Ухвала суду № 75725458, 16.07.2018, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 липня 2018 року справа № 0440/5230/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Павловський Д.П., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменникової Галини Валеріївни (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 58, кабінет 213) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 липня 2018 року представником ОСОБА_1 подано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву до державного реєстратора прав на нерухоме майно Письменникової Галини Валеріївни Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради , в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним рішення № 40460606 від 03.04.2018 року державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменникової Галини Валеріївни щодо відмови ОСОБА_1 у державній реєстрації припинення обтяження за ухвалою Бабушкінського районного суду від 14.04.1995 року у справі № 2-22/1998;

- зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменникову Галину Валеріївну провести державну реєстрацію припинення арешту нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження 5116645: невизначене майно, садовий будинок за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Байкальська, ділянка 9.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що позов подано з порушенням вимог закону.

Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Проте, в порушення пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків відповідача, якщо такий відомий позивачу.

Також, відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Так, згідно із статтею 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

За змістом позовних вимог позивач просить суд визнати протиправним рішення та зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменникову Галину Валеріївну вчинити певні дії, отже, судом встановлено, що предметом позову є вимоги, що містять немайновий характер.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з немайновими вимогами повинен був сплатити до суду судовий збір в сумі 704,80 грн., тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Проте, в порушення частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачем до позовної заяви не подано документу про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судом встановлено, що за змістом позовної заяви представником позивача заявлено клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору при подачі до суду даного позову та зазначено, що позивач не взмозі оплатити судовий збір.

Проте, судом встановлено, що в обгрунтування зазначеного, позивачем письмових доказів скрутного матеріального становища не подано.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також, частиною другою цього Закону передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто, лише за умови звернення до суду із клопотанням щодо звільнення від сплати судового збору суд може звільнити особу від сплати судового збору, а також, слід зазначити, що враховуючи майновий стан сторони є правом суду, а не обов'язком щодо звільнення її від сплати судового збору, на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Частиною 1 статті 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Отже, сплата судового збору за подання позовних заяв є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України.

Таким чином, позивачу слід слатити та надати до суду доказ сплатити судового збору із заявлених ним немайнових вимог у розмірі 704,80 грн., сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Відповідно до частини 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 172, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 щодо звільнення позивача від сплати судового збору за подання позову до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1) до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Письменникової Галини Валеріївни (місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Старокозацька, будинок 58, кабінет 213) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду інформації щодо реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача, а також реєстраційного номеру облікової картки платника податків відповідача, якщо такий відомий позивачу; а також, надання оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн., із заявлених позивачем немайнових вимог, сплаченого на реквізити: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача - 31211256026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, або надати документи, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.П. Павловський