Ухвала суду № 75716534, 06.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/10252/18

н/п 1-кс/640/8116/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2018 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

прокурора - Дзюби І.О.,

захисника - адвоката ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника Володимира Андрійовича по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018220490002497 від 09.06.2018, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, зі слів раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4, мешкає за адресою АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, -

встановив:

Сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у Харківській установі виконання покарань (№27) на 60 днів.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 09.06.2018 приблизно о 03.00 годині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння маючи умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, знаходячись за адресою: АДРЕСА_5 під час сварки з раніше незнайомим ОСОБА_3, що виникла на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, діючи умисно, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер та наслідки своїх дій, свідомо допускаючи їх настання, дістав ніж, яким наніс ОСОБА_3 декілька ударів ножем в область правого плеча, лівого бедра та в область грудної клітини, де знаходяться життєво важливі органи людини, спричинивши потерпілому, згідно довідки № ИБ4094 від 09.06.2018 наступні тілесні ушкодження: множинні колото-різані проникаючі та непроникаючі рани брючної порожнини, плевральної порожнини, лівосторонній пневмогемоторакс, що відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпечності для життя в момент заподіяння, таким чином виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпілому була своєчасно надана медична допомога.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 винним себе у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України не визнав.

Обґрунтованість повідомленої 09.06.2018 ОСОБА_1 підозри сторона обвинувачення підтверджує зібраними під час досудового розслідування доказами, наданими до суду, а також вказує на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.

11.06.2018 ухвалою Київського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 07.08.2018.

Разом з тим, строк застосування запобіжного заходу, обраного відносно ОСОБА_1, відповідно до ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2018, спливає 07.08.2018. Однак, направити обвинувальний акт до суду до закінчення строку запобіжного заходу не виявляється можливим з об'єктивних причин.

Враховуючи вищевикладене, лише обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 надасть змогу попередити вищезгадані ризики та забезпечити швидке, повне, неупереджене досудове розслідування і подальший судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_1

На підставі вищевикладеного є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор, слідчий підтримали клопотання, просили його задовольнити.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_1 просив відмовити в задоволенні клопотання, вказуючи про недоведеність ризиків, необґрунтованість повідомленої підозри та недопустимість доказів, та застосувати до його підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 20.00 год. до 08.00 год. за адресою АДРЕСА_2, вказуючи, що за вказаною адресою ОСОБА_1 мешкає з його бабусею ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка потребує догляду.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію адвоката ОСОБА_1, заперечував проти задоволення клопотання.

При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваного ОСОБА_1 встановлено, що він показання дає добровільно, до нього не застосовується насильство у даному кримінальному провадженні під час затримання і в період перебування в якості затриманого.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що Київським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220490002497 від 09.06.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 09.06.2018, 09.06.2018 о 04.04 год. ОСОБА_1 затриманий в порядку ст. 208 КПК України, без ухвали слідчого судді.

09.06.2018 ОСОБА_1 вручено повідомлення про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, тобто закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 11.06.2018 застосовано відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№27) на 60 днів - до 07.08.2018, із визначенням розміру застави у сумі 140 960 грн.

Постановою керівника Харківської місцевої прокуратури №2 від 01.08.2018 продовжено строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, тобто до 08.09.2018.

Надані стороною кримінального провадження докази свідчать про обґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, що підтверджується: заявою потерпілого ОСОБА_3; показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які містяться в протоколах їх допитів відповідно; протоколом огляду місця події від 09.06.2018; довідкою з ДУ «Загальної та невідкладної хірургії ім..В.Т.Зайцева Національної академії медичних наук України» від 09.06.2018; рапортом працівників ВКП Київського ВП ГУ НП.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.1, п. 3, п. 5 ч.1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування; незаконний вплив на потерпілого, свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення.

Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконний вплив на потерпілого, свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Дійсно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, має середню освіту, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6, мешкає зі слів за адресою АДРЕСА_3.

Однак, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя враховує й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосудді може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контрактами.

Враховуючи викладене, існування ризиків доведених прокурором, передбачених п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 умисного особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється, ті обставини, що ОСОБА_1 не має постійного місця роботи та офіційних джерел отримання прибутку, відсутні дані щодо наявності міцних соціальних зв'язків, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим. Більш того, за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності. З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, на 33 дні, до 07.09.2018 включно.

Даних щодо неможливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за станом здоров'я слідчому судді не надано.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_1 під вартою до вказаного строку ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про не зменшення заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим визначити заставу, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, достатню для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, в розмірі, визначеному п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 140 960 гр. (1762 гр. х 80 = 140 960 гр.).

Прийшовши до висновку про можливість визначення вказаного розміру застави, передбаченого п. 3 ч. 5 ст. 183 КПК України, слідчий суддя також враховує зазначені вище дані про особу, та визначає її в розмірі, який здатен буде забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину ОСОБА_1 покладених на нього обов'язків.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань (№ 27) в межах строку досудового розслідування на 33 (тридцять три) дні - до 07 вересня 2018 року включно.

Визначити суму застави у розмірі 140 960 гр. (сто сорок тисяч дев'ятсот шістдесят гривень), які необхідно внести на депозитний рахунок ТУДСА України у Харківській області (одержувач: ТУДСА України у Харківській області, код одержувача: 26281249; МФО банку: 820172, банк: Державна казначейська служба України, рахунок: 37318098006674 (справа № 640/11953/18-к, н/п 1-кс/640/8116/18) до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави, ОСОБА_1 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1 обов'язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає - м. Харків, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_1, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Зобов'язати старшого слідчого Київського ВП ГУНП України в Харківській області лейтенанта поліції Горільчаника В.А. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_1 про тримання під вартою останнього.

Строк дії ухвали з 06 серпня 2018 року по 07 вересня 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_1 - в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Муратова С.О.

Копію ухвали отримав "____"____2018 р. ___год.____хв. ______ ОСОБА_1