Ухвала суду № 75742016, 02.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Рибака І.О.

суддів Дзюбіна В.В. Росік Т.В.

секретаря судового засідання Онуфрієнко І.В.

представника власника майна ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року,

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Савіовськиого С.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Хацковим Д.О., про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: ноутбук «HP», серійний номер: «CND537B4SZ», який був вилучений під час обшуку 11.04.2018 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник власника майна подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді від Шевченківського районного суду м. Києва 19.04.2018 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.

В апеляційній скарзі посилається на те, що слідчий судді не навів сукупність достатніх підстав та розумних підозр вважати, що саме арештоване майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, тобто зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження. Вважає, що слідчим не обґрунтовано необхідність арешту майна та ймовірну наявність ризиків приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то як зазначає апелянт розгляд клопотання проводився без виклику власника майна, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, в тому числі і щодо поважності причин пропуску стоку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянт в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймав, а апеляційна скарга подана в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження №32016100060000069 від 26.05.2016 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 205 КК України.

18.04.2018 року старший слідчий з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Савіовський С.Ю., за погодженням з прокурором відділу прокуратури м. Києва Хацковим Д.О., звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна, а саме ноутбуку «HP», серійний номер: «CND537B4SZ», який був вилучений під час обшуку 11.04.2018 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, посилаючись на наявність правових підстав, передбачених ч. 3 ст. 170 КПК України.

19.04.2018 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено.

Жодних об'єктивних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів законність прийнятого слідчим суддею рішення колегія суддів в матеріалах судової справи по розгляду клопотання по накладенню арешту не вбачає, оскільки покладені в основу ухвали слідчого судді мотиви, що стали підставою для задоволення клопотання детектива, слід визнати обґрунтованими, а доводи апеляційної скарги такими, що не заслуговують на увагу колегії суддів і не ґрунтуються на законі, виходячи з наступного.

КПК України вимагає обов'язкового дотримання вимог закону при оформленні всіх процесуальних документів, надаючи цим вимогам принциповий характер.

Отже, якщо закон визначив, що клопотання слідчого про накладення арешту повинно відповідати вимогам ст. 171 КПК України, то слідчий повинен неухильного їх дотримуватися.

Так, згідно ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя, прийшов до правильного висновку, що клопотання органу досудового розслідування відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить достатньо правових підстав для його задоволення.

З огляду на вищенаведене та враховуючи, що в засіданні суду першої інстанції ретельно перевірено майно і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно зазначене у клопотанні, з метою забезпечення збереження речових доказів.

Зважаючи на вищезазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні слідчого, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності.

Підстав сумніватися в співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження у колегії суддів не виникає.

Доводи апеляційної скарги про недоведеність органом досудового розслідування відповідності арештованого майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, є необґрунтованими та такими, які спростовуються наданими матеріалами провадження.

Зважаючи на вищевикладене, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно зазначене у клопотанні детектива, з метою забезпечення збереження речових доказів, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб, та забезпечивши своїм рішенням розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому вимоги апелянта щодо незаконності та необґрунтованості оскаржуваного судового рішення, слід визнати непереконливими.

Враховуючи встановлені обставини та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 19 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві Савіовськиого С.Ю., погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Хацковим Д.О., про арешт майна та накладено арешт на майно, а саме: ноутбук «HP», серійний номер: «CND537B4SZ», який був вилучений під час обшуку 11.04.2018 у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_______ _______ _____

Рибак І.О. Дзюбін В.В. Росік Т.В.

Справа № 11-сс/796/3815 /2018 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: Бугіль В.В.

Доповідач: Рибак І.О.