Ухвала суду № 75711308, 01.08.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/793/375/18 Справа № 712/8246/18 Категорія: ст. ст. 172, 173 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Романенко В.А. Доповідач в апеляційній інстанції Іваненко І. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Іваненка І. В. Биби Ю. В., Дмитренка М. І. Семчук А. В.з участю прокурораВітер Л. В., Пітюренко М. В.

представника ТОВ «Пономар», адвоката Биченка І. Я.

представника ГУ Держгеокадастру в

Черкаській області ОСОБА_9

слідчого Коростильова М. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури Пітюренка М. В. на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2018 року про накладення арешту на майно,

в с т а н о в и л а :

Слідчий СВ Черкаського РВП ЧВП ГУНП в Черкаській області Коростильов М. В. 17.07.2018 р. звернувся до слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси із клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42018251010000102 від 07.06.2018 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України. Клопотання погоджено прокурором Черкаської місцевої прокуратури Шмайловим О. П.

В обґрунтування клопотання вказує, що згідно з матеріалами Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області встановлені факти самовільного захоплення земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності в адміністративних межах Мошнівської, Кумейківської, Яснозірської, Софіївської сільських рад Черкаського району без відповідних правовстановлюючих документів в порушення вимог земельного законодавства.

16.02.2017 року між Мошнівською сільською радою в особі ОСОБА_12 з однієї сторони та ТОВ «ПОНОМАР» (юридична адреса: с Межиріч, вул. Канівська, 4/22, Канівський р-н, Черкаська обл.) в особі ОСОБА_13 було укладено договір про відшкодування плати за землю № 1, предметом якого було право оплатного користування ТОВ «ПОНОМАР» земельною ділянкою загальною площею 34, 1826 га, яка розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради за межами населеного пункту.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру №7106266222017 від 08.11.2017 року про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 34,1826 га, за даними про яку здійснювався пошук у ДЗК, ця земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, підлягає використанню для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить до державної форми власності, її державна реєстрація проведена 25.11.2013 на підставі документації із землеустрою при проведенні інвентаризації земель. Інформація щодо державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки за ТОВ «ПОНОМАР» у ДЗК відсутня.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 14 грудня 2017 року у справі № 925/1162/17 вказаний вище договір було визнано удаваним правочином. Окрім того, вказаним рішенням ТОВ «ПОНОМАР» зобов'язано звільнити земельні ділянки загальною площею 34,1826 га, розташовані в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту, які перебувають у його користування на підставі вказаного вище договору.

Проведенням огляду місця події вказаної вище земельної ділянки від 16.07.2018 року було встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_3 засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожа на гірчицю.

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 15.06.2017 року № 82-23-0 042-409/90-17 за результатами перевірки встановлено використання без правовстановлюючих документів ТОВ «Пономар» земельної ділянки площею 34,1826 га в адмінмежах Мошнівської сільської ради Черкаського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 14.05.2018 за №140-ДК/335/АП 09/01/-18, земельна ділянка площею 34,1826 га, кадастровий номер НОМЕР_1, засіяна сільськогосподарською культурою ТОВ «Пономар». Інформація про наявність в ТОП «Пономар» правовстановлюючих документів відсутня.

Також 16.02.2017 року між Кумейківською сільською радою в особі ОСОБА_14 та ТОВ «ПОНОМАР» в особі ОСОБА_13 був укладений договір про відшкодування плати на землю № 7, предметом якого було оплатне користування ТОВ «ПОНОМАР» земельною ділянкою загальною площею 48,0000 га.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру № НВ-7106631922018 від 05.01.2018 року про земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_2 площею 48,0000 га, за даними про яку здійснювався пошук у ДЗК, ця земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, підлягає використанню для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, належить до державної форми власності, її державна реєстрація проведена 25.11.2013 на підставі документації із землеустрою про проведенні інвентаризації земель. Інформація щодо державної реєстрації права оренди цієї земельної ділянки чи іншого права за ТОВ «ПОНОМАР» у ДЗК відсутня.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 15 лютого 2018 року у справі № 925/1536/17 договір про відшкодування плати за землю №7 від 16.02.2017 між Кумейківською сільською радою в особі ОСОБА_14 та ТОВ «ПОНОМАР» в особі ОСОБА_13 визнано недійсним. Окрім того, ТОВ «ПОНОМАР» вказаним рішенням зобов'язано звільнити земельну ділянку площею 48 га та повернути її у користування Головному управлінню Держгеокадастру в Черкаській області.

Проведенням огляду місця події вказаної вище земельної ділянки від 16.07.2018 року було встановлено, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожа на горох, який частково зібраний з неї. На вказаній земельній ділянці вбачаються сліди шин від, ймовірно, сільськогосподарської техніки.

Окрім того між Кумейківською сільською радою, в особі ОСОБА_14 та ТОВ «Пономар» в особі ОСОБА_13 було укладено договір про відшкодування плати за землю № 4 від 16.02.2017, предметом якого було право оплатного користування земельною ділянкою загальною площею 25,8182 га - рілля в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту. Договір діяв протягом 12 місяців з моменту його укладення.

Згідно з актом акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельною ділянкою від 22.05.2018 за №201-ДК/378/АП/09/01/-18 встановлено, що ТОВ «Пономар» на земельних ділянках без кадастрового номеру площею 12,7723 га проведено посів сільськогосподарської культури соя, а на ділянці площею 13,0459 га проведено посів сільськогосподарської культури пшениці.

При цьому слід зазначити, що згідно з листом Головного управління Держгеркадастру у Черкаській області від 04.07.2018 за № 10-23-0.4-750/90-18, орієнтований розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття СТОВ «Пономар» земельних ділянок сільськогосподарського призначення в адмінмежах Мошнівської та Кумейківської сільських рад Черкаського району складав, близько 200 тис. грн.

16.07.2018 постановою слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 48 га з посівами сільськогосподарської культури, ззовні схожої на горох; земельну ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 34,1826 га з посівами сільськогосподарської культури, ззовні схожої на гірчицю; земельні ділянки без кадастрових номерів загальною площею 25,8 га, які розташовані в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту, з них: земельна ділянка площею 12,7723 га проведено з посівом сільськогосподарської культури соя та земельна ділянка 13,0459 га проведено посів сільськогосподарської культури пшениця у відповідності до вимог передбачених ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення збереження речових доказів вчинення кримінального правопорушення, встановлення особи правопорушника, повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановленню та відшкодуванню збитків внаслідок самовільного захоплення земельних ділянок, з метою недопущення збору незаконних посівів сільськогосподарських культур на вказаних земельних ділянках, зібранню доказів злочинної діяльності правопорушників та подальшого доказування вищевикладених фактів виникла необхідність в арешті земельних ділянок та врожаю зернових сільськогосподарських культур, що засіяні невстановленими слідством на момент арешту особами на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності загальною площею 108,0008 га з кадастровими номерами НОМЕР_2; НОМЕР_3, та земельних ділянках без кадастрових номерів загальною площею 25,8182 га з них: 12,7723 га та 13,0459 га, які розташовані в адміністративних межах Кумейківської та Мошнівської сільських рад Черкаського району.

Ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2018 року клопотання слідчого задоволено частково та накладено арешт:

- на земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 48 га, яка розташована в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту;

- на земельну ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 34,1826 га, яка розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради за межами населеного пункту;

- на земельні ділянки без кадастрових номерів загальною площею 25,8182 га, які розташовані в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту, з них земельна ділянка площею 12,7723 га та земельна ділянка 13,0459 га.

Заборонено власнику в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області або будь-яким іншим особам відчужувати вищезазначені земельні ділянки.

Ухвала мотивована тим, що постановою слідчого від 16.07.2018 р. земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 48 га з посівами сільськогосподарської культури, ззовні схожої на горох, земельну ділянки за кадастровим номером НОМЕР_1 площею 34,1826 га з посівами сільськогосподарської культури, ззовні схожої на гірчицю, земельні ділянки без кадастрових номерів загальною площею 25,8 га, які розташовані в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту, з них: земельна ділянка площею 12,7723 га проведено з посівом сільськогосподарської культури соя та земельна ділянка 13,0459 га, на якій проведено посів сільськогосподарської культури пшениця, визнано речовим доказом та залишено на зберігання власнику в особі Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області. Зазначені земельні ділянки відповідають критеріям ст. 98 КПК України та є речовими доказами, й не накладення арешту може призвести до їх відчуження. Накладення арешту на вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також арешт необхідний з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України, в тому числі для збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

Щодо задоволення клопотання слідчого в частині накладення арешту на земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури та забороною розпоряджатися, користуватися земельною ділянкою, слідчий суддя вказав, що таке не підлягає до задоволення, оскільки вказане клопотання подане в кримінальному провадженні, яке порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику, що карається штрафом від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, а прокурором у судовому засіданні не доведено необхідності такого виду арешту у вигляді заборони, обмеження розпоряджатися або користуватися вищевказаним майном та не надано обґрунтованих доводів та доказів, що власник, держава в особі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області або будь-яка інша особа може приховати, пошкодити, псувати, знищити чи перетворити вищезазначене майно.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2018 року

скасувати частково та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ Черкаського районного відділення поліції ЧВП ГУНП в Черкаській області Коростильова М. В. в частині накладення арешту:

- на посіви сільськогосподарської культури, ззовні схожої на горох, які знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_2, загальною площею 48 га, що розташована в адміністративних межах Кумейківської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту;

- на посіви сільськогосподарської культури, ззовні схожої на гірчицю, які знаходяться на земельній ділянці за кадастровим номером НОМЕР_1, загальною площею 34,1826 га, що розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

Вказує, що відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна, зокрема, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, втрати, пересування, передачі, відчуження. При цьому, ризики щодо відчуження, розпорядження та користування речовими доказами - сільськогосподарських культур, які засіяні внаслідок самовільного зайняття на земельних ділянках, зазначені в протоколі огляду місця події від 16.07.2018, в якому зафіксовано, що земельна ділянка за кадастровим номером НОМЕР_2 площею 48 га засіяна сільськогосподарською культурою, яка ззовні схожа на горох, який частково зібраний з неї. На вказаній земельній ділянці вбачаються сліди шин від, ймовірно, сільськогосподарської техніки. Вказані обставини зафіксовані в тому числі на фототаблиці до протоколу огляду місця події.

Тому з метою забезпечення збереження доказів вчинення кримінального правопорушення та відшкодування нарахованої шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, встановлення особи правопорушника, повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановленню та відшкодуванню збитків внаслідок самовільного захоплення земельних ділянок, з метою недопущення збору незаконних посівів сільськогосподарських культур на вказаних земельних ділянках, зібранню доказів злочинної діяльності правопорушників та подальшого доказування вищевикладених фактів виникла необхідність в арешті сільськогосподарських культур, що засіяні невстановленими слідством на момент арешту особами на самовільно зайнятих земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної форми власності з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 48 га, яка розташована в адміністративних межах Кумейківської сільської ради за межами населеного пункту, та кадастровим номером НОМЕР_3, площею 34,1826 га, яка розташована в адміністративних межах Мошнівської сільської ради Черкаського району за межами населеного пункту.

У судовому засіданні прокурори підтримали апеляційну скаргу з мотивів, які в ній наведені.

Представник ТОВ «Пономар» заперечив проти задоволення скарги, вказав, що товариство має договори з відповідними сільрадами про плату за використання земель, тому неможливо вести мову на даний час про самовільний характер їх використання.

Представник Управління Держгеокадастру в Черкаській області та слідчий підтримали позицію прокурора.

Заслухавши доповідь судді, думки учасників судового провадження, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов'язаний прийняти таке рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Не допускається арешт майна/коштів банку, віднесеного до категорії неплатоспроможних, а також майна/коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 197-1 КК України, кримінальна відповідальність передбачена за самовільне зайняття земельної ділянки, яким завдано значної шкоди її законному володільцю або власнику. За це передбачена санкція у виді штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Колегія суддів вбачає, що слідчий суддя в цілому дотримався вимог кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчого про арешт майна; вірно визначив, що завданням арешту майна є саме запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі та відчуження. Тому накладення арешту на самі земельні ділянки є виправданим.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна в частині накладення арешту на земельні ділянки з посівами сільськогосподарської культури та забороною розпоряджатися, користуватися земельною ділянкою, слідчий суддя також в повному обсязі дотримався вищезазначених вимог закону.

Колегія суддів бере до уваги, що необхідність накладення арешту на посіви сільськогосподарських культур, про що просить прокурор в апеляції, обґрунтовується ним необхідністю їх збереження у якості речових доказів, якими вони були визнані згідно з постановою слідчого від 16 липня 2018 року (а.с. 44-46).

Згідно з цією постановою речовими доказами, крім самих земельних ділянок, визнані посіви сільськогосподарських культур, зовні схожих на горох, гірчицю, сою, пшеницю. Будь-яких інших даних, які б ідентифікували ці речові докази, у матеріалах справи немає.

Таким чином, слідством не ідентифіковані не лише вид цих сільськогосподарських культур (вказується лише на їх зовнішню схожість з певними культурами), але і їх кількість, розмір, вага, вартість тощо. За таких умов накладення арешту на невизначений предмет чи їх сукупність колегія суддів не вбачає можливим, адже неможливо встановити підстави для такого арешту, а також ознаки співрозмірності вартості арештованого майна до розміру завданих збитків.

Тому, керуючись ст.ст. 167, 170, 171, 172, 173 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора Черкаської місцевої прокуратури Пітюренка М. В. залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 19 липня 2018 року про накладення арешту залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :