Рішення № 75708848, 20.06.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15749/17

Провадження № 2/638/1492/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2018 Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Шестака О.І.,

при секретарі - Гармаш К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Незалежна профгрупа», треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна,-

в с т а н о в и в:

19.10.2017 ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ТОВ «Незалежна профгрупа», в якому просить суд: визнати недійсним складений відповідачем звіт від 15.09.2016 за №09/08-2016(4) про оцінку нерухомого майна - трикімнатної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір, сплачений на розгляд цієї справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що ТОВ «Незалежна профгрупа» була проведення незалежна оцінка майна, належного йому на праві приватної власності спільно з ОСОБА_2 - трикімнатної квартири АДРЕСА_2, про що був складений звіт №09/08-2016(4) від 15.09.2016, на підставі якого зроблений висновок про вартість зазначеної квартри.

Позивач вважає даний звіт про оцінку майна недійсним, оскільки замовником незалежної оцінки виступало ПАТ «Укрсоцбанк», з яким у позивача існують договірні відносини, що виникають із кредитних договорів, і зазначена квартира є предметом іпотеки відповідно іпотечного договору №810/6-27/2/1-8-143. При цьому, ПАТ «Укрсоцбанк» на сьогоднішній день не є власником чи користувачем даної квартири, а тільки бажає ним стати. Власниками квартири не надавались доручення для проведення оцінки, а отже ПАТ «Укрсоцбанк» не може бути замовником експертної оцінки даної квартири. Позивач вважає, що виконавець незалежної оцінки ТОВ «Незлежна профгрупа» зобов'язаний був перевірити, чи має ПАТ «Укрсоцбанк» повноваження бути замовником в даному випадку, і відмовити в проведенні незалежної оцінки. До того ж, для проведення належної оцінки замовник повинен був надати відповідачу доступ до квартири, яка є предметом оцінки, оскільки для повного і всебічного складання оцінки нерухомого майна необхідно врахувати стан нерухомості. ПАТ «Укрсоцбанк» такого доступу надати не міг, оскільки не є а ні власником, а ні володільцем даної квартири.

Посилаючись на вимоги законодавства, позивач зазначає, що звіт про оцінку майна, укладений без огляду предмету оцінки, є необгрунтованим, оскільки огляд (обстеження) майна міг вплинути на визначення його ринкової вартості. При усному ж спілкуванні з ПАТ «Укрсоцбанк» було з'ясовано, що представники ТОВ «Незалежна профгрупа» жодного разу не приходили і не зверталися з вимогами надати доступ до об'єкту для проведення оцінки.

В зв'язку з викладеним позивач вважає, що проведена оцінка його нерухомого майна є заниженою, а звіт №09/08-2016(4) від 15.09.2016 зроблений з порушення норм законодавства України.

23.11.2017 до суду надійшло заперечення представника ПАТ «Укрсоцбанк» проти позовної заяви, в якому він просив в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити повністю.

В обгрунтування цієї вимоги посилався на те, що позиція позивача, що нібито банк не має права звертатись до будь-яких суб'єктів оціночної діяльності щодо проведення оцінки нерухомого майна, оскільки він не є його власником, є необгрунтованою. Так, ПАТ «Укрсоцбанк» є іпотекодержателем і законним кредитором, а ОСОБА_1 - боржником за кредитом перед ПАТ «Укрсоцбанк». За таких обставин кредитор наділений більш ніж достатнім колом повноважень щодо стягнення заборгованості на стадії розгляду справ у судах, позасудового врегулювання, стадії виконавчого провадження за наявності з всіма витікаючими наслідками (в тому числі і щодо необхідності замовлення звіту про оцінку вартості заставного нерухомого майна).

Представник банку також вказує, що не існує жодної приюдиційної норми, яка б надавала право на звернення до суб'єкта оціночної діяльності виключно іпотекодавцю, а не іпотекодержателю.

Посилаючись на ст. 10 ЗУ «Про оцінку майна майнових прав та професійну оціночну діяльність в України», представник третьої особи зазначає, що законом прямо передбачено, що оцінка проводиться між суб'єктом оціночної діяльності і замовником оцінки, з чого витікає гарантоване право замовника звертатись до суб'єкта оціночної діяльності, а не виключне право власника нерухомого майна, як це вільно і на власний розсуд тлумачить позивач.

Представник банку вказує, що ПАТ «Укрсоцбанк» обґрунтовано розпочав процедуру стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого був сформований звіт про оцінку вартості заставного майна. Необхідність формування такого звіту в процедурі стягнення на предмет іпотеки обумовлена актуальною правовою позицією ВСУ, відповідно до якої в тексті судового рішення необхідно зазначати оцінку вартості нерухомого майна, згідно звіту СОД. В зв'язку з чим ПАТ «Укрсоцбанк» як кредитор завчасно звернувся до одного із діючих суб'єктів оціночної діяльності з метою належного оформлення звіту про вартість оцінки майна. Відповідно до чинного законодавства, право вибору контрагента для формування звіту здійснюється кредитором на власний розсуд.

Щодо тверджень позивача про ненадання фотоматеріалів перед проведенням оцінки, представник банку вказує, що такі твердження є недоведеними і такими, що навмисно вводять суд в оману, оскільки проведення оцінки без надання фотоматеріалів можливе, зазначена методика має назву «порівняльний підхід» і врегульована нормами чинного законодавства, а саме: Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440, і Національним стандартом №2 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 №1442. Крім того, факт відсутності фотоматеріалів позивачем навіть не підтверджений, оскільки він не надав до суду копію звіту з усіма сторінками. Фотоматеріали в звіті присутні і твердження позивача про нібито їх відсутність є такими, що вводять суд в оману.

Представник банку зазначає, що обов'язок доказування покладається на кожну із сторін і позивач зобов'язаний самостійно надати до суду докази на підтвердження власних позовних вимог.

Представник третьої особи вказує, що за наявності бажання у позивача було достатньо можливостей отримати копію всіх сторінок оцінки, оскільки йому відомо, що в Московському суді м. Харкова розглядається справа за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, в матеріалах якої міститься копія звіту, до якого позивач мав змогу отримати доступ.

Представник банку вказує, що позивач жодним чином не довів реальне порушення з боку СОД, обгрунтовуючи свою позицію лише власним тлумаченням норм права на свій розсуд. Він вважає, що позиція позивача по справі скерована не на захист нібито порушеного права, а є черговою спробою уникнути взятих на себе грошових зобов'язань.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» вважає, що обставини, викладені в позовній заяві ОСОБА_1 є недоведеними: позивач вказує на нібито порушення при здійсненні звіту, проте не вказує чітко і по суті на реальне порушення з посиланням на норму прямої дії.

27.11.2017 директор ТОВ «Незалежна профгрупа» подав до суду заперечення на позовну заяву ОСОБА_3 і просив відмовити в її задоволенні в повному обсязі.

В обгрунтування такої вимоги зазначив, що оцінка вартості нерухомого майна, яку позивач просить визнати недійсною, визначається в звіті про оцінку майна, який є документальним відтворенням проведених об'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі, а не юридичним актом, який в свою чергу є офіційним письмовим документом державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити і породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Відповідач вказує, що оцінка майна, вчинена для реалізації іпотекодержателем права задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, не підпадає під визначення правовстановлюючого акту і акту обов'язкового до виконання усіма учасниками певних правовідносин, оскільки є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності з визначених питань. Тому відповідач вважає, що звернення позивача до суду з позовною вимогою про визнання недійсною оцінки майна не відповідає вимогам законодавства України.

Посилаючись на положення ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», відповідач вказує, за своєю суттю звіт про оцінку майна є документальним відтворенням проведених суб'єктом оціночної діяльності дій по оцінці майна, які мають відповідати встановленій процедурі. Фізичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який породжує певні наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів. Таким чином, звіт про вартість майна є результатом практичної діяльності суб'єктом оціночної діяльності і не є актом державного чи іншого органу.

Посилаючись на ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, відповідач зазначає, що вважаючи свої права порушеними, позивач повинен був обрати спосіб захисту відповідного права, що відповідає вимогам закону, проте в даному випадку, обраний позивачем спосіб захисту не відповідає закону. Нормами цивільного законодавства України не передбачено такого способу захисту, як скасування звіту про оцінку майна.

Відповідач вказує, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Оскільки обраний позивачем спосіб захисту свого порушеного права не є належним способом захисту порушеного права і інтересу позивача, отже, відсутні обгрунтовані правові підстави для задоволення позову.

Також відповідач зазначає, що суб'єкт оціночної діяльності ТОВ «Незалежна профгрупа» отримав сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15872/13 від 24.12.2013 строком дії до

24.12.2016, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15872/13 від 23.12.2016 строком дії до 23.12.2019. Оцінювач ОСОБА_4 працює в складі ТОВ «Незалежна профгрупа», номер і дата видачі кваліфікаційного свідоцтва (кваліфікаційного документа) оцінювача №2215 від 27.01.2001, Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №1839 від 29.11.2004, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2547-ПК від 25.09.2015, Посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №2924-ПК від 12.09.2017. Незалежна оцінка майна: трикімнатної квартири №244, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Гв. Широнінців, 73, проведена на вимогу однієї із сторін угоди (договір кредиту і договір іпотеки) на підставі договору. Замовником оцінки виступив ПАТ «Укрсоцбанк» (іпотекодержатель і законний кредитор).

Щодо тверджень позивача про необхідність огляду оцінювачем об'єкта оцінки, відповідач посилається на надану Фондом державного майна України електрону консультацію на офіційному сайті стосовно проведення оцінювачем огляду об'єкта оцінки (джерело: http://www.spfu.gov.ua/ua/content/spf-estimate-consultations-apDraisers.html), відповідно до якої ознайомлення з об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних і іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, і в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки. Однак, посилаючись на п. 56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.03.2003 №1440, зазначає, що ознайомлення з об'єктом оцінки можливе не лише шляхом особистого огляду об'єкта оцінки, а й шляхом вивчення, аналізу оцінювачем матеріалів, які відображають об'єктивний стан майна. Вихідні дані, істотні відомості про об'єкт оцінки, в тому числі фотоматеріал, надані ТОВ «Незалежна профгрупа» замовником оцінки - ПАТ «Укрсоцбанк». Таким чином, суб'єкт оціночної діяльності володів всіма необхідними документами щодо об'єкта оцінки, які були надані йому замовником і які були достатні для проведення оцінки майна відповідним методом, згідно діючих нормативно-правових актів з оцінки майна. При цьому, позивачем не надано доказів, які б свідчили про те, що надана оцінювачу ПАТ «Укрсоцбанк» інформація щодо майна, на підставі якої проведена його оцінка, не відповідає дійсності, що могло вплинути на об'єктивне визначення вартості майна.

ОСОБА_1 подав до суду відповідь на вказані заперечення ПАТ «Укрсоцбанк» і ТОВ «Незалежна профгрупа», вказавши, що власниками квартири, оспорювана оцінка якої проведена відповідачем, є він спільно з ОСОБА_2 Жодний документ, на який посилається ПАТ «Укрсоцбанк» як на підставу обгрунтованості звернення для проведення оцінки майна, не надає підстави вважати ПАТ «Укрсоцбанк» власником зазначеної квартири, а є лише, за переконанням позивача, маніпулюванням законодавством і укладеними договорами задля заволодіння правом власності на дану квартиру.

Позивач вказує, що в отриманій ним з матеріалів справи за позовом до нього ПАТ «Укрсоцбанк» оцінці майна відсутні фотознімки, на підставі яких вона була проведена. Повна оцінка майна знаходиться у відповідача і оцінювача, яку вони не надають до суду, навмисно її приховуючи. При цьому, він має сумнів, чи саме його квартира була об'єктом наданої оцінки, враховуючи, що саму квартиру оцінювач не бачив.

Щодо посилання відповідача на правомірність звернення банку за проведенням оцінки зазначеної квартири, оскільки він є іпотекодержателем оцінюваного майна, позивач вказує, що при проведенні оцінки ТОВ «Незалежна профгрупа» не переконалось, чи є у банку право задовольняти свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки існує рішення третейського суду про стягнення грошової суми з позивача, в зв'язку з чим звернення стягнення на предмет іпотеки є незаконним.

Також позивач вказує на відсутність у відповідача підстав вважати, що надані банком фотоматеріали відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Директором ТОВ «Незалежна профгрупа» до суду була подана заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи ПАТ «Укрсоцбанк» в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про проведення судового засідання без його участі на підставі наявних доказів і матеріалів, зазначивши, що банк проти позову заперечує; просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Також подав до суду письмовий виступ в судових дебатах, в якому, посилаючись на постанову Великої палати Верховного суду по справі №914/881/17 від 13.03.2018, зазначив, що в позовних вимогах ОСОБА_1 повинно бути відмовлено не тільки через недоведеність, адже матеріали справи не містять належних і допустимих доказів, які б підтверджували обставини, зазначені в позовній заяві, але і через невірний і не існуючий спосіб захисту - визнання звіту про оцінку майна недійсним.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом в передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до іпотечного договору №810/6-27/2/1-8-143 від 17.09.2008, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) і ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_2 (Іпотекодавці) за договором кредиту №810/4-27/2/1-8-130, укладеним 17.09.2008, Іпотекодавці передали в наступну іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання ОСОБА_1 зобов'язань за договором кредиту №810/4-27/2/1-8-130 від 17.09.2008, укладеним між Іпотекодержателем і ОСОБА_1, нерухоме майно, квартиру АДРЕСА_1

З матеріалів справи вбачається, що 08.09.2016 ТОВ «Незалежна профгрупа» виконана незалежна оцінка трикімнатної квартири АДРЕСА_1, про що 15.09.2016 складений звіт про оцінку майна №09/08-2016(4). Замовником незалежною оцінки був ПАТ «Укрсоцбанк». Вказане підтверджується відповідним звітом №09/08-2016(4) про оцінку майна.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ОСОБА_1 посилається на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не мало права виступати замовником проведення оцінки зазначеної квартири, оскільки не є її власником.

Відповідно до ст. 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.

З викладеної норми не вбачається встановлення законодавцем обмеження кола осіб, які мають право звернутись до суб'єкту оціночної діяльності виключно власником майна, оцінку якого передбачається провести.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента і визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Враховуючи викладене, а також той факт, що ПАТ «Укрсоцбанк» є іпотекодержателем квартири №244, розташованої за адресою м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 73; відповідно до наданих представником ПАТ «Укрсоцбанк» пояснень на час звернення до СОД банк готувався до початку процедури стягнення з позивача заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого і було сформовано звіт про оцінку вартості заставного майна, - суд приходить до висновку, що таке звернення було правомірним і обгрунтованим. Посилання позивача на те, що ПАТ «Укрсоцбанк» не являється власником оціненого майна, а отже і не мало законних підстав для звернення за проведенням його оцінки, суд на підставі викладеного вважає безпідставним.

Щодо посилання позивача на відсутність обов'язкового огляду предмету оцінки, в зв'язку з чим він вважає наданий звіт недійсним, суд приходить до наступного.

Загальні засади оцінки майна встановлені Національним стандартом №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10.03.2003 №1440.

Пунктом 50 вказаного Стандарту передбачено, що проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об'єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

З п. 51 вказаного стандарту вбачається необхідність ознайомлення оцінювачем з об'єктом оцінки, збирання і оброблення вихідних даних і іншої інформації, необхідної для проведення оцінки.

Пунтком 52 Національного стандарту №1 визначено, що оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз і виклад обґрунтованих висновків. При цьому оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна, інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються в разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Пунктом 56 зазначеного Стандарту визначено, що звіт про оцінку майна, що складається в повній формі, повинен, серед іншого, містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних і іншої інформації, особистий огляд об'єкта оцінки (в разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення і обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна і інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності і об'єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Відповідно до інформації про проведення оцінювачем огляду об'єкта оцінки, розміщеної на сайті Фонду державного майна України, ознайомлення з об'єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, і в особистому огляді оцінювачем об'єкта оцінки. Однак, пункт 56 Національного стандарту №1 за наявності вихідних даних, істотних відомостей про об'єкт оцінки, зокрема вихідних даних про його правовий статус, відомостей про склад, технічні та інші характеристики, ознаки зносу, неукомплектованості, пошкодження тощо, зафіксовані в письмовій, електронній формах, в фотоматеріалах, надає право оцінювачу здійснити оцінку об'єкта оцінки без особистого огляду такого об'єкта.

Відповідно до пояснень, наданих відповідачем, суб'єкт оціночної діяльності володів всіма необхідними документами щодо об'єкта оцінки, які були надані йому повноважним заявником, і які були достатні для проведення оцінки майна відповідним методом, згідно діючих нормативно-правових актів з оцінки майна.

Враховуючи, що позивачем суду не наданий для ознайомлення повний текст звіту №09/08-2016(4) про оцінку майна, а також, що, не дивлячись на його посилання щодо наявності у нього можливості доступу лише до неповного тексту звіту, ним не було надано доказів цього і впродовж судового розгляду справи не було заявлено жодного клопотання про витребування судом вказаного звіту, суд позбавлений можливості робити висновки про те, що інформація, на підставі якої зроблений звіт, була неповною і могла призвести до помилок у визначенні вартості майна.

Оскільки відповідачем не доведено належними і допустимими доказами, що інформація про майно, передана оцінювачу ПАТ «Укрсоцбанк», яка використовувалась ним при здійсненні оцінки, є недостатньою для проведення оцінки, містить відомості, що не відповідають дійсності, або якимось іншим чином впливає на об'єктивність проведеної оцінки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими і відмовляє в їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, сплачена позивачем сума судового збору залишається за ним і не підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 626, 627 ЦК України, ст.ст. 4, 7, 10, 13, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 10 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», п.п. 50-56 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 10.03.2003 №1440, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Незалежна профгрупа», треті особи: ОСОБА_2, Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомого майна - відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Головуючий: