Постанова № 75715874, 02.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №336/7752/16 Головуючий у 1 інстанції: Щаслива О.В.

Провадження № 22-ц/778/616/18 Суддя-доповідач: Дашковська А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«02» серпня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :

головуючого: Дашковської А.В.,

суддів: Кримської О.М.,

Подліянової Г.С.,

секретар: Путій Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який протягом розгляду уточнив, до ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування майнової шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що близько 17-00 години 09 грудня 2013 року на вулиці Чарівній в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням третьої особи ОСОБА_4 та «Хюндай Соната», державний номер НОМЕР_1, під його керуванням.

Зазначена подія сталася внаслідок порушення третьою особою правил дорожнього руху.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18 травня 2014 року ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Цивільно-правова відповідальність третьої особи на час дорожньо-транспортної пригоди була зареєстрована відповідачем, який заяву позивача від 16.12.2013 року про виплату страхового відшкодування залишив без задоволення на підставі п. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Розмір спричиненої шкоди відповідно до висновку товарознавчого дослідження складає 28572 грн. Вартість проведення дослідження становить 600 грн.

Згідно з копією виписного епікризу історії хвороби вартість його лікування склала 1663,18 грн.

На підставі зазначеного просив стягнути з відповідача на його користь 30 835 грн. майнової шкоди, 2744,86 грн. трьох відсотків річних, 24 606,47 грн. відшкодування інфляційних втрат.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 у відшкодування шкоди, спричиненої майну, 28572 грн., 1413 грн. 18 коп. витрат, пов'язаних з лікуванням, 600 грн. витрат на проведення експертного автотоварознавчого дослідження, 551 грн. 21 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування зазначило, що заява-повідомлення не є заявою про страхове відшкодування, страховик належним чином, виконав обов'язок із огляду пошкодженого майна, позивачем не було надано необхідних документів для відшкодування витрат на лікування, розмір збитку не було зменшено на розмір франшизи та податку на додану вартість.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За приписами п.2 ч. 1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

За змістом ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування, у якій має міститися: найменування страховика, якому подається заява; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) заявника, його місце проживання (фактичне та місце реєстрації) або місцезнаходження; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування заподіяної шкоди та відомості (за наявності), що її підтверджують; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, або інших осіб, відповідальних за заподіяну шкоду, та потерпілих; підпис заявника та дата подання заяви.

Згідно зі ст. 991 ЦК України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема: несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, близько 17-00 години 9 грудня 2013 року на вулиці Чарівній в м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобілів «ВАЗ», державний номер НОМЕР_2, під керуванням третьої особи ОСОБА_4 та «Хюндай Соната», державний номер НОМЕР_1, під керуванням позивача.

Зазначена подія, що сталася внаслідок порушення третьою особою, яка не виконала вимогу правил дорожнього руху та скоїла зіткнення з належним позивачеві транспортним засобом, спричинила технічні ушкодження автомобілю «Хюндай Соната», державний номер НОМЕР_1, що підтверджується постановою Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 18 травня 2014 року (а.с.24).

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 12/02 від 17.02.2015 року вартість спричиненої автомобілю позивача матеріальної шкоди складає 28572 грн., вартість проведення зазначеного дослідження - 600 грн. (а.с. 9-17).

Судом першої інстанції встановлено, що цивільно-правова відповідальність третьої особи на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем, який заяву позивача від 16.12.2013 року про виплату страхового відшкодування залишив без задоволення на підставі п. 37.1.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

За змістом п. п. 2, 4 полісу обов'язкового страхування № АС/7557093 страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю потерпілих, становить на одну особу 100 000 грн., за шкоду майну - 50 000 грн. (а. с. 46).

Враховуючи ті обставини, що позивач своєчасно звернувся до відповідача із заявою - повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (а.с.18), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що подання заяви про страхове відшкодування саме за формою визначеного зразка з порушенням встановленого законом строку зумовлено неналежним виконанням відповідачем положень статті 35.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та п.2 ст.20 Закону України «Про страхування», якими передбачено обов'язки страховика щодо надання консультаційної допомоги, а доводи апеляційної скарги в цій частині вважає неприйнятними.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду про те, за змістом заява-повідомлення, адресована страховику 16 грудня 2013 року, і є заявою про страхове відшкодування, оскільки вона відповідає вимогам до заяви про страхове відшкодування, викладеним в ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Вирішуючи вимоги позову про відшкодування витрат, пов'язаних з лікуванням, суд першої інстанції врахував положення ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про те, що відшкодуванню підлягають обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою розміщенням лікуванням та придбанням лікарських засобів, та частково задовольнив позов в цій частині.

Суд обґрунтовано прийняв в якості доказів витрат, пов'язаних з доставкою, розміщенням, лікуванням та придбанням лікарських засобів: виписний епікриз позивача за період перебування на лікуванні у відділенні нейрохірургії міської лікарні екстреної та швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя з 9 по 28 грудня 2013 року з діагнозом: забій шийного відділу хребта, струс головного мозку, травматичний радикулярний синдром, травматичний міозит м'язів шиї; консультативний висновок нейрохирурга; лист непрацездатності, чеки про вартість препаратів та проведення досліджень, пов'язаних з характером захворювання, витрати по яких зроблені в час перебування на лікуванні та відмовив у прийнятті в якості доказу квитанцію про сплату добровільної пожертви в сумі 250 грн., вказавши, що вказані видатки є добровільним внеском особи, які вона робить на власний розсуд.

Довід апеляційної скарги щодо відсутності підстав для відшкодування витрат на товарознавче дослідження у сумі 600 грн. не заслуговує на увагу з огляду на не виконання страховиком положень ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року, відповідно до якої страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика не з'явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження).

Проте доводи апеляційної скарги ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» в частині помилкового стягнення зі страховика суми франшизи в розмірі 510 грн., а також врахування в сумі збитку податку на додану вартість, знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Статтею 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів.

За приписами абз. 1 ст. 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до абз. 1 ст. 9 Закону України «Про страхування» страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

За положеннями ст.12 «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається зі змісту Поліса №АС/1951681 від 04.06.2014 року розмір франшизи за зазначеним договором становить 510 грн. (а.с.46).

Таким чином, суд визначаючи розмір заподіяної матеріальної шкоди, яка підлягає стягненню саме зі страховика, не зменшив її розмір з урахуванням суми франшизи 510 грн.

Пунктом 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено: якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість».

Оскільки відповідно до заяви про страхове відшкодування потерпілий ОСОБА_3 визначив власні банківські реквізити для здійснення відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту, а приватний підприємець ОСОБА_8 (а.с.191) не є платником податку на додану вартість (копія акту про вартість робіт по ремонту автомобіля надано позивачем, ПДВ = 0), розмір страхового відшкодування необхідно зменшити на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість..

Отже, розмір матеріальної шкоди, яка заподіяна власнику транспортного засобу який підлягає стягненню саме з ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3, складає: 28 572,00 - 4 762,00 (20% ПДВ) - 510 (франшиза) = 23 300,00 грн.

Виходячи з викладеного, судова колегія дійшла висновку про часткову обґрунтованість доводів апеляційної скарги та про наявність передбачених законом підстав для зміни рішення суду першої інстанції відповідно до п.2,4 ч.1 ст.376 ЦПК України з прийняттям постанови про зміну рішення в частині розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, спричиненої майну - 23 300 гривень, 1413 грн. 18 коп. - витрат, пов'язаних з лікуванням, 600 грн. - витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25 вересня 2017 року у цій справі змінити в частині розміру матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, спричиненої майну 23 300 гривень, 1413 грн. 18 коп. витрат, пов'язаних з лікуванням, 600 грн. витрат на проведення експертного авто товарознавчого дослідження.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 06 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді: