Рішення № 75728034, 07.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1914/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (вул. Миру,56, с. Василівка, Болградський р-н, Одеська область, 68752) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. Кишинівська, 56, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68609), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатка,83, м.Одеса, 65104) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі Ізмаїльське ОУПФ), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ), у якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 ОУПФ від 23.03.2018 року №100 щодо відмови йому - ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії при ГУ ПФУ від 28.02.2018 року (протокол №2) щодо відмови йому – ОСОБА_1 в підтверджені стажу роботи у період з 1982 року по 2004 рік на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах;

- зобов’язати УПФ зарахувати до пільгового стажу періоди роботи його– ОСОБА_1 на посаді тракториста в колгоспі ім. Карла Маркса, КСП «Василівка», СВК «Василівка» в селі Василівка Болградського району Одеської області у період з 1982 року по 2004 рік;

- зобов’язати УПФ призначити з 19.09.2017 року йому – ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсію за віком на пільгових умовах як трактористу-машиністу безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначив, що його загальний стаж роботи позивача складає 32 роки 8 місяців та 11 днів, на посаді тракториста-машиніста згідно з трудовою книжкою колгоспника № 3063 у період з 1982р. по 2004р., з 21.04.2005р. по 03.12.2007р, з 12.03.2008р. по 03.11.2008 р., з 06.03.2009р. по 15.10.2009р., та з 23.03.2010р. по 01.06.2010р. в колгоспі ім. Карла Маркса, КСП «Василівка», СВК «Василівка», ПСП «Агропродукт» в селі Василівка Белградського району Одеської області, діяльність яких була безпосередньо пов’язана з виробництвом сільськогосподарської продукції - продукції рослинництва і тваринництва. Наявність у нього фахової кваліфікації тракториста-машиніста підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії АК №282822 та свідоцтвом № 386186.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

18.12.2017 року він звернувся до ОСОБА_2 ОУПФ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах, проте рішенням комісії при ГУ УПФ в Одеській області 28.02.2018 року (протокол № 2) йому відмовлено в підтвердженні періоду роботи на посаді тракториста-машиніста з 1982 року по 2004 рік відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з посиланням на те, що на одному тракторі працювали два трактористи - машиністи, у зв’язку з чим у позивача нібито відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням ОСОБА_2 ОУПФ від 23.03.2018р. №100 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв’язку з відсутністю пільгового стажу роботи. В оскаржуваному рішенні відповідача фактичною підставою для відмови в призначенні пенсії є також те, що на одному тракторі працювали два трактористи - машиністи, у зв’язку з чим у нього нібито відсутній пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Позивач вважає зазначені рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а на Ізмаїльське ОУПФ має бути покладений обов’язок нарахувати та виплатити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з моменту досягнення пенсійного віку.

В обґрунтування своєї позиції позивач зазначив, що згідно із роз’ясненнями № 7 Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року «Про порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства» (далі Роз’яснення №7) трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в польовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). А згідно із роз’ясненнями Міністерства соціального забезпечення України № 17 від 17.05.1992 року «Про порядок застосування окремих статей Закону України «Про пенсійне забезпечення» до підприємств сільського господарства відносяться підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а уточнюючі довідки про період та характер роботи, що дають право на пільгову пенсію, вимагаються у разі відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений Постановою Пенсійного фонду України № 18-1 від 10.11.2006 року (далі Порядок №18-1), пунктом 6 якого встановлено, що основним завданням комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Єдиною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах був той факт, що позивач працював на одному тракторі з напарником, тобто за одним трактором було закріплено два трактористи, тому ці періоди роботи не були зараховану до пільгового стажу роботи позивача.

Позивач зазначив, що в порушення положень вказаного Порядку він був позбавлений можливості прийняти участь у розгляді заяви та бути заслуханим на засіданні комісії, подати додаткові відомості, що підтверджують виконання робіт, заявити клопотання про залучення до участі у розгляді заяви в якості консультантів фахівців місцевих органів виконавчої влади та сільськогосподарських підприємств, оскільки заява була розглянута у його відсутність, без повідомлення про дату, час та місце її розгляду, що суперечить п.9 Порядку.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року позов був залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків. Ухвалою суду від 05.06.2018 року продовжений строк на усунення недоліків позову (а.с.34-37, 63-65).

Ухвалою суду від 20.06.2018 року позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.2-4). Ухвалою суду від 06.08.2018 року повернута позивачу без розгляду його заява про усунення недоліків позовної заяви та про заміну первісного відповідача належним відповідачем в частині заміни первісного відповідача належним відповідачем по справі за його позовом до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії.

Представник відповідача ГУ ПФУ надав до суду відзив на позов (а.с.92), в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що відповідно до пункту «в» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” право на пенсію за віком на пільгових умовах мають трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства. - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Згідно з Роз'ясненням № 7 до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві.

Не призначаються пенсії згідно п. «в» ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” згідно листа УПЗ від 30.03.1992 року у випадку, коли за одним трактором, який працює у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі, закріплено два трактористи, які працюють позмінно, вони не виконують встановленого мінімуму людина-днів, а у вільний від роботи час працюють на різних роботах.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, основним документом, що підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. Стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів), в довідці наводяться відомості про безпосередню зайнятість на виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі ліквідації підприємства за відсутності правонаступника, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється відповідно до Порядку № 18-1 відповідними комісіями, створеними при головних управліннях Пенсійного фонду України в АРК Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Представник відповідача зазначив, що позивач звернувся до комісії при ГУ ПФУК надавши заяву про підтвердження пільгового стажу з наявними у нього документами.

За результатами вивчення наданих документів, комісією встановлено, що документи, які підтверджують безпосередню зайнятість Позивача у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду збереглися за період з 1991 по 2005. За даними шляхових листів за трактором закріплено два трактористи. Відтак, керуючись ст. 19 Конституції та зазначеними вище нормативно-правовими актами, комісія при головному управлінні прийняла рішення про відмову у підтвердженні Позивачу періоду роботи на посаді тракториста-машиніста за період з 1982 по 2004.

Представник відповідача ОСОБА_2 ОУПФ також надав відзив на позов (а.с.109-111), в якому зазначив, що рішенням ОУПФУ №100 від 23.03.2018 року позивачу відмолено в призначенні пенсії на пільгових умовах з урахуванням рішення комісії при ГУ ПФУ від 28.02.2018 року щодо відмови в підтвердженні стажу роботи у період з 1982 року по 2004 року на посаді тракториста-машиніста.

Представник відповідача зазначив, що Стаття 19 Конституції України передбачає, що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах, згідно яким ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством, тому управлінням не може бути проігноровано положення п. 2.1. пп. 2) Порядку подання та оформлення документів для призначенню (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» щодо обов’язкового документального підтвердження даних про роботу на посаді, що дає право на пільгову пенсію, тобто про роботу на посаді тракториста- машиніста на підставі первинних документів.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію (накази, розпорядження) про прийняття, переведення, звільнення з роботи, а в разі необхідності накази на відпустки (книги наказів по особовому складу); особова картка форми П2 (Т2); особові рахунки, книги обліку трудового стажу та заробітної плати колгоспників (форма 14). Підтверджують факти та показники, які потребують підтвердження пільгового характеру роботи бухгалтерські та інші документи, які збереглись на підприємстві.

Пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня.

З урахуванням вищезгаданого видавати пільгові довідки мають право винятково підприємства, на яких працювала особа, або їх правонаступники. , Із змісту наведених норм видно, що за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право особи на призначення на пенсії на пільгових умовах, орган Пенсійного фонду приймає уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, а у разі відсутності правонаступника періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах підтверджується в окремому порядку, визначеному Пенсійним фондом України , обов’язок перевіряти документи, подані для призначення (перерахунку) пенсій, покладений на органи Пенсійного фонду.

Лише після виконання однієї з обов’язкових підстав набуття права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а саме підтвердження первинними документами безпосередню зайнятість у виробництві с/г продукції, яка б підтверджувала роботи та посади, на яких працював позивач як такі, що відповідають вказаній нормі ч. З ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_1 набуде право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно з трудовою книжкою колгоспника № 3063 працював на посаді тракториста-машиніста у період з 1982р. по 2004р., з 21.04.2005р. по 03.12.2007р„ з 12.03.2008р. по 03.11.2008 р., з 06.03.2009р. по 15.10.2009р., та з 23.03.2010р. по 01.06.2010р. в колгоспі ім. Карла Маркса, КСП «Василівка», СВК «Василівка», ПСП «Агропродукт» в селі Василівка Белградського району Одеської області (а.с.22-24). Наявність у позивача фахової кваліфікації тракториста-машиніста підтверджується посвідченням тракториста-машиніста серії АК №282822 та свідоцтвом № 386186 (а.с.25).

ОСОБА_1 звернувся 18.12.2017 року до ОСОБА_2 ОУПФ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу – машиністу.

ОСОБА_2 ОУПФ прийнято рішення №100 від 23.03.2018 року «Про відмову у призначенні (перерахунку) пенсії» (а.с.17).

В рішенні зазначено, що розглянувши заяву ОСОБА_1 №1713 від 18.12.2017 року та надані ним документи прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії.

Відповідно до п. 3 ст. 114 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право та пенсію за віком та пільгових умовах мають трактористи - машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років та при стажі робото не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія та віком на пільгових умовах призначається та наявності стажу роботи з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року — не менше 26 років б місяців.

Згідно рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи та посадах, що дають право на призначення пенсій та пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області (протокол №2 від 28.02.2018року) ОСОБА_1 відмовлено у підтвердженні періоду робот на посаді тракториста - машиніста з 1982 року по 2004 ріку, оскільки за одним трактором закріплено два трактористи.

При підрахунку страховий стаж для призначення пенсії гр. ОСОБА_1 складає 32 роки 8 місяців 11 дн., пільговий стаж в якості тракториста відсутній.

Отже ОСОБА_1 матиме право звернутися за призначенням пенсії та віком після виповнення 60 років.

Під час знаходження на розгляді в ОСОБА_2 ОУПФ заяви ОСОБА_1 від 18.12.2017 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу – машиністу, позивач також 05.02.2018 року подав заяву до ГУ ПФУ про підтвердження стажу роботи (а.с.96).

Рішенням Комісії при ГУ ПФУ від 28.02.2018 року (протокол №2) про результати розгляду заяви вирішено відмовити ОСОБА_1 у підтвердженні періоду роботи трактористом-машиністом з 1982 по 2004 року відповідно до пункту п.2-3 р. ХV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки за трактором закріплено 2 трактористи (а.с.20).

Позивач вважаючи прийняті рішення протиправними звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу призначення пенсії позивачу на пільгових умовах як особі, яка певний час працювала трактористом.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства - чоловіки після досягнення 55 років при загальному стажі роботи не менш 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній посаді.

Відповідно до п.1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджене постановою правління ПФУ від 25.11.2015 року №22-1 (у редакції постанови від 07.07.2014 року №13-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім’ї у зв’язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об’єднаного управління за місцем проживання (реєстрації).

Згідно з п.2.1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу для призначення пенсій за відсутності трудовій книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За період роботи, починаючи з 01.01.2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку, надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з п.3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Також Порядком встановлені особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. Відповідно до п.20 Порядку тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Такий Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затверджений постановою Пенсійного фонду України №18-1 від 10.11.2006 року.

Відповідно до п.1 цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно з п.3,п.4 Прядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії). Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов'язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об'єднань.

Пунктом 7 Порядку визначено, що для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право:

заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально;

запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій;

отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку;

інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Положення пункту 7 кореспондуються з п.9 Порядку, яким встановлено, що Комісії повідомляють заявника про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи та розглядають її не пізніше двох місяців з дня звернення за підтвердженням стажу роботи.

Дослідивши надані сторонами докази суд дійшов висновку, що відповідачами не дотримано вимог ст.19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В жодному рішенні відповідачів не висвітлено питання щодо причин не врахування записів наявних в трудовій книжці колгоспника №3063 ОСОБА_1, в який відображені відомості його роботи трактористом з кількістю пророблених людина-днів, що відображено також в архівних довідках.

Суд вважає неспроможним посилання відповідача ГУ ПФУ у своєму відзиві на лист УПЗ від 30.03.1992 року, як на підставу прийнятого рішення Комісією 28.02.2018 року, з посиланням на те, що у листі зазначено - у випадку, коли за одним трактором, який працює у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі, закріплено 2 трактористи, які працюють позмінно, так як зазначені трактористи постійно не зайняті на цій роботі і працюють позмінно, вони не виконують встановленого мінімуму людино-днів, а у вільний від роботи час працюють на різних роботах.

Вказаний відповідачем лист не є нормативно-правовим актом, а висновок вказаного листа про невиконання трактористами встановленого мінімуму людино-днів з посиланням на закріплення двох трактористів за одним трактором та їх позмінну працю є взагалі на думку суду припущенням та нічім не підтвердженим висновком.

Між тим, судом встановлено, що Комісією взагалі не досліджено яким чином працював позивач.

При цьому Комісією при ГУ ПФУ порушена процедура розгляду заяви позивача, оскільки у відзиві не спростовано його твердження про те, що він в порушення п.9 Порядку не повідомлявся про час, дату та місце розгляду заяви про підтвердження стажу роботи, чим був позбавлений надати пояснення щодо своєї праці та її відображення в наявних документах, а також можливість надати пояснення іншим особам, які освідомленні про працю позивача.

При цьому згідно з трудовою книжкою позивача та архівними довідками позивача при прийнятому колгоспом мінімуму людино-днів у рік ним значно перевищений вказаний мінімум. Проте в рішенні відсутнє будь-яке обґрунтування неприйняття вказаних відомостей та не зарахування періодів праці до пільгового стажу.

Таким чином рішення Комісії при ГУ ПФУ від 28.02.2018 року (протокол№2), а також прийняте на його підставі рішення ОСОБА_2 ОПФУ від 23.03.2018 року №100, прийняті у межах повноважень, але не на підставі закону, з порушенням процедури прийняття рішення, з порушенням права особи на участь у процесі прийняття рішення, не добросовісно, нерозсудливо, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому суд вважає їх неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки. Призначення пенсії є дискрецією пенсійного органу в основі якої є повне та об’єктивне дослідження документів наданих особою для призначення пенсії.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності.

.Частиною 4 ст.245 КАС України встановлено, що у випадку, визначеному п.4 ч.2 цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Відповідно до п. 4 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії.

По даний справі суд визнає протиправними рішення відповідача суб’єкта владних повноважень, але враховуючи їх прийняті на підставі неповного, необ’єктивного дослідження всіх документів, що є дискрецією відповідачів, та висновок суду щодо неправомірного посилання в рішенні від 28.02.2018 року як на підставу його прийняття на те, що за трактором закріплено два трактористи, суд вважає необхідним застосувати положення 4 ст.245 КАС України щодо зобов’язання суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що з метою належного та ефективного захисту прав позивача необхідно зобов'язати відповідачів повторно розглянути заяви позивача, з врахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши докази надані сторонами з урахуванням встановлених обставин по справі суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними та скасування рішень ОСОБА_2 ОУПФ від 23.03.2018 року №100», комісії при ГУ ПФУ від 28.02.2018 року (протокол №2) та зобов’язання ГУ ПФУ розглянути повторно заяву позивача від 05.02.2018 року про підтвердження стажу роботи, зобов’язати Ізмаїльське ОУПФ розглянути повторно заяву позивача 18.12.2017 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу – машиністу.

Відповідно до ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача витрат зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 9, 72, 77, 139, 241-243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (вул. Миру,56, с. Василівка, Болградський р-н, Одеська область, 68752, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул. Кишинівська, 56, м. Ізмаїл, Одеська обл., 68609, код ЄДРПОУ 37743414), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатка,83, м.Одеса, 65104, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов’язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_2 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області від 23.03.2018 року №100 щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправним та скасувати рішення з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУ ПФУ в Одеській області від 28.02.2018 року (протокол №2) щодо відмови ОСОБА_1 в підтверджені стажу роботи у період з 1982 року по 2004 рік на посаді тракториста-машиніста, необхідного для призначення пенсії на пільгових умовах.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 05.02.2018 року про підтвердження стажу роботи.

Зобов’язати Ізмаїльське об’єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області розглянути повторно заяву ОСОБА_1 від 18.12.2017 року про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу – машиністу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В.Катаєва

.