Вирок № 75715129, 03.08.2018, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/9316/18

Провадження № 1-кп/758/785/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.08.2018 року Подільський районний суд міста Києва

в складі:

головуючого - судді Бородія В.М.,

при секретарі Лисоконь І.В.,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №1-кп/758/785/18 (справа №758/9316/18), кримінальне провадження під час проведення досудового розслідування № 12018100070002002, по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Знам’янка, Кіровоградської області, громадянина України, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, раніше судимого, а саме:

- 14.03.2001 року, Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 229-6, ст. 46-1 КК України до 2-х років позбавлення волі;

- 29.04.2004 року, Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 395 КК України призначено арешт на строк 1 місяць. Звільнений 29.05.2004 року по відбуттю строку покарання;

- 29.06.2004 року, Подільським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

- 11.07.2005 року, Апеляційним судом м. Києва за ч.2 ст.187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 23 жовтня 2009 року звільнений умовно-достроково з невідбутим строком 1рік 8 місяців 14 днів.

- 30.05.2005 року, Голосіївським районним судом м. Києва за ст. 395, ст.71 КК України до покарання у виді 11 місяців 21 день позбавлення волі;

- 19.10.2011 року, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309, ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 3 місяці. 03.04.2013 року, звільненого умовно-достроково з невідбутим строком 4 місяці 28 днів;

- 17.06.2016 року, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України до позбавлення волі строком на 5 років з іспитовим строком на 3 роки, за ч.3 ст.185 КК України та

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця міста Києва, громадянина України, неодруженого, не працюючого, інваліда 2 групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, раніше судимого, а саме:

- 17.11.2003 року, Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185,ч.1 ст.309,70 КК України до 3 років позбавлення волі. 16.08.2006 року, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 09.04.2010 року, Шевченківським районним судом м. Києва за ч.2 ст.185, ч.3 ст.357,ст.70 КК України до 3 років позбавлення волі. 02.11.2012 року, звільнений по відбуттю строку покарання;

- 19.11.2014 року, Ірпінським міським судом в Київській області за ч.3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, із застосуванням ст.6 ЗУ «Про Амністію» від 08.04.2014 року;

у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю прокурора Шевчука С.А.,

захисників Поліщука А.І.,

Терес О.В.,

обвинувачених ОСОБА_2,

ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

18 травня 2018 року ОСОБА_1 в невстановлений слідством час, в невстановленому місці, за невстановлених обставин вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, направлену на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане із проникненням до житла, за попередньою змовою групою осіб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, 18 травня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 перебували по АДРЕСА_3, де звернули увагу на житловий будинок АДРЕСА_4.

Підійшовши ближче до вказаного будинку, а саме до паркану, вони, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, на території нікого не має та ніхто не може перешкодити, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до житлового будинку, звідки викрали подовжувач помаранчевого кольору, довжиною 50 метрів, який належить ОСОБА_5

В подальшому, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2, з вказаним майном, залишили місце вчинення злочину, чим спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 згідно висновку експерта, на суму 859 грн. 50 коп.

Однак, того ж дня, неподалік від місця вчинення злочину були затримані працівниками поліції з викраденим майном.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 погодився із кваліфікацією його дій за ч.3 ст.185 КК України, визнав фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дав показання, що 18 травня 2018 року він вступив в злочинну змову з ОСОБА_2, направлену на таємне викрадення чужого майна.

18 травня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, він спільно з ОСОБА_2 перебували по АДРЕСА_3, де звернули увагу на житловий будинок АДРЕСА_4.

Підійшовши до паркану, вони, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, на території нікого не має та ніхто не може перешкодити, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до житлового будинку, звідки викрали подовжувач помаранчевого кольору.

В подальшому вони з вказаним майном, залишили місце вчинення злочину.

Однак, того ж дня, неподалік від місця вчинення злочину були затримані працівниками поліції з викраденим майном.

Погоджується, що вони спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 на суму 859 грн. 50 коп.

Він запевняє, що кається у вчиненому, просить врахувати це під час призначення покарання.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_2 погодився із кваліфікацією його дій за ч.3 ст.185 КК України, визнав фактичні обставини вчинення злочину, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дав показання, що 18 травня 2018 року він вступив в злочинну змову з ОСОБА_1, направлену на таємне викрадення чужого майна.

18 травня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, він спільно з ОСОБА_1 перебували по АДРЕСА_3, де звернули увагу на житловий будинок АДРЕСА_4.

Підійшовши до паркану, вони, пересвідчившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, на території нікого не має та ніхто не може перешкодити, шляхом віджиму металопластикового вікна, проникли до житлового будинку, звідки викрали подовжувач помаранчевого кольору.

В подальшому вони з вказаним майном, залишили місце вчинення злочину.

Однак, того ж дня, неподалік від місця вчинення злочину були затримані працівниками поліції з викраденим майном.

Погоджується, що вони спричинили матеріальний збиток потерпілому ОСОБА_5 на суму 859 грн. 50 коп.

Запевняє, що кається у вчиненому, просить врахувати це під час призначення покарання.

Показання обвинувачених відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Оцінивши досліджені докази, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, ОСОБА_2 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Окрім цього , суд встановив, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненими повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаними з проникненням у житло, ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ч. 3 ст. 185 КК України.

Обираючи покарання обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, зокрема, межі санкції ч.3 ст.185 КК України, що вказаний злочин відноситься до категорії тяжких, особу обвинувачених, які раніше судимі за вчинення корисливих злочинів, знову вчинили корисливий злочин, а ОСОБА_1 в період іспитового строку, по місцю проживання характеризуються позитивно, ОСОБА_1 перебуває на обліку лікаря нарколога, на обліку у лікаря психіатра обоє обвинувачених не перебувають, ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, страждає на ряд тяжких захворювань.

Пом'якшуючою покарання як ОСОБА_2, так і ОСОБА_1 обставиною суд визнає щире каяття, що передбачено п.1 ч.1 ст.66 КК України.

Обтяжуючими покарання обставинами щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд визнає рецидив злочинів, оскільки вони мають непогашені судимості за умисні злочини, які не впливають на кваліфікацію їх дій, що передбачено п.1 ч.1 ст.67 КК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, суспільну небезпеку скоєного, особи обвинувачених, які тривалий час не бажають ставати на шлях виправлення і продовжують вчиняти корисливі злочини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_2 і ОСОБА_1 до покарання у виді реального позбавлення волі і не знаходить підстав для застосування приписів передбачених ст.69,75, 76 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив злочин в період іспитового строку за попереднім вироком до нього підлягають застосуванню положення ст.71 КК України.

Призначення іншого покарання, на думку суду не буде відповідати характеру скоєного злочину, його суспільній небезпеці, не буде належним чином сприяти виправленню обвинувачених та запобігання вчинення ними інших злочинів.

Згідно вимог ст. 96-1; 96-2 КК України підстав для застосування до них спеціальної конфіскації немає, оскільки викрадене майно підлягає поверненню потерпілому.

Згідно ст.124 КПК України із обвинувачених в рівних долях підлягають стягненню судові витрати на проведення експертизи у справі.

Долю речових доказів вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.373, 374 КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років трьох місяців позбавлення волі.

Згідно ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком Святошинського районного суду міста Києва від 18 січня 2016 року, остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у виді п'яти років одного місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у виді утримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 18 травня 2018 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України і призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді утримання під вартою в ДУ «Київський СІЗО» залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 18 травня 2018 року.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 на користь держави 858 гривень на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи у справі.

Згідно ст. 124 КПК України стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 на користь держави 858 гривень на відшкодування витрат на проведення товарознавчої експертизи у справі.

Згідно ст.100 КПК України речові докази, які передано потерпілій, залишити в її володінні як законного власника.

Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя: В.М. Бородій