Ухвала суду № 75727411, 07.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

з питання відводу

07.08.2018р. справа № 820/2872/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представника позивача - подав заяву про слухання у відсутність,

представників відповідача - Гуди К.П., Книги Ю.Ю., Юсупової М.С., Григор'єва М.В.,

розглянувши у відкритому засіданні заяву представника відповідача Гуди К.П. про відвід судді по справі за позовом ТОВ "Системи прогресивної очистки" до ГУ ДФС у Харківській області про визнання протиправним та скасування 1) наказу від 28.02.2018 р. №1434, 2) податкового повідомлення - рішення від 29.05.2018р. №00001661403, 3) податкового повідомлення - рішення від 29.05.2018р. №00001671403, 4) вимоги від 29.05.2018р. №Ю-0000461316, 5) рішення №0009901316 від 29.05.2018р.,-

встановив:

07.08.2018 р. до суду надійшла складена представником відповідача Гудою Катериною Петрівною заява про відвід судді Сліденка А.В.

Дана заява аргументована доводами про те, що існують сумніви в неупередженості та об'єктивності судді, котрі зумовлені: 1) участю у розгляді та вирішенні справи №820/4761/13, 2) неповній оплаті судового збору, 3) не зазначенням обставин, якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги, 4) неподанням позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог.

Вирішуючи по суті подану заяву, суд зазначає, що правовідносини з приводу відводу судді від справи унормовані, насамперед, приписами ст.ст. 36-41 КАС України та Закону України "Про запобігання корупції" як акту права, положення якого підлягають застосуванню у субсидіарному порядку.

За матеріалами справи судом встановлено, що 17.04.2018 р. до суду надійшов позов ТОВ "Системи прогресивної очистки" з вимогою про визнання протиправним та скасування наказу ГУ ДФС у Харківській області від 28.02.2018 р. №1434.

Ухвалою суду від 18.04.2018 р. даний позов було залишено без руху у зв'язку з недоліками в оформленні.

21.05.2018 р. після усунення заявником недоліків в оформленні позову судом було прийнято рішення про відкриття провадження в адміністративній справі, підготовче судове засідання було призначено на 11.06.2018 р.

08.06.2018 р. до суду надійшла заява позивача про зміну вимог, а саме: про визнання протиправним та скасування 1) наказу від 28.02.2018 р. №1434, 2) податкового повідомлення - рішення від 29.05.2018р. №00001661403, 3) податкового повідомлення - рішення від 29.05.2018р. №00001671403, 4) вимоги від 29.05.2018р. №Ю-0000461316, 5) рішення №0009901316 від 29.05.2018р.

Оскільки перелічені рішення владного суб'єкта були винесені у процедурі реалізації матеріалів податкової перевірки, проведеної на виконання приписів наказу від 28.02.2018 р. №1434 (тобто вимоги про скасування наказу та податкових-повідомлень рішень у розумінні ст. 21 та 172 КАС України є пов'язаними одними і тими ж підставами походження), а за правовою суттю змістом заяви "Про зміну позовних вимог" є збільшення позовних вимог, судом було постановлено протокольну ухвалу про прийняття до провадження названого процесуального документу.

При цьому, суд взяв до уваги наведені позивачем доводи про те, що чинне національне законодавство України не містить чіткого однозначного та зрозумілого критерію для розмежування позовів на матеріальні вимоги та нематеріальні вимоги.

Суд також взяв до уваги положення п. 2 роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1995 р. № 02-5/451 "Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби" (котре формально є діючим і досі), де зазначено, що у разі подання позову до податкового органу з вимогою, не пов'язаною із поверненням (стягненням) коштів, така позовна заява має немайновий характер.

Тому з огляду на положення ст. 4 та п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України (в частині правила розв'язання правила конфлікту інтересів), Закону України "Про виконання та застосування практики Європейського суду з прав людини", рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України" та від 07.07.2011 року у справі "Сєрков проти України" при поширенні на спірні правовідносини норм Закону України "Про судовий збір" суд виходив з найбільш сприятливого для платника допустимого поза розумним сумнівом тлумачення змісту належної норми права.

Збільшені вимоги були оплачені позивачем у повному обсязі як вимоги нематеріального характеру.

Відтак, обставина стану оплати судового збору не була сприйнята судом як достатня перешкода у доступі до правосуддя.

При вирішенні питання про прийняття до провадження збільшених вимог суд виходив із змісту поданого платником акту №1486/20-40-14-03/37365048, котрий був складений на виконання приписів раніше оскарженого до суду по цій же справі наказу ГУ ДФС у Харківській області від 28.02.2018 р. №1434.

Суть здійснених контролюючим органом донарахувань полягала у використанні Головним управлінням 1) складених іншими органами доходів і зборів (за місцем обліку контрагентів - постачальників) офіційних письмових документів у вигляді Податкової інформації, 2) окремих процесуальних документів кримінального провадження на стадії досудового розслідування, 3) власній юридичній оцінці вчинених між платником податків та фізичними особами - громадянами цивільних правочинів як трудових договорів.

Інших доводів на підтвердження факту скоєння особою податкового правопорушення текст акту перевірки не містив.

Водночас із цим, у тексті заяви "Про зміну позовних вимог" платник податків виклав аргументи з приводу незгоди з проведеними контролюючим органом додатковими нарахуваннями зобов'язань за спірними рішеннями.

Такі аргументи полягали у незаконності здійснених контролюючим органом донарахувань у зв'язку з юридичною неспроможністю обраних владним суб'єктів мотивів, а відтак, об'єктивно не потребували підкріплення доказами.

За таких обставин, суд не мав правових підстав для визнання поданої платником заяви про збільшення позовних вимог такою, що оформлена без дотримання вимог ст.ст. 160-161 КАС України.

Розглядаючи заяву про відвід, суд бере до уваги, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В. не брав участі у вирішенні справи №820/4761/13. Дана справа за позовом фізичної особи-громадянина Нгуєн Тхі Хієн до Комінтернівського ВДРАЦС Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції про зобов'язання вчинити певні дії була розглянута і вирішена суддею Харківського окружного адміністративного суду Спірідоновим М.О.

З огляду на викладене, суд не знаходить передбачених ч. 1 ст. 36 КАС України підстав для задоволення заяви про відвід за доводами заяви контролюючого органу.

З метою засвідчення об'єктивності судом за власною ініціативою з'ясовано, що суддя Сліденко А.В. брав участь у розгляді справи №820/4761/17.

Позивачем по даній справі дійсно було ТОВ "Системи прогресивної очистки", а результатом вирішення спору судом стало визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0000701408 від 06.10.2017 р.

Станом на теперішній час рішення суду у справі №820/4761/17 є чинним.

А відтак, лише незгода особи з процесуальним рішенням суду не може бути підставою для висновку про упередженість чи необ'єктивність судді.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 36-41, 72-76, 90, 211, 236, 241-243, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

1. Передати заяву про відвід для вирішення по суті у порядку ч. 4 ст. 40 КАС України іншому складу суду, зупинивши провадження у справі.

2. Роз'яснити, що ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту проголошення (підписання).

Суддя Сліденко А.В.