Ухвала суду № 75725882, 20.07.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/884/18 Справа № 210/3508/18 Слідчий суддя - Літвіненко Н. А. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2018 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді – доповідача Мазниці А.А.

суддів Іванової А.П., Крот С.І.

при секретарі Лошаковій А.С.

за участю:

прокурора Кучеренка Д.О.

заявника ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 р. про арешт майна, -

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній захисник просить оскаржувану ухвалу слідчого судді від 02.07.2018 року скасувати частково, виключи із арешту майно, а саме автомобіль Toyota Rav 4, номерний знак НОМЕР_1, кузов № НОМЕР_2, який належить ОСОБА_2

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді від 02 липня 2018 р. задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно та накладено арешт з забороною відчуження, розпорядження та користування на визначений перелік майна, зокрема на автомобіль:

- TOYOTA RAV4, 1987 (2013), АЕ 1008 АК, куз. №JTMREREVX0D003742, зареєстрований за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Обґрунтовуючи прийняте рішення слідчий суддя зазначив, що в провадженні СВ Металургійного ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №42017040000000645 від 01.06.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, у вчиненні якого підозрюється: ОСОБА_5

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.

У разі визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінальних інкримінованих правопорушень йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може негативно вплинути на кримінальне провадження, а тому клопотання підлягає задоволенню в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що оскаржувана ним ухвала слідчого судді є необґрунтованою, безпідставною та винесеною в порушення вимог КПК України, та без дотримання практики ЄСПЛ.

Вказує, що в ОСОБА_2 будь-який процесуальний статус у кримінальному провадженні №42017040000000645 відсутній, як не має вона і відношення до даного провадження взагалі, втім частина майна, на яке оскаржуваною ухвалою було накладено арешт, а саме автомобіль TOYOTA RAV4, 1987 (2013), АЕ 1008 АК, куз. №JTMREREVX0D003742, належить їй та за нею зареєстроване, що підтверджується копією договору купівлі - продажу від 02.12.2017 р. та копією технічного паспорту на автомобіль, і вона є добросовісним його набувачем.

Зазначає, що в ухвалі суду першої інстанції не вказано правової підстави арешту майна, що є порушенням норм чинного кримінального процесуального законодавства, оскільки при накладенні арешту на майно мають бути зазначені підстави серед наявних у ст. 170 КПК України з урахуванням положень ст. 98 цього кодексу.

Заслухавши суддю-доповідача; заявника та її захисника, які апеляційну скаргу підтримали; прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував; дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарг, колегія суддів приходить до наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому процесуальним законом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Цей перелік є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 р. у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку – вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Згідно ч. 3 ст. 172 КПК України недотримання слідчим, прокурором вимог процесуального закону у цій частині є підставою для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Вирішуючи по суті клопотання слідчого про арешт майна, слідчий суддя не взяв до уваги, що воно не відповідає вищезазначеним вимогам процесуального закону.

Так, клопотання слідчого містить лише загальні формулювання підстав і мети арешту майна згідно процесуального закону, зокрема загальне посилання на ч. 2 ст. 172 КПК України без подальшої конкретизації мети арешту, з яких не вбачається за можливе встановити, чи є предмет арешту речовим доказом, або підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації, або пропонується забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Зважаючи на те, що слідчим не визначені конкретні підстави та мета арешту майна, при розгляді цього клопотання неможливо встановити, чи входить ОСОБА_2 за своїм процесуальним статусом до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному випадку, та чи наведені достатні підстави для арешту майна відповідно до визначеної мети такої процесуальної дії.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу слідчого судді – скасувати, клопотання – повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 – задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 липня 2018 року про арешт майна – скасувати в частині, що стосується автомобіля TOYOTA RAV4, 1987 (2013), держ. номер НОМЕР_1.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно в частині, що стосується автомобіля TOYOTA RAV4, 1987 (2013), держ. номер НОМЕР_1, – повернути прокурору в порядку ч. 3 ст. 172 КПК України для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

_____ _____ _____

ОСОБА_1 ОСОБА_6 ОСОБА_7