Ухвала суду № 75742619, 07.08.2018, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2826/18

провадження №: 1-кс/398/931/18

УХВАЛА

Іменем України

"07" серпня 2018 р. Слідчий суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Ковальова О.Б., з участю: секретаря – Василяки І.І., прокурора Бурец О.К., захисника-адвоката ОСОБА_1, слідчого Неруша А.Є., розглянувши у судовому засіданні в м.Олександрії Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_2, погодженого прокурором Олександрійської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12018120070002241, відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Ставропольського краю, Російської Федерації, росіянки, громадянки України, такої, що має освіту 2 класи, одруженої, маючої на утриманні малолітніх дітей: доньок: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, та Христину, ІНФОРМАЦІЯ_4, сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, не працюючу, зареєстровану ІНФОРМАЦІЯ_6 та проживаючу без реєстрації АДРЕСА_1, раніше не судимої,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

в с т а н о в и в :

До Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області надійшло клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) діб.

Клопотання мотивоване тим, що 05 серпня 2018 року приблизно о 10.00 год. ОСОБА_4,будучи особою якій раніше повідомлено про підозру у вчиненні таємного викрадення чужого майна, перебуваючи в приміщенні магазину «Ковбаса», що розташований на території центрального ринку, розташованого по вул. Фрунзе в м. Олександрія Кіровоградської області, де маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, побачила потерпілу ОСОБА_6 в якої на руці була жіноча сумка. В цей час у ОСОБА_4, виник умисел на таємне викрадення майна, яке належить потерпілій ОСОБА_6

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих спонукань, впевнившись, що за нею ніхто не спостерігає та її дії не будуть помічені, шляхом вільного доступу, рукою відкрила жіночу сумку, належну ОСОБА_6, звідки таємно викрала грошові кошти в сумі 1 000 гривень, однак під час вчинення таємного викрадення грошей, дії ОСОБА_4 були викриті потерпілою ОСОБА_6 В ході цього, ОСОБА_4 розуміючи, що її дії викритті потерпілою, котра почала робити їй зауваження та вимагати припинити вчинення крадіжки. Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж) ОСОБА_4, побачивши, що потерпіла ОСОБА_6 почала бігти за нею та усвідомлюючи, що її дії вже почали носити відкритий характер, ігноруючи вимоги останньої, намагалася втекти з місця вчинення злочину, але була затримана потерпілою, після чого розпорядилася викраденим майном на власний розсуд.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані стороною обвинувачення як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 186 Кримінального кодексу України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, вказав на наявність ризиків, які дають підстави вважати, що підозрювана може переховується від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали в повному обсязі. Прокурор зазначив, що існують ризики передбачені п.п.1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підозрювана на шлях виправлення не стала, оскільки вчинила інкриміноване правопорушення після того, як їй 13.07.2018 року СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області їй було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України. Крім того, прокурор пояснила, що дійсно ОСОБА_4 була затримана близько 10.00 год.

Підозрювана ОСОБА_4 під час судового засідання, просила застосувати щодо неї більш м’який запобіжний захід, так як її діти хворіють, а ОСОБА_1 перебуває на обліку в кардіолога в лікарні №1 в м.Кривий Ріг. Вона мешкає з своїм чоловіком, дітьми та матір’ю чоловіка, не працює. Її було затримано працівниками поліції, які приїхали на виклик десь близько 12.00 год.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив обрати ОСОБА_4 більш м’який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки вона являється переселенкою, має трьох неповнолітніх дітей. Як вбачається з кримінального провадження щодо якого проводиться досудове розслідування в м.Кропивницькому, то там їй не обирали запобіжного заходу. Вважає, що кваліфікація дій ОСОБА_4 підлягає доопрацюванню, так як там вбачається замах на крадіжку. Під час її затримання були допущені порушення, так як її фактично було затримано після 10 год.30 хв., оскільки перша слідча дія була проведена саме в цей час.

Заслухавши клопотання слідчого, думки прокурора, підозрюваної та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчим суддею встановлено наступне.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З клопотання слідчого та матеріалів справи вбачається, що слідчим відділенням Олександрійського ВП ГУНП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018120070002241, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст.184 КПК України та надані стороною обвинувачення докази свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, яке відноситься до категорії тяжкого злочину, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до 6 років.

06 серпня 2018 року о 16 годині 31 хвилин ОСОБА_4 в присутності захисника була належним чином повідомлена про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Також 07.08.2018 в 13.00 год. ознайомлена з клопотанням та матеріалами, якими обґрунтовується необхідність застосування даного запобіжного заходу в присутності адвоката ОСОБА_1.

Факт вчинення вищевказаного кримінального правопорушення ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 05.08.2018р.;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_6 від 05.08.2018 року;

- протоколом огляду місця події від 05.08.2018 року:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.08.2018 року;

-протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 від 06.08.2018 року та іншими

матеріалами кримінального провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1- 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Пунктом 5 ч. 2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, 13.07.2018 року ОСОБА_4 в СВ Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 185 КК України, ч. 2 ст. 185 КК України, після чого нею було вчинено новий більш тяжкий злочин в м.Олександрії.

Під час розгляду клопотання прокурором та слідчим доведено наявність підстав вважати, що існують ризики передбачені п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме – ризики того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про наявність зазначених вище ризиків та про те, який саме запобіжний захід забезпечить належну поведінку підозрюваної слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, враховує її вік та стан здоров’я, вагомість наявних доказів про вчинення нею злочину та тяжкість покарання, що їй загрожує; що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 без реєстрації, не має постійного місця роботи, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який вчинила після пред’явлення їй підозри 13.07.2018 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1,2 ст.185 КК України, що свідчить про те, що підозрювана на шлях виправлення не стала та продовжує злочинну діяльність.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

Зважаючи на зазначені вище обставини, приходжу до висновку про наявність достатніх підстав вважати, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілу; вчинити інше кримінальне правопорушення, а для запобігання вказаним ризикам, з урахуванням наведених обставин, застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім.

За таких обставин, клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню. З цих же підстав не підлягає задоволенню клопотання захисника та підозрюваної про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

В судовому засіданні встановлено, що згідно пояснень підозрюваної її фактично було затримано працівниками поліції близько 12.00 год. 05.08.2018 року. Протокол про затримання складений вже у відділі поліції о 21-30 годині 05.08.2018.

Частиною 1 статті 210 КПК України визначено, що уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством.

Оскільки підозрювана стверджує, що після затримання патрульними поліцейськими фактично була позбавлена свободи пересування, а тому час затримання слід визначити з 12-00 години 05.08.2018.

В той же час, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом. З урахуванням змісту ч. 4 ст. 183 КПК України визначення розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковим.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваної, тяжкість правопорушення, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_4, 02 грудня 1981року народження, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 12 год. 00 хв. 05 серпня 2018 року.

Строк дії ухвали до 12 год. 00 хв. 03 жовтня 2018 року.

У задоволенні клопотання захисника та підозрюваної про застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту – відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити суму застави у розмірі - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 35240 гривень

Застава може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач ТУ ДСА України в Кіровоградській області, код отримувача 26241445, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача 820172, розрахунковий рахунок 37312037002505, призначення платежу: запобіжний захід - застава.

Підозрювана звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув’язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув’язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.

З моменту звільнення з-під варти у зв’язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, уповноважена службова особа місця ув’язнення, роз’яснює підозрюваному його обов’язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов’язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов’язків.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов’язки:

1. не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2. повідомляти, слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

3. утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілою по даному кримінальному провадженню.

4. прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області.

Слідчий суддя