Рішення № 75724834, 06.08.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. справа № 0940/1185/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 29.03.2018 звернувся до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області з заявою про здійснення перерахунку пенсії, знявши застосоване відповідачем обмеження заробітку до 5,6 розміру середньої заробітної плати за відповідні періоди з 01.09.1989 по 01.11.1993 та з 01.07.2000 по 01.01.2009. При цьому, ОСОБА_1 зазначив, що під час отримання заробітної плати позивачем за вищевказаний період не існувало обмежень максимальної величини заробітної плати. Листом №31/Ц-15Р від 16.04.2018 відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу. Вважаючи наведену відмову управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.07.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 23.07.2018, відповідно до якого Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області заперечило щодо заявлених позовних вимог. Згідно відзиву представник відповідача зазначив, що відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Указу Президента України №506/98 від 25.05.1998, у разі перевищення заробітною плати максимальної величини, з якої нараховується збір, для розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку та обчислення пенсії враховуються наступні суми: до 01.07.1998 - 5,6 середньої заробітної плати, після 01.07.1998 - 1000 грн., в подальшому вказані питання регулювалися окремими урядовими постановами. Представник відповідача зазначив, що Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області правомірно відмовило позивачу в перерахунку пенсії, просив суд в задоволенні позову відмовити.

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заявах по суті справи, встановив наступне.

З 04.09.2009 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Позивач перебуває на обліку в Галицькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Івано-Франківської області, загальний стаж роботи - 39 років 6 місяців та пільговий стаж роботи за списком №2 - 7 років 7 місяців.

Згідно копій довідок про заробіток для обчислення пенсій, позивач працював в період з 1989 по 1993 роки в районах Крайньої Півночі (а.с.25), з 1999 по 2000 роки та з 2003 по 2009 роки страхові внески утримувались до Пенсійного Фонду Російської Федерації (а.с.26-28).

Заробітну плату позивача за період з 01.01.1989 по 31.01.1993 та з 01.07.2000 по 31.05.2009 взято за даними системи персоніфікованого обліку.

Пенсію обчислено в розмірі 3961,02 грн., виходячи із коефіцієнта стажу 0,39500, з врахуванням кратності 1,35 - 0,53325 та середньомісячного заробітку 7285,26 грн. (коефіцієнт зарплати - 4,62853).

29.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії, знявши застосоване відповідачем обмеження заробітку до 5,6 розміру середньої заробітної плати за відповідні періоди з 01.09.1989 по 01.11.1993 та з 01.07.2000 по 01.01.2009 (а.с.13-20)

16.04.2018 Галицьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області листом №31/Ц-15Р відмовило позивачу в перерахунку пенсії (а.с.30-34). Зокрема, в зазначеному листі №31/Ц-15Р від 16.04.2018 відповідач вказав, що з 01.10.2017 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» проведено масовий перерахунок пенсії. Так, розмір пенсії позивача склав 7085,62 грн., з яких застосовано коефіцієнт стажу 0,39500, коефіцієнт заробітку 4,62853, середня заробітна плата 3764,40 грн., доплата за 14 років понаднормового стажу 203,28 грн. (а.с.30-34).

Вважаючи відмову Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області в перерахунку пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому просив зобов'язати відповідача зняти застосоване до заробітної плати обмеження 5,6 для обчислення пенсії ОСОБА_1 за період: за вересень 1989 року; за квітень 1990 року; за грудень 1990 року; за грудень 1991 року; за грудень 1992 року; за лютий 1993 року; за квітень 1993 року; за травень 1993 року; за червень 1993 року; за липень 1993 року; за листопад 1993 року; за липень 2000 року; за серпень 2000 року; за жовтень 2000 року; за листопад 2000 року; за грудень 2000 року; за січень 2001 року; за лютий 2001 року; за березень 2001 року; за квітень 2001 року; за травень 2001 року; за червень 2001 року; за липень 2001 року; за серпень 2001 року; за вересень 2001 року; за жовтень 2001 року; за листопад 2001 року; за грудень 2001 року; за лютий 2003 року; за березень 2003 року; за квітень 2003 року; за травень 2003 року; за червень 2003 року; за липень 2003 року; за серпень 2003 року; за вересень 2003 року; за жовтень 2003 року; за листопад 2003 року; за грудень 2003 року; за січень 2004 року; за лютий 2004 року; за березень 2004 року; за квітень 2004 року; за травень 2004 року; за червень 2004 року; за липень 2004 року; за серпень 2004 року; за вересень 2004 року; за жовтень 2004 року; за листопад 2004 року; за грудень 2004 року; за січень 2005 року; за лютий 2005 року; за березень 2005 року; за травень 2005 року; за червень 2005 року; за липень 2005 року; за серпень 2005 року; за вересень 2005 року; за жовтень 2005 року; за грудень 2005 року; за січень 2006 року; за лютий 2006 року; за березень 2006 року; за квітень 2006 року; за травень 2006 року; за липень 2006 року; за серпень 2006 року; за жовтень 2006 року; за листопад 2006 року; за грудень 2006 року; за квітень 2007 року; за травень 2007 року; за жовтень 2007 року; за листопад 2007 року; за грудень 2007 року; за січень 2008 року; за травень 2008 року; за липень 2008 року; за листопад 2008 року; за січень 2009 року, включаючи весь фактичний заробіток, з яких утримувалися страхові внески без будь-якого обмеження та зробити перерахунок позивачу та виплатити недоплачені суми пенсії з 10.12.2017.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 01 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв.

Згідно абзацу 1 пункту 2 статті 41 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

Так, на виконання Указу Президента України від 25.05.1998 №506 «Про обмеження максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1064 від 13.07.1998 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів».

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №1064 від 13.07.1998 «Про встановлення максимальної величини фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу, з яких справляються збори (внески) до соціальних фондів» встановлено максимальну величину фактичних витрат суб'єктів господарювання на оплату праці працівників, суми оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу у розмірі 1000 гривень на місяць у розрахунку на одного працюючого, з яких відповідно до законів України справляються збори (внески) до Фонду соціального страхування, державного фонду сприяння зайнятості населення, Пенсійного фонду і Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Таким чином, якщо заробітна плата перевищує максимальну величину, з якої нараховується збір, для розрахунку індивідуального коефіцієнта заробітку та обчислення пенсії після 01.07.1998 враховувалась сума 1000 гривень, а в подальшому вказані питання регулювалися окремими урядовими постановами.

Однак, суд зазначає, що спірні правовідносини стосуються призначення та перерахунку пенсії, останні настають в момент виникнення в особи права на призначення пенсії та її перерахунок. У даному випадку позивачу призначено пенсію 04.09.2009, її перерахунок проведено з 01.10.2017, а відтак пенсійним органом правомірно застосовано до розглядуваних правовідносин частину 2 статті 41 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", норми якого чітко та однозначно (без виключень) передбачають застосування обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум для періодів до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір).

При цьому, посилання позивача на те, що під час отримання заробітної плати з 01.01.1989 не існувало обмежень максимальної величини заробітної плати суд відхиляє, оскільки у вказаний період не виникало правовідносин щодо призначення або перерахунку пенсії позивача.

Також зміни, які були внесені до пункту 2 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (пункт 2 доповнений абзацом другим) відповідно до Закону України №2343-ІV від 13.01.2005 «Про внесення змін до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» стосуються осіб, які отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць. Тобто, її дія на розглядуваний випадок не поширюється.

Таким чином, суд вважає, що відповідач правомірно застосував обмеження 5,6 розміру середньої заробітної плати при обчисленні складових пенсії ОСОБА_1

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області про визнання протиправними дій, не підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 (вулиця АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області (вулиця Шевченка, 10, місто Галич, Галицький район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40385724), про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Остап'юк С.В.