Рішення № 75727318, 07.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 серпня 2018 р. №820/4459/18

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панченко О.В., розглянувши в порядку письмового провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,61054, код НОМЕР_2) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б,м. Харків,61170, код ЄДРПОУ22682655) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова щодо сплати позивачу пенсії по інвалідності за період з лютого 2015 по травень 2016 у розмірі призначеної та нарахованої пенсії;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова сплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності за період з лютого 2015 по серпень 2015 включно - у сумі 5710 грн. 28 коп. щомісяця, з вересня 2015 по квітень 2016 включно у сумі 5766 грн. 64 коп. щомісяця, за травень 2016 - у сумі - 5780 грн. 64 коп. з урахуванням отриманих за цей період сум пенсії відповідно до довідки про розмір призначеної і фактично виплаченої пенсії за період з 01.02.2015 по 30.05.2016 включно, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 2005 року знаходить на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова і отримує пенсію по інвалідності. Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії не підлягають оподаткуванню. Однак, незважаючи на це, Законом України від 28.12.2014 № 71-VІІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" підпункт 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно до якої до загального місячного ( річного ) оподатковуваного доходу платника податку включаються "Суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення". У зв'язку з тим, що до щомісячного оподаткованого доходу платника податків цим законом включено пенсію, то з суми пенсії утримується і військовий збір у розмірі 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, який введений Законом України від 31.07.2014 № 1621-У 11 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України". На виконання викладених вище норм законів Відповідач по справі в період з лютого 2015 р. по травень 2016 р. включно щомісяця утримував з її щомісячної пенсії податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Всього за цей час відповідачем по справі утримано з пенсії податок на доходи фізичних осіб у сумі 4653 грн. 28 коп., та військовий збір у сумі 465 гри. 30 коп., що підтверджується довідкою, виданою відповідачем. 27 лютого 2018 р. Конституційним Судом України прийнято рішення № 1-р/2018 по справі № 1-6/2018, відповідно до якого визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України. Тому, 25.04.2018 року позивач звернулась до відповідача з заявою про сплату їй пенсії по інвалідності за період з лютого 2015 р. по травень 2016 р. включно у розмірі призначеної пенсії без утримання з пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору з урахуванням раніше отриманих нею сум. Листом від 05.05.2018 року №363/Т-3 відмовлено позивачу у поверненні утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору з лютого 2015 по травень 2016 включно та рекомендовано звернутись до відповідного органу Державної фіскальної служби України та подати заяву. Вважає бездіяльність відповідача протиправною. У зв'язку з чим просила задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

На виконання ухвали суду від 08.06.2018р. відповідачем 02.07.2018 року надано відзив, в якому останній зазначив, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова з 19.02.2014 року та отримує пенсію по інвалідності обчислену згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV. Платником податку на доходи фізичних осіб та військового збору є фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні (п. 162.1ст. 162, п. п. 1.1. п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Підпунктом 164.2.19. п. 164.2 ст. 164 Кодексу (у редакції Закону України від 28.12.2014№ 71- VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності з 01.01.2015) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включалися, зокрема, суми пенсії (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України згідно із законом, якщо її розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - в частині такого перевищення. Даний розмір оподаткування пенсій діяв до 30.06.2016. Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2018 № 1-р/2018 визначено, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу. При цьому положення абзацу першого п. п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Враховуючи зазначене, нараховані податковим агентом - Пенсійним фондом України, платнику податку - фізичній особі, суми пенсій з 01.01.2015 до 27.02.2018 оподатковувалися податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах. Отже, підстави для повернення податку на доходи фізичних осіб та військового збору, стягнутого з ОСОБА_1 згідно Податкового кодексу України, зазначені у довідці відповідача відсутні, оподаткування здійснювалося у межах, на підставі і у порядку, визначеному чинним законодавством. Просив суд відмовити у задоволені позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Московському районі та отримує пенсію по інвалідності.

25.04.2018 року позивач звернулась до відповідача з заявою про сплату їй пенсії по інвалідності за період з лютого 2015 р. по травень 2016 р. включно у розмірі призначеної пенсії без утримання з пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору з урахуванням раніше отриманих нею сум (а.с. 17).

Листом від 05.05.2018 року №363/Т-3 відмовлено позивачу у поверненні утриманого податку на доходи фізичних осіб та військового збору з лютого 2015 по травень 2016 включно та рекомендовано звернутись до відповідного органу Державної фіскальної служби України та подати заяву (а.с. 18-19).

З наявної в матеріалах справи копії довідки про розмір нарахованої пенсії та розмір утримань як з працюючого пенсіонера за період з лютого 2015 року по травень 2016 року включно вбачається, що в цей період із розміру нарахованої позивачу пенсії проводились утримання у загальному розмірі 5118,58 грн. (а.с.12).

Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Починаючи з 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким внесено ряд змін до Податкового кодексу України та до Бюджетного кодексу України.

Підпунктами 162.1.1, 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України встановлено, що починаючи з 01 січня 2015 року платниками податку на доходи фізичних осіб є, зокрема фізична особа - резидент, яка отримує доходи як із джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, податковий агент.

Об'єктом оподаткування резидента, відповідно статті 163 Податкового кодексу України, є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Пунктом 164.1 статті 164 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 167.4 статті 167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Крім того, пунктом 16-1 Підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України закріплено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Згідно з підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З положень вищевказаних норм права вбачається, що не підлягає оподаткуванню пенсія, призначена учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Відповідно до підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи як сума пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримувана платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, крім випадку, визначеного підпунктом 164.2.19 пункту 164.2 статті164 цього Кодексу, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.

Оскільки положення Податкового кодексу України в частині оподаткування пенсій набрали чинності 01 січня 2015 року і не визнані такими, що не відповідають Конституції України, то відповідач, здійснюючи відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору із пенсії позивача, що як встановлено судом перевищує три розміри мінімальної заробітної плати, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством, зокрема статтями 164, 165 Податкового кодексу України.

При цьому судом враховано, що 27.02.2018 року Конституційним судом України прийнято рішення №1-р/2018 у справі №1-6/2018 за конституційними поданнями 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців тринадцятого, чотирнадцятого пункту 32 розділу І Закону України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України.

Цим Рішенням визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати.

Як зазначається у Рішенні, у сфері пенсійного забезпечення справедливим має визнаватися такий підхід законодавця, за якого забезпечується пропорційне співвідношення між страховими внесками та призначеним розміром пенсійних виплат, а застрахована особа може безперешкодно реалізувати своє право на пенсію у повному обсязі.

У законодавстві про пенсійне забезпечення в Україні таке співвідношення досягається встановленням залежності розміру пенсії від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Саме тому запровадження її оподаткування, починаючи з певного її розміру, на думку Конституційного Суду України, порушує справедливий підхід до встановлення пенсії, оскільки призводить до зменшення її фактичного розміру, який встановлюється з урахуванням співвідношення між тривалістю страхового стажу та розміром заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Конституційний Суд України також констатував, що після запровадження у законодавстві України з 1 липня 2014 року оподаткування пенсій упродовж двох років Верховна Рада України тричі вносила зміни.

За таких обставин особи, які мають право на пенсійні виплати, об'єктивно не могли бути впевненими у своїх правомірних очікуваннях щодо стабільності правового регулювання у цій сфері.

Отже, встановлення Верховною Радою України у законодавстві України оподаткування пенсій та зміни суми, з якої починається таке оподаткування, суперечить таким елементам конституційного принципу верховенства права, як правова визначеність, правова передбачуваність, правомірні очікування та справедливість.

Відповідно до рішення положення абзацу першого підпункту 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 27.02.2018 року є неправомірними дії відповідача щодо оподаткування щомісячного довічного грошового утримання позивача, якщо його розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.

Відповідно до ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України", закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України втратили чинність з 27 лютого 2018 року.

Враховуючи вище наведене, суд доходить висновку, що станом на дату виникнення спірних правовідносин абз. 1 пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України був чинним, а відтак підлягав застосуванню та поширював свою дію на спірні правовідносини.

Доказів здійснення відповідачем відрахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору із пенсії позивача з березня 2018 року позивачем до суду не надано, та під час судового розгляду справи не встановлено.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, так як в діях відповідача відсутня протиправність.

Розподіл судових витрат здійснюється з урахуванням норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.257,258,262, 246, 255,295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, 61054, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) до Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (вул. Валентинівська, буд. 22-Б, м. Харків, 61170, код ЄДРПОУ 22682655) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення у відповідності до ст. 295 цього Кодексу. Або в порядку, передбаченому п.15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Панченко