Постанова № 75729199, 02.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4293/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції:

Келеберда В.І.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Костюк Л.О.;

суддів: Безименної Н.В., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Горяінової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2018 року (прийнята в порядку письмового провадження, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» (далі - позивач, ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ») звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про скасування наказу від 10.03.2017 №1756.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки судове рішення про обґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту оскаржено в апеляційному порядку.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2018 року задоволено позовні вимоги.

Скасовано наказ від 10.03.2017 №1756 прийнятий Головним управлінням ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, що наказом начальника Головного управління ДФС у м. Києві від 10.03.2017 №1756 на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 з метою подальшої реалізації рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 24.02.2017 №4045 призначено виконавцем згадуваного рішення головного державного ревізора - інспектора відділу перевірок у сфері побутових послуг управління аудиту у сфері торгівлі та послуг ГУ ДФС у м. Києві Чорну О.А. та наказано начальникові управління аудиту у сфері торгівлі та послуг Кравчук О.В. забезпечити здійснення опису майна ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ».

Надаючи правову оцінку матеріалам та обставинам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Щодо правового обґрунтування адміністративного арешту майна платника податків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. 94.1. ст. 94 ПК України (далі - ПК України) адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. 94.3 названої статті ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4. ст. 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Відповідно до п. 94.10 ст. 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Колегія суддів звертає увагу на матеріали справи, а саме на те, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 задоволено подання Головного управління ДФС у м. Києві та підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у м. Києві про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» від 24.02.2017 №4045. Постанову звернуто до негайного виконання.

Згідно п. 94.14 ст. 94 ПК України функції виконавця рішення про арешт майна платника податків покладаються на податкового керуючого або іншого працівника контролюючого органу, призначеного його керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу. Виконавець рішення про арешт: надсилає рішення про арешт майна відповідно до пункту 94.6 цієї статті; організовує опис майна платника податків.

Окрім зазначеного вище, колегія суддів звертає увагу на те, що станом на час прийняття оскаржуваного наказу постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17, якою підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» застосованого рішенням начальника Головного управління ДФС у м. Києві про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» від 24.02.2017 №4045 підлягала негайному виконанню, отже при прийнятті наказу від 10.03.2017 №1756 про призначення виконавця рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» від 24.02.2017 №4045 податковий орган діяв відповідно до норм п. 94.14 ст. 94 ПК України.

Проте, встановлено, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2017 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2017 по справі №826/2992/17 та закрито провадження у справі.

Тобто, станом на час вирішення даної справи відсутні підстави для призначення виконавця рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «ДРУКАРНЯ ВОЛЬФ» від 24.02.2017 №4045, з метою захисту прав позивача суд вбачає наявними підстави для скасування наказу від 10.03.2017 №1756.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мір досліджено обставини справи на підставі яких суд прийшов до правильного висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 січня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

(Повний текст виготовлено - 07 серпня 2018 року).

Головуючий суддя: Л.О. Костюк

Судді: Н.В. Безименна,

Н.М. Троян