Рішення № 7571654, 14.01.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 січня 2010 р.           Справа 9/5-10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "САНВІТ-Холдінг", код ЄДРПОУ32304939, вул. М. Раскової, 23, оф. 620, м. Київ, 02002

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм"ясо", код ЄДРПОУ 33125301, вул. Желюка, 22, м. Тульчин, Вінницька область, 23600

про стягнення 12700,8 грн. заборгованості

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Гороховська А.О. - адвокат, представник за довіреністю

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Подано позов про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю"Тульчинм"ясо" 12700,80 грн.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання 14.01.2010р. не направив, документів витребуваних попередніми ухвалами суду не надав, причин неявки та неподання документів суду не повідомив. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, оскільки ухвалу від 09.12.2009 року було надіслано рекомендованим листом, отримання якої відповідачем стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1142268 від 16.12.09р.

На першому примірнику ухвали від 09.12.2009 року про порушення провадження у справі, яка наявна в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні доказів, письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача судом встановлено наступне: відповідно до видаткових накладних № РН-0000249 від 16.03.2009 року на суму 9878,40 грн. та № РН-0000299 від 26.03.09 року на суму 2822,40, Позивачем було поставлено, а Відповідачем було отримано товар на загальну суму 12 700,80 грн., за який згідно п. 1 статті 692 Цивільного кодексу України, Відповідач зобов'язаний сплатити після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів. Прийняття товару підтверджується видатковими накладними та довіреностями (серія АА №410310 від 16.03.09 р. та серія СО № 749790 від 25.03.09 р.) виданими на отримання цінностей довіреній особі.

Позивачем було направлено поштою цінним листом з описом Відповідачу лист з вимогою виконати зобов'язання по проведенню розрахунків за отриманий товар, але станом на 14.01.2010 р. день розгляду справи в суді, ніяких оплат Відповідачем проведено не було, і сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 12 700,80 гри..

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання і порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З метою досудового врегулювання спору Позивачем було направлено Відповідачу рекомендованим листом вимогу № 42 від 16 жовтня 2009 року. Однак Відповідач не відреагував на дану вимогу належним чиним.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який проігнорував господарське зобов 'яшння, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права і законні інтереси якого порушено.

Позивач змушений був звернутись до адвоката за юридичною допомогою та захистом своїх порушених прав.

Разом з тим позивачем заявлено до відшкодування за рахунок відповідача фактично понесених витрат на оплату послуг адвоката в розмірі 3000 грн. За результатами розгляду цієї вимоги суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З пункту 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Виходячи з викладеного, відшкодування витрат пов'язаних з оплатою послуг адвоката з надання правової допомоги можливе при сукупності наступних підстав: послуги повинні надаватись адвокатом (адвокатським бюро, колегією, фірмою, конторою чи іншими адвокатськими об'єднаннями); реальної оплати таких послуг до прийняття рішення у справі та підтвердження цієї оплати відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Відповідно до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи 22.10..2009 року між ТОВ "Санвіт - Холдінг" та адвокатом Гороховською А.О. укладено угоду на ведення справ в суді, відповідно до п.2.1 якої адвокат надає замовнику адвокатські послуги щодо захисту та представництва його інтересів в судових установах України у справі за позовом до ТОВ "Тульчинм"ясо" по стягненню заборгованості в сумі 12700,80 грн., за надання юридичних послуг з питань, передбачених договором замовник сплачує адвокату гонорар в сумі 3000 грн. відповідно до платіжного доручення № 1361 від 30.11.2009 р.

На підтвердження понесених позивачем витрат на оплату послуг адвоката суду надано платіжне доручення № 1361 від 30.11.2009 р. з якого вбачається, що адвокатом Гороховською А.О. отримано від ТОВ "Санвіт - Холдінг" за адвокатські послуги по справі № 9/5-10 3000 грн.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги відповідача по відшкодуванню витрат на оплату послуг адвоката є правомірними.

Однак, при цьому суд звертає увагу на п.12 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" де зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

В п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 року № 01-/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" наголошується на тому, що при визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

У постанові Верховного Суду України від 03.02.2004 року № 04/079 зі справи № 36/207 також наголошується на необхідності обґрунтування у розгляді справи витрат на оплату адвоката.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про задоволення послуг адвоката в суммі 1000 грн. В решті вимог, щодо відшкодування послуг адвоката відмовити, оскільки розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає заборгованість на загальну суму 12700,80 грн. послуги адвоката на загальну суму 1000 грн. та судові витрати.

          Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тульчинм"ясо" 23600 Вінницька область м. Тульчин вул. Желюка, 22 (п/р 26004300111113 в Першій філії ВАТ "ВАБАНК" у м. Києві МФО 321637 код ЄДРПОУ 33125301) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Санвіт - Холдінг" 02002 м. Київ вул. М. Раскової, 23 оф. 620 (р/р 26002032107511 в КМФ АКБ ХВ "Укрсоцбанк" м. Києва МФО 322012 код ЄДРПОУ 32304939) 12700,80 грн. основного боргу, 127,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 201,25 грн. за інфомаційно - технічне забезпечення судового процесу та 1000 грн. за надання правової допомоги.

В решті вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 січня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 02002 м. Київ вул. М. Раскової, 23 оф. 620

3 - відповідачу 23600 Вінницька область м. Тульчин, вул. Желюка, 22