Постанова № 75745620, 26.07.2018, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2018 р. Справа № 909/64/18

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Бойко С.М.

ОСОБА_1

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_2 - адвокат

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Прикарпаття і К» м. Івано-Франківськ №031-с від 26.04.2018

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018, повний текст рішення 24.04.2018 (суддя Т.В. Максимів)

за позовом приватного підприємства «Прикарпаття і К»,

м. Івано-Франківськ

до відповідача ОСОБА_3 обласної організації

Товариства сприяння обороні України,

м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 160654,23 грн.

та повернення майна

В С Т А Н О В И В:

Суть спору.

До Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Приватне підприємство «Прикарпаття і К» з позовом до ОСОБА_3 обласної організації Товариства сприяння обороні України про стягнення заборгованості та повернення майна згідно договору про участь у будівництві від 24.05.2013 із змінами від 09.01.2014 та 21.05.2015.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив виконаних підрядних робіт на суму 278 802 грн. та вартість автомобіля, придбаного для відповідача.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 22.03.2018 задоволено заяву позивача про залишення позовних вимог про стягнення 278802,00 грн вартості виконаних робіт без розгляду, оскільки позивачем зазначено, що сторони не погодили об’єми виконаних робіт та замовник не прийняв будівельні роботи, зазначені в акті №159-0-1-1.

Рішенням суду відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості в сумі 160 654,23 грн та повернення майна - транспортного засобу марки BMW моделі X5, випуску 2004 року, шасі (кузов, рама)WBAFA11040LT52120, реєстраційний номер СЕ 1610ВС.

Рішення суду мотивоване тим, що сторонами в п.3.3.8 погоджено в договорі обов’язок позивача безоплатно передати замовнику роботи, перелічені пунктами 3.3.1-3.3.7 договору про участь у будівництві, змін щодо порядку оплати сторони до договору не вносили, тому підстави для стягнення вартості виконаних підрядних робіт у суду відсутні.

Рішення суду в частині повернення майна обґрунтоване тим що сторонами підписано тристоронній акт приймання-передачі транспортного засобу, який свідчить про виконання генпідрядником-інвестором обов’язку, визначеного п.п.3.3.25 змін до договору про участь у будівництві.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. В своїй апеляційній скарзі апелянт покликається на те, що змінами до договору від 21.05.2015 сторонами узгоджено виконання позивачем додаткових підрядних робіт, такі роботи здійснені позивачем не увійшли до переліку підрядних робіт обумовлених договором про участь у будівництві від 24.05.2013, а тому відповідач повинен був їх оплатити. Крім цього апелянт зазначає, що позивач придбав для відповідача автомобіль, а тому відбулась купівля-продаж транспортного засобу, а позивач став для відповідача кредитором в силу ст. 512 ЦК України.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що сторони п.3.3.8. договору погодили обов’язок позивача безоплатно передати замовнику роботи, перелічені пунктами 3.3.1-3.3.7 договору, змін щодо порядку оплати сторони до договору не вносили. Крім цього відповідач зазначає, що якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування збитків. Щодо вимоги про передачу автомобіля, то відповідач вказує на те, що між сторонами та продавцем підписано тристоронній акт приймання-передачі транспортного засобу від 21.05.2015, який свідчить про виконання генпідрядником-інвестором обов’язку, визначеного п.п.3.3.25 змін до договору про участь у будівництві. При цьому, ані умовами договору про участь у будівництві від 24.05.2013, ані умовами змін до договору про участь в будівництві від 21.05.2015 не передбачено обов’язку відповідача щодо оплати придбаного на його користь в рамках виконання договірних зобов’язань із ПП «Прикарпаття і К» транспортного засобу.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

В судовому засіданні представником позивача викладено заперечення по суті апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, 24.05.2013 між ОСОБА_3 обласною організацією Товариством сприяння обороні України - замовником та приватним підприємством «Прикарпаття і К» - генпідрядником-інвестором укладено договір про участь у будівництві.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 договору передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник надає генпідряднику-інвестору дозвіл для будівництва об’єкта на належній йому земельній ділянці, а також всю наявну документацію на будівництво об’єкта, а генпідрядник-інвестор за цим договором зобов’язується здійснити власними та/або залученими силами і засобами будівництво об’єкта, ввести його в експлуатацію та виконати перед замовником визначені цим договором зобов’язання щодо проведення ремонтних робіт адміністративного будинку на вул. Гетьмана Мазепи,144 в м.Івано-Франківську в розмірі та в строки, передбачені цим договором.

Адміністративний будинок: чотирьох поверховий корпус комітету ОСОБА_3 обласної організації ТСО України, що розташований за адресою: м.Івано-Франківськ, вул.Гетьмана Мазепи,144, який належить замовнику на праві власності, що посвідчено Свідоцтвом про право власності, яке видано на підставі рішення міськвиконкому від 09.12.1969 року за №596/1.

Приписами п. 3.1 договору замовник, зокрема зобов’язався надати генпідряднику-інвестору дозвіл для будівництва об’єкта та будівельний майданчик, в межах належної йому земельної ділянки та площею, необхідною для здійснення підготовчих робіт та проведення капітального будівництва об’єкта; всіма можливими засобами сприяти генпідряднику-інвестору в усіх його діях, пов’язаних із виконанням функцій забудовника будівництва та на його письмовий запит надавати необхідні документи, пов’язані із виконанням даного договору, у строк до трьох календарних днів; належним чином та у встановлені чинним законодавством і договором строки виконувати функції замовника будівництва, що визначені договором та виконувати умови самого договору; забезпечити генпідряднику-інвестору вільний доступ до приміщення адміністративного будинку, для можливості виконання генпідрядником-інвестором власних договірних зобов’язань; прийняти від генпідрядника-інвестора роботи, виконані останнім на виконання умов договору.

Відповідно до п.п.3.3.1-3.3.4, 3.3.6, 3.3.7 договору генпідрядник-інвестор зобов’язався власними силами та за власні кошти

- до кінця II кварталу 2013 року, за власні кошти провести проектно-пошукові роботи на будівництво автономної котельні на твердому паливі для забезпечення теплопостачання адмінбудинку та забезпечити розроблення проектної документації на будівництво вказаної котельні, погодити її в установленому законом порядку з відповідними інстанціями та отримати всі необхідні дозвільні документи, для її будівництва;

- побудувати котельню, ввести її в експлуатацію та провести її пуско-наладку не пізніше жовтня 2013 року;

- замінити 100% вікон адміністративного будинку на металопластикові поетапно (до 01 жовтня 2013 на другому поверсі, до 15 жовтня 2014 усі решта вікон);

- здійснити влаштування теплоізоляції, фарбування та оздоблення фасаду адміністративного будинку до 30.10.2015.

Об’єми робіт та матеріали перелічені в підпунктах 3.3.4.-3.3.6. договору передбачені кошторисом, який підписується замовником та генпідрядником-інвестором та є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п.3.3.8 договору генпідрядник-інвестор договору зобов’язався безоплатно передати замовнику роботи, перелічені пунктами 3.3.1-3.3.7договору.

Розділом 4 сторони погодили порядок розподілу результатів господарської діяльності, відповідно до п.п.4.1, 4.2 якого, за виконання власних договірних зобов’язань замовник отримує: котельню необхідної потужності для забезпечення теплопостачання адміністративного будинку; роботи по утепленню фасаду адміністративного будинку; роботи по ремонту каналізаційної системи адміністративного будинку; роботи по влаштуванню металопластикових вікон на адміністративному будинку.

За виконання власних договірних зобов’язань згідно умов даного договору генпідряднику-інвестору після введення об’єкта в експлуатацію переходить у власність новозбудований об’єкт в цілому.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, генпідрядником-інвестором виконано підрядні роботи на умовах договору про участь у будівництві від 24.05.2013 та у межах, визначених договірною ціною та локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни №1 (а.с.19-28), що підтверджується підписаними 29.01.2015 представниками сторін та скріпленими печатками акт приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (а.с. 46-58).

Матеріалами справи підтверджується, що 21.05.2015 сторони внесли зміни до договору про участь у будівництві від 24.05.2013, зокрема пункт 3.3 договору доповнили пунктами 3.3.21-3.3.24, згідно яких продовжили строк виконання робіт до 01 липня 2015 та кінця 2016 року відповідно.

Пунктом 3.3.25 сторони визначили обов’язок генпідрядника-інвестора в строк до 30.05.2015 придбати для замовника транспортний засіб марки BMW модель X5, випуску 2004 року, шасі (кузов, рама) WBAFA11040LT52120, реєстраційний номер СЕ 1610ВС.

21.05.2015 підписано тристоронній акт приймання-передачі транспортного засобу, який свідчить про виконання генпідрядником-інвестором обов’язку, визначеного п.п.3.3.25 змін до договору про участь у будівництві.

09.01.2018 позивач звернувся до відповідача із вимогою про оплату виконаних підрядних робіт у сумі 439 456, 23 грн та повернення автомобіля до 20.01.2018 (а.с.65), однак така вимога залишена без задоволення.

З огляду на викладене, між сторонами виникли правовідносини щодо виконання договору про участь у будівництві.

Оцінка суду.

Згідно ст.ст. 627, 638, 628, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами.

З огляду на укладений між сторонами договір, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про те, що за своєю правовою природою зазначений договір є змішаним договором, тобто містить у своєму складі елементи договору підряду та інвестиційного договору, а тому до правовідносин, що виникли між сторонами за цим договором необхідно застосовувати відповідні статті Цивільного кодексу України та Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Згідно ст.ст. 837, 875 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За правилами ч.ч. 1, 4 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Необхідно також зазначити, що відповідно до статті 9 Закону України «Про інвестиційну діяльність» основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода).

Укладення договорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб'єктів інвестиційної діяльності.

Предметом інвестиційного договору можуть бути дії, послуги тощо, які надаються (виконуються) учасниками інвестиційної діяльності та спрямовані на забезпечення інвестування.

З огляду на те, що генпідрядником-інвестором виконано підрядні роботи у межах, визначених договірною ціною та локальним кошторисом з розрахунком договірної ціни №1, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт та довідками про вартість виконанах будівельних робіт та витрат від 29.01.2015, а сторони у п.3.3.8. договору погодили обов’язок позивача безоплатно передати замовнику роботи, перелічені пунктами 3.3.1-3.3.7 договору, суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення вартості виконаних підрядних робіт.

При цьому, колегія суддів враховує, що зміни щодо порядку оплати сторони до договору не вносили.

Щодо доводів апелянта про те, що зміни до договору внесені 21.05.2015 є підставою для оплати робіт, визначених у локальних кошторисах №2-1-1/1, №2-1-1/2, №2-1-1/3 є безпідставними, оскільки роботи виконані 29.01.2015, про що свідчать підписи на складених двосторонніх актах приймання виконаних будівельних робіт, в той час як зміни до договору сторони внесли 21.05.2015.

Щодо вимоги про повернення майна, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

З аналізу п.3.3 договору про участь у будівництві від 24.05.2013 та внесених змін до нього від 21.05.2015 випливає, що дійсно на виконання умов договору генпідрядник-інвестор мав обов’язок придбати для замовника згаданий вище автомобіль.

Необхідно зазначити, що враховуючи правову природу укладеного між сторонами договору, а саме: договір підряду та інвестиційний договір, придбання автомобіля в розумінні Закону України «Про інвестиційну діяльність» є дією, яка була виконана учасником інвестиційної діяльності – ПП «Прикарпаття і К» та спрямовані на забезпечення інвестування.

За викладених обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що враховуючи п. 3.3.8 договору, яким передбачено, що генпідрядник-інвестор договору зобов’язується безоплатно передати замовнику роботи, визначені п.п.3.3.1-3.3.7, стосується підрядних робіт, які були здійснені на виконання цього договору та виконаної дії щодо купівлі автомобіля.

Щодо тверджень позивача про заміну кредитора у зобов’язанні, то необхідно зазначити, що ст. 512 ЦК України передбачено умови такої заміни. Крім того, відповідно до ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Враховуючи те, що апелянтом не надано доказів укладення правочину щодо заміни кредитора у зобов’язанні, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією місцевого господарського суду про відсутність підстав для встановлення факту заміни кредитора у зобов'язанні у спірних правовідносинах.

Одночасно колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу вищезазначеного автомобіля, однак дійсність та легітимність такого договору не є предметом дослідження у даній справі, оскільки позивачем не доведено того, що він є власником майна – транспортного засобу марки BMW модель X5, випуску 2004 року, шасі (кузов, рама) WBAFA11040LT52120, реєстраційний номер СЕ 1610ВС, а відповідно не має права вимагати у відповідача повернення майна. При цьому підписаний тристоронній акт приймання-передачі транспортного засобу від 21.05.2015 не є підтверджуючим документом права власності на майно.

Судові витрати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (позивачем).

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 19.04.2018 у справі № 909/64/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу приватного підприємства «Прикарпаття і К», м. Івано-Франківськ без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на позивача.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Львівський апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.08.2018

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді С.М. Бойко

ОСОБА_1