Рішення № 75726841, 31.07.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/1559/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Дубінчина О.М.,

позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - Барабаш Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2018 року ОСОБА_2 /надалі - позивач; ОСОБА_2/ звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області /надалі - відповідач; Полтавське ОУПФУ Полтавської області/ про визнання неправомірними дій Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі за період роботи з 05 квітня 1999 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи у подвійному розмірі за період роботи з 05 квітня 1999 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_2 працював фельдшером виїзної психіатричної бригади, робота у якій, відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі. Однак, відповідач у порушення статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не зарахував у подвійному розмірі стаж роботи позивача на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади за період з 05 квітня 1999 року по 31 травня 2011 року, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 червня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №816/1559/18, вирішено розгляд справи проводити за правилами строщеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті /а.с. 2-5/.

15 червня 2018 року до суду надійшов відзив відповідача на позов /а.с. 59-60/, у якому представник Полтавського ОУПФУ Полтавської області просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_2 отримує пенсію з 06.04.2002 по 2 групі інвалідності в розмірі фактичних збитків згідно частини 4 статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Вказаним законом не передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням стажу набутого після призначення пенсії. Зазначено, що при зверненні позивача до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою встановлено зразка та доданими до неї документами, пенсія буде обчислена у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 24 липня 2018 року витребувано докази та оголошено перерву у судовому засіданні до 15:00 31 липня 2018 року.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги з 05.04.1999 по 31.05.2011, що підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_2, копія якої знаходиться в матеріалах справи /а.с. 26-29/, а також архівними довідками Полтавської станції швидкої медичної допомоги №13 від 25.04.2018 /а.с. 30/ та №5 від 29.01.2018 /а.с. 31/, копії яких наявні у матеріалах справи.

16.02.2018 позивач звернувся до Полтавської ОУПФУ Полтавської області із заявою, у якій просив надати у письмовому вигляді інформацію щодо причин не зарахування до його загального стажу у подвійному розмірі періоду роботи з 05.04.1999 по 01.06.2011 на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади, а також просив визначити загальний трудовий стаж ОСОБА_2 /а.с. 44/. Разом із заявою позивачем було подано до Полтавського ОУПФУ Полтавської області архівну довідку Полтавською станцією швидкої медичної допомоги № 5 від 29.01.2018 /а.с. 45/.

Листом від 14.03.2018 № 125/Г-14 /а.с. 46/ Полтавське ОУПФУ Полтавської області повідомило позивача, що за документами пенсійної справи пенсію з 01.10.2017 обчислено по 2 групі інвалідності згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058, оскільки розмір пенсії за таких умов збільшується. Для підтвердження винесеного рішення пенсійну справу направлено до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області. Інформацію щодо перерахунку пенсії буде надано додатково. Зазначено, що для перерахунку пенсії з урахування стажу, набутого після призначення пенсії з урахування періоду з 05.04.1999 по 31.05.2011 в пільговому обчисленні, ОСОБА_2 необхідно звернутися до управління з паспортом, ідентифікаційним номером та трудовою книжкою для надання заяви встановленого зразка. Вказано, що при умовному обчисленні тривалість стажу на даний час згідно наданої ОСОБА_2 довідки Полтавської станції швидкої медичної допомоги від 25.01.2018 №5 та згідно даних персоніфікованого обліку, з урахуванням періоду з 05.04.1999 по 31.05.2011 в пільговому обчисленні, складає 45 років. Крім того, повідомлено, що для зарахування до стажу періоду з 05.04.1999 по 31.05.2011 в пільговому обчисленні, уточнюючу довідку необхідно поповнити даними, що в цей період ОСОБА_2 не надавалась відпустка без збереження заробітної плати більше одного місяця.

Листом від 02.04.2018 № 125/Г-14 /а.с. 48/ Полтавське ОУПФУ Полтавської області додатково повідомило позивача, що для зарахування стажу, відпрацьованого після призначення пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, в тому числі і періоду роботи фельдшером виїзної психіатричної бригади з 05.04.1999 по 31.05.2011, ОСОБА_2 необхідно надати заяву до управління про переведення на пенсію згідно Закону 1058.

26.04.2018 позивач звернувся до начальника Полтавського ОУПФУ Полтавської області зі скаргою, у якій просив провести перерахунок призначеної пенсії з зарахуванням стажу роботи у подвійному розмірі за період роботи фельдшером виїзної психіатричної бригади з 05.04.1999 по 01.06.2011 /а.с. 49/. До вказаної скарги позивачем додано архівну довідку від 25.04.2018 /зворот а.с. 49/.

Листом від 23.05.2018 № 367/Г-14/2 /а.с. 50/ Полтавське ОУПФУ Полтавської області повідомило позивача, що з приводу перерахунку пенсії з урахуванням стажу роботи в подвійному розмірі за період роботи фельдшером виїзної психіатричної бригади з 05.04.1999 по 01.06.2011 управлінням надано вичерпну відповідь листами від 14.03.2018 та від 02.04.2018 № 125/Г-14.

Позивач не погодився з діями Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи позивача у подвійному розмірі за періоду роботи з 05 квітня 1999 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 працював на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги з 05.04.1999 по 31.05.2011, що підтверджується записами у трудовій книжці ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 /а.с. 26-29/, архівними довідками Полтавської станції швидкої медичної допомоги №13 від 25.04.2018 /а.с. 30/ та №5 від 29.01.2018 /а.с. 31/, копії яких наявні у матеріалах справи.

За приписами частини 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров'я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров'я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров'я, а також у закладах з надання психіатричної допомоги зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України "Про психіатричну допомогу", заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров'я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов'язана з наданням психіатричної допомоги.

У свою чергу психіатричною допомогою у розумінні статті 1 вказаного Закону є комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" професійні права, обов'язки лікаря-психіатра, інших працівників, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, у тому числі здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, при наданні психіатричної допомоги встановлюються Основами законодавства України про охорону здоров'я, цим Законом та іншими законами. Лікар-психіатр, інші працівники, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, здійснюють догляд за особами, які страждають на психічні розлади, мають право на пільги, встановлені законодавством України для осіб, зайнятих на важких роботах та з шкідливими і небезпечними умовами праці.

Пунктом 3 Порядку проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2000 № 1465 встановлено, що обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), за місцем постійного проживання громадянина. Працівники МВС, Національної поліції, СБУ, Міноборони, співробітники Служби зовнішньої розвідки та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та особи рядового і начальницького складу Держспецзв'язку проходять обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди у відповідних відомчих лікувально-профілактичних закладах.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про проведення обов'язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17.01.2002 № 12, обов'язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у психіатричних закладах, закладах охорони здоров'я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі - психоневрологічні заклади), та надають психіатричну допомогу за місцем проживання громадян.

Отже, психіатричні бригади швидкої допомоги віднесені до закладів охорони здоров'я, що також підтверджується спільним листом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України та Пенсійного фонду України від 29 грудня 2005 року № 625/0/15-05/039-6, № 10.01.09/2606, № 16918/02-20, а тому час роботи позивача в психіатричній бригаді швидкої допомоги відноситься до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Посилання відповідача про те, що положення статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються лише до страхового страху відпрацьованого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є необґрунтованими, оскільки згідно п.16 Розділу ХV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Отже, враховуючи те, що стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначає пільгові умови права на пенсію за віком, суд дійшов висновку про наявність у відповідача обов'язку зарахувати вказаний стаж роботи позивача у подвійному розмірі.

Аналогічна правова позиція висловлена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.03.2016 провадження № К/800/47677/15.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2018 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії /а.с. 81/, у якій просив перевести його на інший вид пенсії - на пенсію за віком.

Рішенням Полтавського об'єднаного управління ПФУ №916030159790 ОСОБА_2 переведено на пенсію за віком та здійснено перерахунок пенсії позивача /а.с. 77-78/.

Витягом з ІКІС ПФУ: підсистема призначення та виплати пенсії підтверджено, що на даний час до стажу роботи позивача відповідачем зараховано у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" стаж роботи на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги з 05.04.1999 по 31.12.2003, водночас до стажу роботи позивача не зараховано у подвійному розмірі період роботи на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги за період з 01.01.2004 по 31.05.2011.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, що полягають у відмові ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги та зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040) зарахувати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36000) до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги.

Натомість, позовні вимоги у частині визнання неправомірними дій Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі за період роботи з 05 квітня 1999 року по 31 грудня 2003 року фельдшером виїзної психіатричної бригади та зобов'язання Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_2 до стажу роботи у подвійному розмірі за період роботи з 05 квітня 1999 року по 31 грудня 2003 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги задоволенню не підлягають, оскільки на час розгляду даної справи відповідачем було зараховано до стажу роботи позивача у подвійному розмірі на підставі статті 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" період роботи ОСОБА_2 на посаді фельдшера виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги з 05.04.1999 по 31.12.2003.

Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Прохальна частина адміністративного позову містить клопотання позивача про стягнення з відповідача Полтавського ОУПФУ Полтавської області на користь ОСОБА_2 судових витрат.

Водночас, позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до закону та судовий збір за подання позовної заяви не сплачував.

У позовній заяві позивач наводить розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10423 грн. та зазначає, що з урахуванням майнового стану позивача, за домовленістю сторін розмір гонорару зменшений до 6000 грн.

Частинами 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до частин 4, 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В матеріалах справи знаходиться ордер № 028 про надання правової допомоги ОСОБА_2 на підставі договору про надання правової допомоги від 14.05.2018 для ведення цивільної справи (кримінального провадження) у Полтавському окружному адміністративному суді адвокатом Павленком Анатолієм Івановичем /а.с. 67/ та копія угоди від 14.05.2018, у якій зазначено, що ОСОБА_2 звернувся за юридичною допомогою для ведення в Полтавському окружному адміністративному суді адміністративного позову про визнання дій неправомірними та ін. /а.с. 68/. У вказаній угоді від 14.05.2018 відсутні відомості про попередню оплату та загальну суму оплати.

Позивачем не надано до суду доказів на підтвердження фактичної оплати на правничу допомогу адвоката, а саме розрахункових документів (квитанції, платіжного доручення тощо), а також акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

За таких обставин, відсутні підстави для розподілу між сторонами витрат на правничу допомогу адвоката.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36000) до Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040) про визнання дії неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Полтавського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, що полягають у відмові ОСОБА_2 в зарахуванні до стажу роботи у подвійному розмірі періоду роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги.

Зобов'язати Полтавське об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області (ідентифікаційний код 40383769, вул. Івана Мазепи, 30, м. Полтава, 36040) зарахувати ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 36000) до стажу роботи у подвійному розмірі період роботи з 01 січня 2004 року по 31 травня 2011 року фельдшером виїзної психіатричної бригади Полтавської станції швидкої медичної допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного адміністративного суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться Полтавський окружний адміністративний суд.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Повне рішення складено 06 серпня 2018 року.

Суддя С.С. Сич