Ухвала суду № 75727327, 06.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/3869/18

УХВАЛА

06 серпня 2018 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Соколенко О.М., розглянувши матеріали позову комунального підприємства - фірми «Райдуга» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги,-

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2018 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов комунального підприємства - фірми «Райдуга» до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому позивач просить суд визнати незаконними податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Розглянувши даний позов, суд вважає, що він не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України.

Згідно з приписами п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.4 КАС України відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Частиною 3 статті 46 КАС України визначено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Так, предметом позову у даній справі є:

- податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207;

- рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25.

Однак, комунальне підприємство - фірми «Райдуга» вказує у якості відповідача лише Головне управління ДФС в Одеській області.

Натомість, оскаржуючи рішення Державної фіскальної служби України, у позовній заяві позивач не визначає процесуальний статус Державної фіскальної служби України.

Таким чином, позивачу необхідно визначитись із процесуальним статусом Державної фіскальної служби України у даній адміністративній справі з урахуванням заявлених позовних вимог.

Згідно п.5 та п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Однак, позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду інформацію наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Частиною 2 статті 79 КАС України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач, окрім іншого, посилається на те, що рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 отримано позивачем 05.07.2018 року та зареєстроване за №139.

Однак, доказів на підтвердження даних обставин позивач до суду не надає

Таким чином, позивачу необхідно надати до суду докази отримання 05.07.2018 року вказаного рішення та докази його реєстрації на підприємстві позивача (зокрема, копію конверта, в якому надійшло дане рішення, витяг з журналу реєстрації вхідних документів, тощо).

При цьому, суд зазначає, що згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до вимог п.3 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається ціна позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Як вже зазначалось вище, предметом позову у даній справі є, в тому числі, податкове повідомлення-рішення №0065571207 від 10.04.2018 року, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 4080,00 грн.

Оскаржуваний акт індивідуальної дії (податкове повідомлення-рішення) породжує підстави для змін майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Як вбачається зі змісту Рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі "Щокін проти України" збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про накладення штрафу та інших штрафних санкцій тощо.

Враховуючи викладене, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення породжує підстави для зміни майнового стану позивача, у зв'язку із чим даний позов є позовом майнового характеру.

Таким чином, позивачу необхідно зазначити ціну позову за даною позовною вимогою.

Частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

У відповідності до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" з 1 січня 2018 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб 1762,00 грн.

Враховуючи, що предметом позову у даній справі є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25, даний позов, окрім вимоги майнового характеру, містить вимогу немайнового характеру, а саме:

- про визнання незаконним рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги.

Тобто, позивачем у пункті 1 прохальної частини позовної заяви заявлено фактично 2 позовні вимоги, - одну вимогу майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином судовий збір за подачу даного позову з однією вимогою немайнового характеру та однією вимогою майнового характеру складає 3524,00 грн. (1762,00 грн. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб) + 1762 грн. (4080,00 грн.*1,5%, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

На підтвердження сплати судового збору позивачем надано до суду платіжне доручення №20 від 31.07.2108 року про сплату 1762,00 грн.

Таким чином, комунальному підприємству - фірма «Райдуга» необхідно надати до суду докази доплати судового збору у розмірі1762,00 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з п.2 ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Відповідно до ч.9 ст.264 КАС України суд може визнати нормативно-правовий акт протиправним (незаконним чи таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили) та нечинним повністю або в окремій його частині.

Отже, індивідуальний акт може бути визнаний судом лише протиправним та скасованим.

Однак, позивачем заявлено вимогу про визнання незаконними податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 10.04.2018 року №0065571207 та рішення Державної фіскальної служби України від 15.06.2018 року №20447/6/99-99-11-03-01-25 про результати розгляду скарги.

Таким чином, позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до приписів п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

Згідно ч. 1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч.6 ст.120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Виявлені недоліки мають бути усунені позивачем шляхом надання до суду (з копією для відповідача):

- інформації щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, ксерокопії яких додано до позовної заяви;

- надання до суду доказів, визначених в ухвалі суду;

- доказів доплати судового збору у розмірі 1762,00 грн.;

- уточненої позовної заяви із зазначенням процесуального статусу Державної фіскальної служби України та викладом позовних вимог у відповідності до приписів п.2 ч.1 ст.5 КАС України.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суддя доходить висновку, що адміністративний позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Суд вважає за доцільне також зазначити, що у разі своєчасного виконання ухвали суду, та направлення необхідних документів засобами поштового зв'язку, позивачу, з метою попередження повернення судом позовної заяви позивачеві з підстав невиконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху, необхідно завчасно повідомити суд відповідними засобами зв'язку (телефон, факс, електрона пошта, тощо) про надіслання матеріалів до суду, оскільки згідно з п.1 та п.2 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2; 3) між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+3; 4) між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Керуючись ст.ст. 120, 160, 161, 169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву комунального підприємства - фірми «Райдуга» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання незаконними податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали (в тому числі, якщо її копію отримано нарочно, засобами електронної пошти та факсимільного зв'язку) усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Соколенко