Ухвала суду № 75728722, 06.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Суддя-доповідач: Епель О.В.

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 серпня 2018 року Справа № 810/4542/17

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стокшина» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стокшина» звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 р. № 8032615141, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 799 237,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 р. № 8042615141, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 1 355 500,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.10.2017 р. № 8052615141, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 18 993,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2018 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.10.17 р. № 8042615141 та від 06.10.17 р. 3 8032615141, в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, а також клопотання про звільнення від сплати судового збору, та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, яка була чинною на момент звернення позивача до суду з адміністративним позовом у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб'єктом владних повноважень, юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У Законі України «Про Державний бюджет на 2017 рік» станом на 01.01.2017 р. було встановлено розмір прожиткового мінімуму 1600,00 грн.

Ціна позову у даній справі становить 3 173 730,00 грн.

Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову складає 47 605,95 грн., проте апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, а тому розмір судового збору за подання апеляційної скарги складає 45 563, 45 x 150%=68 345,17 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було.

При цьому, разом з апеляційною скаргою апелянтом було подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга - без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Крім того, апелянтом було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Аналіз доводів апелянта щодо строку звернення з апеляційною скаргою надає підстави вважати, що зазначені ним причини пропуску зазначеного строку є обгрунтованими та поважними, а тому дане клопотання підлягає задоволенню, а пропущений строк - поновленню.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

Клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про поновлення строку - задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та поновити йому такий строк.

У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 68 345 (шістдесят вісім тисяч триста сорок п'ять ) грн. 17 (сімнадцять) коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код ЄДРПОУ): 38004897, банк отримувавча: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: 34312206081055, призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 810/4542/17 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність правових підстав для відстрочення/розстрочення апелянту сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.

Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. Епель