товару саме у кількості визначеній у видатковій накладній № РН-0000097 від 04.06.2009р. позивач надав дублікати залізничних накладних, екологічну декларацію від 04.06.2009р., митну декларацію та інше (а.с.44-53).

Таким чином, відповідачем на виконання своїх зобов'язань по договору №315309 від 10.04.2009р., згідно до видаткової накладної № №РН-0000097 від 04.06.2009р., було поставлено позивачу товар на загальну суму 16488,64грн.

Непоставленим залишився товар на суму 83511,36грн. Відповідач будь-яких пояснень щодо нездійснення поставки позивачу щебеню на суму попередньої оплати в розмірі 83511,36грн. не надав.

У зв'язку з невиконанням відповідачем свого зобов'язання по договору №315309 від 10.04.2009р., позивач просить суд стягнути з відповідача збитки в розмірі 83511,36грн., що складаються з суми здійсненої позивачем передоплати за мінусом поставленого відповідачем товару згідно до видаткової накладної № РН-0000097 від 04.06.2009р. (100000,00 – 16488,64= 83511,36).

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставою виникнення зобов'язань між сторонами по справі є договір поставки щебеневої продукції № 315309 від 10.04.2009р. та специфікації № 1 та №2 від 10.04.2009р., які є невід'ємною частиною договору (а.с.8).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 509 ЦК України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Отже, як вбачається з договору № 315309 від 10.04.2009р. та специфікації №1, специфікації № 2 від 10.04.2009р. які узгоджені сторонами, у відповідача, після отримання попередньої оплати та заявки №42/863-58 від 17.08.2009р., виникло зобов'язання відвантажити позивачу товар не пізніше 3-х робочих днів від дня отримання заявки. Як уже зазначалося, заявку відповідач отримав 04.09.2009р. Таким чином, товар мав бути поставлений в строк до 09.09.2009р. Проте, у зазначений строк відповідач своє зобов'язання по поставці позивачу товару на суму попередньої оплати в розмірі 83511,36грн. не виконав.

Частинами 1 та 2 статті 220 Господарського кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання господарського зобов'язання, відповідає перед кредитором (кредиторами) за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання втратило інтерес для кредитора, він має право відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Нормою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, у відповідності до вищезазначених норм чинного законодавства, господарський суд вважає, що виконавши належним чином взяті на себе зобов'язання по договору №315309 від 10.04.2009р., зокрема, здійснивши передоплату та направивши заявку, але при цьому не отримавши від відповідача належного виконання зобов'язання (поставки щебеню), позивач має право вимагати від відповідача відшкодування збитків, які складаються із здійсненої позивачем передоплати, згідно з платіжними дорученнями №8332 від 17.04.2009р. та №8508 від 27.04.2009р. в сумі 100000,00грн., за мінусом поставленого відповідачем товару на суму 16488,64грн., згідно до видаткової накладної № РН-0000097 від 04.06.2009р., та становлять 83511,36грн.

Враховуючи зазначене, вимоги Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" 83511,36грн. збитків, які фактично є попередньою оплатою, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім стягнення зазначеної суми, Державне підприємство "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" у заяві про уточнення позовних вимог від 21.12.2009р. просило стягнути з відповідача 1794,13грн. пені та 16612,28грн. штрафу.

В заяві від 28.12.2009р. представник позивача від вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1794,13грн. відмовився. Зазначену відмову прийнято господарським судом. Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 1794,13грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення штрафу в сумі 16612,28грн., господарський суд враховує наступне.

Частина 1 статті 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що у випадку порушення постачальником строку передачі товару або товару неналежної якості визначеного в п. 4.6. договору постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день затримки. Також, у такому випадку постачальник сплачує на користь покупця штраф в розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання.

Згідно з умовами п. 4.6 договору № 315309 від 10.04.2009р., право власності на товар від постачальника до покупця переходить у момент прийняття товару покупцем. Товар має бути переданий на протязі 10 днів з дня отримання передплати.

За невиконання відповідачем зобов'язання по поставці товару згідно до договору № 315309 від 10.04.2009р., у відповідності до п. 5.1 договору позивачем нараховано штраф в сумі 16612,28грн.

Господарський суд вважає, що вимога про стягнення штрафу в розмірі 20% від суми невиконаного зобов'язання є обґрунтованою, оскільки факт невиконання відповідачам зобов'язання по поставці товару на суму попередньої оплати - 83511,36грн., підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Згідно до обґрунтованого розрахунку суду, правомірним є нарахування штрафу в сумі 16702,27грн., що становить 20% від 83511,36грн. - суми попередньої оплати на яку відповідачем товар поставлено не було.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пред'явлено вимогу про стягнення штрафу в сумі 16612,28грн., яка є меншою ніж обґрунтовано нарахована, що є його правом, то задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 16612,28грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 83511,36грн. збитків, які є фактично попередньою оплатою та 16612,28грн. штрафу. Провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 1794,13грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача в цій частині від позову.

Судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 509, 612, ч. 1 ст. 549 ЦК України, ч. 1 ст.173, ч.ч. 1, 2 ст. 220 ГК України, керуючись ст. 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженоювідповідальністю "Ємільчинська гірничопромислова компанія" (11243, Житомирська область, Ємільчинський район, с.Кулиші, вул. Шевченко, 25, ідентифікаційний код 34547145)

на користь Державного підприємства "Науково-виробниче об'єднання "Павлоградський хімічний завод" (51402, Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул.Заводська, 44, ідентифікаційний код 14310112)

- 83511,36 грн. збитків;

- 16612,28 грн. штрафу;

- 1001,24 грн. державного мита;

- 231,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення пені в сумі 16612,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати: 1 - до справи, 2,3 - сторонам