Ухвала суду № 75739717, 06.08.2018, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер справи: 766/22242/17

Номер провадження № 11-сс/791/371/18 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Я.А.

Категорія: продовження строку тримання під вартою Доповідач: Литвиненко І.І.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : Литвиненко І.І.

Суддів: Калініної О.В.

Заіченка В.Л.

При секретарі: Ткаченко А.К.

З участю прокурора: Хараїма В.В.

Захисників: адвоката Мокіна І.С.

адвоката Доманського А.О.

Підозрюваного: ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Херсонської області матеріали провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42017010000000073, за апеляційними скаргами захисника-адвоката Доманського А.О., захисників: адвоката Мокіна І.С. та адвоката Діяментовича Д.Г., які діють в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року, відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року задоволено клопотання начальника слідчого відділу Головного Управління СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м.Херсон), погоджене з прокурором відділу прокуратури Автономної Республіки Крим (з дислокацією в м.Херсон) та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваному у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 13 вересня 2018 року, включно.

Не погоджуючись із таким судовим рішенням, захисники підозрюваного ОСОБА_4 - адвокати: Доманський А.О., Діяментович Д.Г. та Мокін І.С. подали апеляційні скарги в яких:

Адвокат Доманський А.О. посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просить ухвалу слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року відносно ОСОБА_4 скасувати та застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, зокрема задовольнити заяву захисника - адвоката Доманського А.О., щодо передачі ОСОБА_4 йому на поруки.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисник зазначив, що розглядаючи клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя допустив однобічність судового розгляду, оскільки взяв до уваги позицію прокурора та проігнорував доводи сторони захисту, не надавши їм належної оцінки.

Вказує, що під час розгляду клопотання слідчим суддею не допитувались свідки і потерпілі та не досліджувались фактичні дані, у зв'язку із чим не зрозуміло на підставі яких відомостей суд прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів.

Крім того, слідчим суддею не обґрунтовано, які з доказів, що надані стороною обвинувачення підтверджують наявність ризиків, заявлених слідчим у клопотанні.

Зазначає, що поза увагою суду також залишилося те, що затримання ОСОБА_4 здійснене з процесуальними порушеннями, оскільки воно належним чином не задокументоване та ОСОБА_4 своєчасно не забезпечено правовою допомогою.

Також суд необґрунтовано відмовив в задоволенні клопотання адвоката Доманського А.О. про взяття ОСОБА_4 на поруки.

В апеляційній скарзі адвокати Діяментович Д.Г. та Мокін І.С., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, просять ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року відносно ОСОБА_4 скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання начальника слідчого відділу ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м.Херсон).

В обґрунтування доводів апеляційної скарги захисники зазначили, що слідчим суддею у своєму рішенні належним чином не обґрунтовано висновки суду щодо наявності ризиків того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також щодо неможливості задоволення клопотання адвоката Доманського А.О. про взяття на поруки ОСОБА_4

Крім того адвокати Діяментович Д.Г. та Мокін І.С. вказують, що поза увагою слідчого судді залишилось те, що в матеріалах провадження відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_4 вчинялися інкриміновані йому діяння, а стороною обвинувачення не доведено існування ризиків переховування від органів досудового розслідування.

Також слідчим суддею не враховано відомості про особу ОСОБА_4, зокрема міцність його соціальних зв'язків та не досліджено факт визнання затримання ОСОБА_4 незаконним.

Зауважують, що передбачена законом заборона на неможливість застосування в таких випадках більш м'яких запобіжних заходів, суперечить Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заслухавши суддю-доповідача, думку захисників, прокурора, підозрюваного ОСОБА_4, в судових дебатах сторони залишились на попередніх позиціях, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Зі змісту ч.1 ст.183 КПК України слідує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Відповідно до ч.ч.3,4,5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також що існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, з якими пов'язана можливість застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та умови, за яких таке продовження можливе.

Як вбачається з матеріалів провадження слідчим відділом ГУ СБУ в Автономній Республіці Крим (з дислокацією в м. Херсон), здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017010000000073 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України.

16 травня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, а саме державної зради - діяння, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості і інформаційній безпеці України, що виразилося в наданні іноземній державі, іноземній організації та їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України.

06 липня 2018 року ОСОБА_4 також повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, а саме придбанні та зберігання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Згідно вказаних повідомлень про підозру, органом досудового розслідування ОСОБА_4 підозрюється в тому, що він працюючи на момент описаних подій власним кореспондентом Всеросійської державної телерадіокомпанії в Україні, за невстановленого в ході досудового слідства обставин, але не пізніше 31 січня 2014 року отримав від невстановленої в ході досудового слідства представника російської державної організації «Федеральное государственное унитарное предприятие «Международное информационное агентство «Россия сегодня» (далі - МІА «Росія Сьогодні»), який в електронній переписці представлявся як «Виноградов Захар Вікторович», пропозицію очолити представництво МІА «Росія Сьогодні» в Україні, яке діяло на території України без передбаченої Законом України «Про інформаційні агентства» державної реєстрації під назвою «РИА Новости Украина» («РИА Новости» - зареєстрований бренд МІА «Росія Сьогодні»).

При цьому, метою діяльності незареєстрованої організації «РИА Новости Украина», серед іншого, було системне наповнення медіапростору України інформаційними та аналітичними матеріалами, що відповідають зовнішньополітичним інтересам Російської Федерації, забезпечення інформаційної підтримки зовнішньополітичної діяльності президента та уряду Російської Федерації в Україні, інформування української діаспори в країнах Європи, Азії та Америки про зовнішню політику Російської Федерації в українському контексті, інформаційне забезпечення зовнішньополітичних ініціатив Російської Федерації в Україні. В обов'язки керівника вказаного представництва входило загальне керівництво представництвом, фінансова та адміністративна робота, визначення основних напрямків діяльності та структурних підрозділів, контроль ідеологічного та політичного контенту.

Разом з цим, 20 лютого 2014 року Російською Федерацією було здійснено тимчасову окупацію АР Крим та м. Севастополя, що згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» є збройною агресією. З урахуванням даної обставини, з 20 лютого 2014 року діяльність та реалізація описаної вище мети представництва «РИА Новости Украина» фактично полягали в проведенні підривної діяльності проти України.

Не пізніше, ніж 04 березня 2014 року ОСОБА_4, достовірно усвідомлюючи описані вище обставини, у тому числі факт збройної агресії Російської Федерації проти України, протиправну мету діяльності «РИА Новости Украина» на території України, її фактичну підпорядкованість уряду Російської Федерації та роль і завдання керівника даної організації, погодився на вказану пропозицію та обійняв посаду керівника незареєстрованої організації «РИА Новости Украина» як представництва МІА «Росія Сьогодні» в Україні.

Таким чином, вказаними діями ОСОБА_4 надав свою згоду Російській Федерації в особі російської державної організації МІА «Росія Сьогодні» та їх представникам на проведення підривної діяльності проти України.

При цьому, ОСОБА_4 відкрито декларував, що метою його діяльності на вказаній посаді є проведення «інформаційної війни», а не об'єктивне висвітлення дійсності, тобто він діяв всупереч передбаченому п. 2 абз.3 ст. 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» обов'язку журналіста подавати для публікації об'єктивну і достовірну інформацію та фактично займався не збиранням, одержанням, створенням і підготовкою інформації для засобів масової інформації, а проведенням спеціальних інформаційних операцій в інтересах Російської Федерації, російської державної організації МІА «Росія Сьогодні» та їх представників на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, інформаційній безпеці України.

Реалізуючи описаний вище злочинний умисел, направлений на надання Російській Федерації, російській державній організації МІА «Росія Сьогодні» та їх представникам допомоги у проведенні підривної діяльності проти України, ОСОБА_4 у період з 02 березня 2014 року по 19 травня 2014 року, як фактичним керівником незареєстрованої організації «РИА Новости Украина», що діяла на території України, було організовано розміщення та розповсюдження через мережу Інтернет не менш, ніж 16 статей антиукраїнського спрямування. При цьому, ОСОБА_4 достовірно усвідомлював, що розміщення вказаних статей в мережі Інтернет зробить їх доступними необмеженому колу користувачів, в тому числі з числа жителів України, а самі статті є тенденційними, спрямованими не на об'єктивне висвітлення дійсності, а на розкол українського суспільства, створення в ньому сепаратиських та автономістських настроїв, розпалювання міжнаціональної, міжетнічної та міжрелігійної ворожнечі. Розповсюдження вказаних матеріалів серед українського суспільства не було пов'язане з журналістською діяльністю ОСОБА_4, а було проявом підривної діяльності проти України у формі інформаційної війни на боці Російської Федерації як країни-агресора, метою якої було завдання шкоди суверенітету, територіальній цілісності, недоторканості та інформаційній безпеці України.

Крім того, ОСОБА_4 у період з 04 березня 2014 року по 15 травня 2018 року, діючи з метою завдання шкоди національній та інформаційній безпеці, територіальній цілісності і недоторканості України, очолював офіційно не зареєстроване представництво російської державної організації МИА «Росія Сьогодні» на території України - «РИА Новости Украина». При цьому, вказана організація діяла проти України в інтересах Російської Федерації як країни-агресора та здійснювала підривну діяльність проти України у формі інформаційної війни. ОСОБА_4 діючи як керівник вказаного представництва всупереч Рішенню Ради національної безпеки і оборони від 28 квітня 2017 року, яким було продовжено обмежувальні заходи (санкції) щодо громадянина Російської Федерації ОСОБА_7 (заборона на встановлення ділових контактів) та щодо МІА «Росія сьогодні» (блокування активів), в інтересах вказаних осіб здійснював розміщення антиукраїнських матеріалів в мережі Інтернет та здійснював приховування та керівництво прихованими активами вказаної організації на території України.

Зокрема, 15 травня 2018 року ОСОБА_4 як керівником незареєстрованої організації «РИА Новости Украина» на підконтрольному йому Інтернет-ресурсі «РИА Новости Украина» було організоване розміщення статті «Атака на УПЦ. Кто виноват в отказе автокефалии». Вказана стаття була розміщена в інтересах Російської Федерації та їх представників з метою надання їм допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а саме протидії отримання автокефалії українською помісною церквою.

15 травня 2018 року під час продовження вчинення описаної вище протиправної діяльності ОСОБА_4 було затримано співробітниками СБ України.

Крім того, за невстановлених в ході досудового слідства обставин, ОСОБА_4 незаконно, без відповідних дозволів, передбачених ст. 46 Закону України «Про Національну поліцію», ст. 26 Закону України «Про Службу безпеки України», ст. 17 Закону України «Про Державну службу спеціального зв'язку та технічного захисту інформації», ст. 21 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. 1-1 Закону України «Про Збройні сили України», ст. 18 Закону України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», ст. 17 Закону України «Про Національне антикорупційне бюро України», ст. 584 Митного кодексу України та всупереч вимогам «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622, придбав у невстановлених осіб вогнепальну зброю - самозарядний нарізний пістолет моделі «FN Browning M1906», серійний номер 676825. Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне зберігання вогнепальної зброї, ОСОБА_4 помістив вказаний пістолет до орендованого ним на підставі договору від 07 грудня 2017 року індивідуального банківського сейфу в ПАТ «ВТБ БАНК» за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 20, де зберігав його без вказаних вище дозволів до 07 червня 2018, коли він був виявлений та вилучений в ході обшуку співробітниками ГУ СБ України в АР Крим (з дислокацією в м. Херсон).

Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 17 травня 2018 року відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 13 липня 2018 року.

09 липня 2018 року начальник слідчого відділу ГУ СБУ в АР Крим (з дислокацією в м.Херсон) за погодженням із прокурором звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області з клопотанням про продовження відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи його тим, що строк дії рішення місцевого суду яким підозрюваному обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою закінчується 13 липня 2018 року, однак завершити досудове розслідування у кримінальному провадженні до вказаного терміну неможливо у зв'язку із складністю провадження, необхідністю виконання ряду слідчих і процесуальних дій, а також тим, що встановлені під час обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу ризики не зменшилися і продовжують існувати, а також з'явилися нові ризики того, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України.

Задовольняючи клопотання, слідчий суддя виходив з обґрунтованості підозри пред'явленої ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України, а також того, що встановлені у справі ризики про те, що підозрюваний, перебуваючи на волі буде мати можливість, вчинити дії передбачені п.1 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися.

Так, обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4, злочинів передбачених ч.1 ст.111, ч.1 ст.263 КК України підтверджується сукупністю доказів отриманих в ході досудового розслідування, які були досліджені судом першої інстанції, під час обрання підозрюваному запобіжного заходу (а.п.51-55), а також: протоколом обшуку від 07 червня 2018 року в індивідуальних банківських сейфах ОСОБА_4 в ПАТ «ВТБ Банк» (а.п.243-244), висновком комплексної криміналістичної експертизи №148-149/с-118/5 від 02 липня 2018 року (а.п.247-249); протоколами огляду додатків до протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо електронної скриньки ОСОБА_4 від 11 травня 2018 року (а.п.148-186), від 12 червня 2018 року (а.п.256-269), від 06 липня 2018 року (а.п.207-216), від 06 липня 2018 року (а.п.216-241); висновком судово-лінгвістичної семантично-текстуальної експертизи №116/1 від 13 квітня 2018 року (а.п.87-148) протоколом огляду речей і документів від 05 червня 2018 року (а.п.261-269); відповіддю АП України №03-01/874 від 01 червня 2018 року (а.п.241).

Таким чином, колегія суддів, оцінюючи в сукупності обставини справи та враховуючи вагомість наведених доказів про вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 злочинів, вбачає, що обґрунтованість підозри в контексті її розуміння ЄСПЛ присутня.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантій від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст.5 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. За визначенням ЄСПЛ обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

При цьому, як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

Враховуючи викладене, доводи апеляційних скарг захисників щодо відсутності достатніх доказів причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому органом досудового розслідування злочинів не знайшли свого підтвердження. При цьому посилання апеляційної скарги захисника-адвоката Доманського А.О. щодо того, що місцевим судом не досліджувались фактичні дані щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчим суддею належним чином перевірені вищенаведені докази, що підтверджується журналом судового засідання від 11 липня 2018 року і знайшло своє відображення в змісті оскаржуваної ухвали.

Що стосується висновку місцевого суду про наявність ризиків того, що ОСОБА_4, перебуваючи на волі може вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України то слід зазначити наступне.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового слідства і суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних, у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до п.п.3,4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу злочину та особистості підозрюваного (його характеру, маральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального провадження (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань.

Враховуючи наведені в матеріалах провадження факти та обставини на підтвердження у даному кримінальному провадженні обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також відомості, що характеризують особу підозрюваного, зокрема наявність соціальних зв'язків в Російській Федерації, колегія суддів приходить до висновку, що ризики того, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може вчинити одну із дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не зменшилися.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких, один з яких є злочином проти основ національної безпеки України, підозрюваний має подвійне громадянство (України та Російської Федерації), є штатним працівником російської урядової установи, щодо якої Україною введені санкції, має зв'язки з громадянами Російської Федерації, у зв'язку із чим є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 матиме можливість, з метою переховування від органів досудового розслідування чи суду та уникнення від кримінальної відповідальності, перетнути державний кордон України, що свідчить про наявність реального ризику його втечі.

Таким чином, викладені обставини свідчать, що не застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зможе забезпечити його належну процесуальну поведінку.

Посилання адвокатів про необхідність обрання альтернативного запобіжного заходу та передачі ОСОБА_4 на поруки є необґрунтованими, оскільки відповідно ч. 5 ст. 176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статями 109-114-1, 258-258-2, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Таким чином, доводи апеляційних скарг, щодо безпідставної та необґрунтованої відмови слідчого судді в задоволенні клопотання адвоката Доманського А.О. про взяття підозрюваного ОСОБА_4 на поруки, з огляду на положення ч.5 ст.176 КПК України, не заслуговують на увагу.

Доводи захисників підозрюваного про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв'язків в Україні, колегія суддів хоч і приймає до уваги, проте, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких останній підозрюється, вказані обставини, не зменшують встановлені ризики та не є визначальними аргументами, які давали б можливість не застосовувати до підозрюваного запобіжний захід.

Також, як вбачається із матеріалів кримінального провадження завершенню досудового розслідування перешкоджає необхідність проведення ряду слідчих та процесуальних дій, проведення яких з поважних причин не можна було здійснити раніше, а саме: отримати висновки судово-лінгвістичних експертиз щодо наявності в статтях, розміщених на сайті rian.com.ua, закликів до зміни меж території України в порушення порядку, встановленого Конституцією України; отримати висновок судової експертизи комп'ютерної техніки та програмних продуктів щодо вмісту комп'ютерної техніки, вилученої в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_4; отримати висновок судово-почеркознавчої експертизи щодо документів, вилучених з банківських сейфів; вирішити питання про повідомлення ОСОБА_4 змінених чи доповнених підозр; виконати зі сторонами провадження вимоги ст.290 КПК України.

При цьому постановою заступника прокурора АР Крим від 06 липня 2018 року, строк досудового розслідування в даному кримінальному провадженні продовжено до 16 листопада 2018 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що наведені обставини є такими, що визначають та виправдовують потребу в подальшому триманні підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, у зв'язку із чим доводи апеляційних скарг захисників, щодо недоведеності підстав для продовження ОСОБА_4 строку запобіжного заходу, слід визнати необґрунтованими.

Посилання сторони захисту на порушення вимог кримінального процесуального законодавства при затриманні ОСОБА_4 суд апеляційної інстанції вважає непереконливими, оскільки як вбачається із протоколу затримання ОСОБА_4 від 15 травня 2018 року вказану процесуальну дію проведено відповідно до вимог ст.208 КПК України за участю захисника та понятих. Будь-яких зауважень, доповнень від учасників вказаної процесуальної дії не надходило. При цьому ОСОБА_4 роз'яснені його права та обов'язки, передбачені ст.42 КПК України. Крім того, згідно вказаного документу про затримання ОСОБА_4 було повідомлено адвоката Доманського А.О. та Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві. Після прибуття адвоката Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у м.Києві - ОСОБА_9, затриманий ОСОБА_4 відмовився від його послуг (а.п.43-45). Будь-яких даних захисником, про затримання ОСОБА_4 о 09 годині ранку 15 травня 2018 року, не надано.

Так, відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства.

Погоджуючись із висновком слідчого судді про можливість продовження тримання під вартою щодо ОСОБА_4, колегія суддів вважає, що відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Як убачається з ухвали від 11 липня 2018 року, слідчий суддя продовжив строк тримання під вартою ОСОБА_4 до 13 вересня 2018 року включно, тобто з порушенням вимог КПК України. У зв'язку з чим, колегія суддів вважає необхідним скасувати ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року, постановивши нову ухвалу.

Керуючись ст.ст. 404,405, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника-адвоката Доманського А.О. та апеляційну скаргу адвокатів Діяментовича Д.Г. та Мокіна І.С., які діють в інтересах ОСОБА_4 задовольнити частково, а ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 11 липня 2018 року, якою підозрюваному ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою - скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою начальника слідчого відділу Головного Управління Служби безпеки України в АР Крим (з дислокацією в м.Херсон), - задовольнити. Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 по 08 вересня 2018 року, включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.

Головуючий: І.І.Литвиненко

Судді: О.В.Калініна

В.Л.Заіченко