Ухвала суду № 75728087, 06.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 серпня 2018 рокум. ПолтаваСправа № 820/5113/18Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С.,

перевіривши матеріали позовної заяви

позивача ОСОБА_1до відповідача Харківського окружного адміністративного суду про про визнання відповідей неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

27.06.2018 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Харківського окружного адміністративного суду, у якому просив:

- визнати відповіді Харківського окружного адміністративного суду № 05-24/Н-5/4997/17 від 26.12.2017 та № 05-29/50537/17 від 28.12.2017 неправомірними щодо розгляду скарги від 12.12.2017;

- зобов'язати Харківський окружний адміністративний суд відновити порушені права позивача щодо розгляду скарги від 12.12.2017.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 матеріали справи № 820/5113/18 за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання відповідей неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії направлено до Харківського апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2018 у вирішенні питання щодо визначення підсудності справи за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання відповідей неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Розпорядженням Харківського окружного адміністративного суду від 13.07.2018 № 03-04/6 передано адміністративну справу № 820/5113/18 до Харківського апеляційного адміністративного суду, як суду вищої інстанції, для визначення підсудності.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.07.2018 справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про визнання відповідей неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Полтавського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Полтавського окружного адміністративного суду 03.08.2018 та згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана до провадження судді Канигіної Т.С.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

У частині першій статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами). Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь. Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Згідно з частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Водночас позивачем не надано до суду документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позов.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 11 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Водночас вказані відомості позовна заява не містить.

Також суд зазначає, що прохальна частина позову містить клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним становищем.

В обгрунтування клопотання позивач зазначає, що основним доходом ОСОБА_1 є пенсія по інвалідності у розмірі 1452,00 грн. Також, за доводами позивача, станом на дату подання позову він не має жодних додаткових доходів.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1762,00 грн.

Також суд зазначає, що перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно враховувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

З огляду на викладене, за подання цього позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Положеннями частини другої указаної статті визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати. Підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.

Майновий стан сторони має визначатися судом з урахуванням конкретних обставин справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні та допустимі, у розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Таким чином, для застосування судом положень частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

До клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем додано довідку про розмір призначеної і фактично отриманої пенсії за період з січня 2017 року по грудень 2017 року.

Згідно з інформацією, указаною у довідці, розмір фактично виплаченої пенсії позивачу за період з січня 2017 року по грудень 2017 року склав 15904,00 грн.

Як вищезазначено, положеннями пункту 1 частити першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що однією з умов звільнення від сплати судового збору є те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Так сума судового збору за подання цього позову складає 704,80 грн. При цьому 5 відсотків розміру річного доходу позивача складає 795,20 грн.

З огляду на викладене, відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову.

Отже, клопотання позивача щодо звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (частина друга статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Харківського окружного адміністративного суду про про визнання відповідей неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.

Позивачеві усунути недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 704,80 грн; позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України; доказів на підтвердження повноважень особи, яка підписала позов.

Роз'яснити, що у разі ненадання у зазначений строк указаних документів позовна заява підлягає поверненню.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

Суддя Т.С. Канигіна